1. Як троє Свідків Єгови, згаданих у цьому абзаці, залишаються відданими Єгові?

УЯВІТЬ собі три ситуації, в яких можуть опинитися Свідки Єгови. 1) Дівчинка навчається в школі. Одного дня вчителька просить усіх учнів класу взяти участь у відзначенні свята. Дівчинка знає, що це свято не подобається Богові, тому вона з повагою відмовляється брати в ньому участь. 2) Сором’язливий хлопець проповідує від дому до дому. Він розуміє, що в наступному домі живе його однокласник, який насміхався зі Свідків Єгови. Але хлопець все одно йде до будинку і стукає у двері. 3) Чоловік наполегливо трудиться, щоб забезпечити свою сім’ю. Начальник просить його вдатися до нечесних або незаконних дій. Хоча чоловік може втратити роботу, він пояснює, що має в усьому поводитись чесно і не порушувати закон, адже Бог вимагає цього від своїх служителів (Рим. 13:1—4; Євр. 13:18).

2. Які запитання ми розглянемо і чому?

² Яку рису виявили ці троє Свідків? Можливо, ви помітили кілька рис, наприклад мужність і чесність. Але одна з рис є особливо цінною. Це непорочність. Кожен з них залишається відданим Єгові і не порушує Божих норм. До цього їх спонукує непорочність. Безперечно, Єгова пишається кожним, хто виявляє цю рису. Ми теж хочемо, щоб наш небесний Батько пишався нами. Тож розгляньмо кілька запитань: що таке непорочність? Чому нам потрібно бути непорочними? І як ми можемо зміцнити свою рішучість залишатися непорочними у ці важкі часи?

3. а) Що означає залишатись непорочними? б) Які приклади допомагають нам зрозуміти, що таке непорочність?

³ Для нас, Божих служителів, залишатись непорочними означає всім серцем любити Єгову, бути цілковито відданими  йому та в усіх своїх рішеннях ставити його волю на перше місце. Розгляньмо, як слово «непорочність» вживається в Біблії. Це слово передає думку про повноту, безвадність або цілісність. Приміром, ізраїльтяни приносили Єгові в жертву тварин. Згідно з Законом тварини мали бути безвадними * (Лев. 22:21, 22). Божим служителям не дозволялось приносити хворих тварин або тварин без ноги, вуха чи ока. Для Єгови було важливо, щоб тварина була здорова, ціла і безвадна (Мал. 1:6—9). Чому для Єгови має значення цілісність або відсутність вад? Зрозуміти це нам допоможе такий приклад. Коли ми купуємо якийсь фрукт, книжку чи інструмент, ми не хочемо, щоб фрукт був гнилим, у книжці бракувало сторінок, а інструмент не мав якоїсь деталі. Ми хочемо, щоб куплена річ була цілою і безвадною. Подібно і Єгова хоче, щоб наша любов до нього й відданість йому були, образно кажучи, повними, безвадними і цілісними.

4. а) Чому недосконала людина може бути непорочною? б) Чого очікує від нас Єгова, згідно з Псалмом 103:12—14?

⁴ Чи варто робити висновок, що непорочність вимагає від нас досконалості? Можливо, ми усвідомлюємо, що часто помиляємося і в нас багато вад. Розгляньмо дві причини, чому немає підстав вважати, що непорочною може бути лише досконала людина. По-перше, Єгова не зосереджується на наших вадах. У його Слові сказано: «О Яг, якби ти вишукував провини, хто встояв би перед тобою, Єгово?» (Пс. 130:3). Він знає, що ми недосконалі, грішні люди і великодушно нас прощає (Пс. 86:5). По-друге, Єгова знає про наші обмежені можливості й не очікує від нас того, чого ми не в стані зробити. (Прочитайте Псалом 103:12—14.) Тож в якому розумінні ми можемо бути непорочними в його очах?

5. Чому служителям Єгови необхідно виявляти любов, щоб залишатися непорочними?

⁵ Щоб залишатися непорочними, служителям Єгови необхідно виявляти любов. Ми маємо любити нашого небесного Батька цілим серцем, бути повністю відданими йому. Якщо ми зберігаємо таку любов навіть під час випробувань, то залишаємось непорочними (1 Хр. 28:9; Матв. 22:37). Згадаймо трьох Свідків, про яких розповідалося на початку статті. Чому вони поводяться саме так? Чи дівчинка не хоче весело провести час у школі? Чи хлопцю подобається ніяковіти біля дверей? Чи сімейний чоловік хоче втратити роботу? Звісно, ні. Просто вони знають праведні норми Єгови і прагнуть догоджати своєму небесному Батькові. Вони люблять Бога і тому, приймаючи свої рішення, зважають перш за все на його волю. Таким чином вони доводять свою непорочність.

6. а) Чому вам треба бути непорочними? б) Чому Адам і Єва не залишились непорочними?

⁶ Чому для кожного з нас важливо залишатися непорочним? Нам треба бути непорочними, тому що Сатана повстав проти Єгови, і він чинить опір також нам. Цей бунтівний ангел став Сатаною, тобто «противником», ще в Едемському саду. Він кинув тінь на добре ім’я Єгови. З його слів можна було зробити висновок, ніби Бог — поганий, егоїстичний і нечесний Правитель. На жаль, Адам і Єва стали на бік Сатани та збунтувалися проти Єгови  (Бут. 3:1—6). Життя в Едемі давало їм безліч нагод поглиблювати свою любов до Єгови. Але на час бунту Сатани вони не любили Єгову цілим серцем і не були повністю віддані йому. Пізніше виникло ще одне питання: чи зможуть люди з любові до Бога Єгови залишатися відданими йому? Іншими словами — чи люди здатні виявляти непорочність? Таке питання було підняте за життя Йова.

7. Що Єгова думав про непорочність Йова і що думав Сатана, як видно з Йова 1:8—11?

⁷ Йов жив за часу, коли ізраїльтяни були в Єгипті. Він виявляв виняткову непорочність. Цей чоловік, як і ми, був недосконалим. Він допускався помилок. Але Єгова любив Йова за його непорочність. Очевидно, Сатана вже висловлював Єгові уїдливі зауваження щодо непорочності людей. Тому Єгова звернув увагу Сатани на Йова. Спосіб життя цього чоловіка показував, що Сатана — брехун. Сатана вимагав, щоб непорочність Йова була випробувана. Єгова довіряв своєму другу Йову і дозволив Сатані випробувати його. (Прочитайте Йова 1:8—11.)

8. Як Сатана випробовував Йова?

⁸ Сатана жорстокий. Він убивця. Спочатку він позбавив Йова усього, що той мав,— майна, слуг і доброї репутації. Потім Сатана вбив його десятьох дітей. Пізніше він вразив самого Йова болючими чиряками, які вкрили його тіло з ніг до голови. Дружина Йова, збентежена і розбита смутком, сказала йому поступитися своєю непорочністю і проклясти Бога, щоб померти. Йов і сам прагнув смерті, але далі зберігав непорочність. Тоді Сатана вдався до іншої  тактики. Він використав трьох чоловіків, які були приятелями Йова. Прийшовши до Йова, вони сиділи з ним багато днів, але не розрадили його. Натомість ці чоловіки безсердечно читали йому нотації і жорстоко критикували його. Вони заявляли, що страждання Йова спричинив Бог і непорочність Йова не має для Бога жодного значення. Ці чоловіки навіть говорили, що Йов був неправедним і заслужив усіх тих жахіть, які з ним сталися (Йова 1:13—22; 2:7—11; 15:4, 5; 22:3—6; 25:4—6).

9. Чого не зробив Йов, зазнаючи випробувань?

⁹ Як Йов відреагував на всі ці лиха? Він був недосконалим. Йов гнівно докоряв своїм фальшивим розрадникам і говорив слова, які він сам назвав безумними. Він обстоював власну праведність більше, ніж Божу (Йова 6:3; 13:4, 5; 32:2; 34:5). Однак навіть у найважчі хвилини Йов не відвернувся від Бога Єгови. Він не повірив у брехню, яку говорили його фальшиві приятелі. Йов сказав: «Я нізащо не визнаю вас праведними! Поки не помру, не відречусь від своєї непорочності!» (Йова 27:5). Ці слова дуже важливі. Йов не поступився своєю непорочністю, і нам теж це під силу.

10. Як вас стосується спірне питання, підняте Сатаною у випадку з Йовом?

¹⁰ Як було у випадку з Йовом, Сатана звинувачує і кожного з нас. По суті, він твердить, що насправді ви не любите Бога Єгову, що задля власного порятунку ви перестанете йому служити і що ви не залишитеся непорочними (Йова 2:4, 5; Об’яв. 12:10). Хіба такі твердження не завдають вам болю? Але подумайте: дозволяючи Сатані випробувати вашу непорочність, Єгова показує, наскільки сильно довіряє вам. Він дає вам надзвичайну можливість довести своєю непорочністю, що Сатана — брехун. Єгова не сумнівається, що ви можете зберегти непорочність, і обіцяє допомагати вам (Євр. 13:6). Яка ж це велика честь для нас — сам Володар усесвіту довіряє нам! Отже, чому непорочність така важлива? Залишаючись непорочними, ми спростовуємо брехню Сатани, захищаємо добре ім’я нашого Батька і підтримуємо його спосіб правління. Що допоможе нам зберігати непорочність?

11. Чого ми можемо навчитися з прикладу Йова?

¹¹ У ці важкі «останні дні» Сатана посилює свої напади на Божих служителів (2 Тим. 3:1). Як нам зміцняти свою рішучість залишатися непорочними? І знову ми можемо багато чого навчитися з прикладу Йова. Задовго до того, як почались його випробування, він уже не раз засвідчував свою непорочність. Розгляньмо три уроки, які ми можемо взяти з життя Йова. Ми побачимо, що́ допоможе нам залишатися непорочними.

12. а) Як Йов розвивав благоговіння перед Єговою та повагу до нього, згідно з Йова 26:7, 8, 14? б) Як ми можемо сповнювати своє серце благоговінням перед Богом?

¹² Йов поглиблював свою любов до Єгови, розвиваючи перед ним благоговіння. Йов виділяв час на роздуми над дивовижним творивом Єгови. (Прочитайте Йова 26:7, 8, 14.) Його охоплював благоговійний страх, коли він думав про землю, небо, хмари і грім. Усе ж він усвідомлював, що дуже мало знає про розмаїття Божого творива. До того ж Йов відчував благоговіння перед тим, що говорив Єгова. «Слова його уст я беріг»,— сказав він (Йова 23:12). Йов ставився до Єгови з благоговінням  і глибокою повагою. Він любив свого Батька і хотів догоджати йому. Завдяки цьому Йов зміцнював свою рішучість залишатися непорочним. Нам потрібно робити так само, як Йов. Ми знаємо набагато більше про дивовижне твориво Єгови, ніж люди за днів Йова. І в нас є повна Біблія, з якої можна довідатися, яким Єгова є насправді. Усе, про що ми дізнаємо́ся, сповнює наше серце благоговінням. У свою чергу благоговіння й повага до Єгови спонукуватимуть нас любити і слухатися його, а також поглиблювати своє бажання зберігати непорочність (Йова 28:28).

13, 14. а) Як Йов виявляв слухняність, згідно з Йова 31:1? б) Як нам наслідувати приклад Йова?

¹³ Йов залишався непорочним, виявляючи слухняність. Йов знав, що буде непорочним, лише якщо слухатиметься Бога. Кожного разу, коли ми виявляємо слухняність, ми зміцнюємо свою рішучість залишатися непорочними. Йов докладав зусиль, щоб бути слухняним Єгові в повсякденному житті. Наприклад, він був обачним у тому, як поводився з жінками. (Прочитайте Йова 31:1 і примітку.) Йов мав дружину і знав, що неправильно виявляти неналежну увагу іншим жінкам. У сьогоднішньому світі ми постійно стикаємося з аморальними спокусами. Чи ми, подібно до Йова, контролюємо себе, щоб не виявляти неналежної уваги до тих, з ким не одружені? Чи ми уникаємо перегляду непристойних або порнографічних зображень, хоч би де вони потрапляли нам на очі? (Матв. 5:28). Якщо ми кожного дня виявляємо таке самовладання, то це допоможе нам зберігати непорочність.

¹⁴ Крім того, Йов слухався Бога, дотримуючись правильного погляду на матеріальні речі. Йов розумів: якщо він покладатиметься  на своє майно, то це буде серйозною провиною, за яку він заслуговуватиме покарання (Йова 31:24, 25, 28). Світ, в якому ми живемо, зосереджений на збагаченні. Біблія заохочує нас розвивати врівноважений погляд на гроші та майно. Роблячи це, ми зміцнюємо свою рішучість залишатися непорочними (Присл. 30:8, 9; Матв. 6:19—21).

15. а) Яка надія допомагала Йову залишатися непорочним? б) Як нам може допомогти надія, котру дає Єгова?

¹⁵ Йов залишався непорочним, маючи тверду надію, що Бог винагородить його. Йов вірив, що його непорочність має значення для Бога (Йова 31:6). Незважаючи на випробування, Йов був впевнений, що Єгова зрештою винагородить його. Така впевненість, безсумнівно, допомагала йому зберігати непорочність. Єгова був задоволений тим, що Йов виявляв непорочність, і щедро винагородив його, хоча той і далі був недосконалим (Йова 42:12—17; Як. 5:11). На Йова чекають ще більші винагороди. Чи ви маєте тверду надію на те, що Єгова винагородить і вас за непорочність? Наш Бог не змінюється (Мал. 3:6). Якщо ми пам’ятаємо, що він цінує нашу непорочність, то в нашому серці житиме надія на чудове майбутнє (1 Фес. 5:8, 9).

16. Що нам треба робити і далі?

¹⁶ Тож ніколи не поступайтеся своєю непорочністю! Іноді вам, можливо, буде здаватися, що на шляху непорочності ви залишилися самі. Але це не так. З вами будуть мільйони людей по цілому світі, які теж зберігатимуть непорочність. До того ж ви приєднаєтеся до лав вірних чоловіків і жінок, які в минулому залишалися непорочними навіть під загрозою смерті (Євр. 11:36—38; 12:1). Нехай кожен з нас живе згідно зі словами Йова, який сказав: «Не відречусь від своєї непорочності!» І нехай наша непорочність завжди приносить славу Єгові!