Перейти до матеріалу

Перейти до змісту

Чи Ісус справді помер на хресті?

Чи Ісус справді помер на хресті?

Чи Ісус справді помер на хресті?

«ХРЕСТ є найвідомішим символом християнства»,— сказано в одній енциклопедії. Чимало картин та інших витворів мистецтва зображають Ісуса розп’ятим на хресті. Чому цей символ настільки поширений у християнському світі? Чи Ісус справді помер на хресті?

Багато хто у відповідь на це запитання посилається на Біблію. Згідно з перекладом Огієнка, під час страти Ісуса очевидці насміхалися з нього і казали: «Зійди з хреста» (Матвія 27:40, 42). В багатьох інших перекладах сказано так само. У «Новому Заповіті сучасною мовою» про Симона з Кирени говориться: «Воїни примусили його нести хрест, що призначався для Ісуса» (Марка 15:21). У цих віршах слово «хрест» перекладене з грецького стауро́с. Чи існують вагомі підстави для такого перекладу? Яке значення має це грецьке слово?

Чи це був хрест?

За словами вченого В. Е. Вайна, знавця грецької мови, слово стаурос «у першу чергу має значення вертикальної палі або стовпа. На ньому страчували злочинців, прибиваючи їх цвяхами. Як цей іменник, так і дієслово стауро́о, котре означає прикріпляти до стовпа чи палі, у первинному значенні не мають нічого спільного з церковним хрестом у вигляді двох балок».

Згідно з «Імператорським біблійним словником» (англ.), слово стаурос, по суті, означало «стовп, вертикальну жердину чи кілок огорожі, на які можна щось повісити або який можна використати для обгородження земельної ділянки». Далі у словнику зазначається: «Навіть у римлян латинське слово crux (від нього походить наше [англійське] слово хрест) спочатку означало пряму палю». Отож не дивно, що у «Католицькій енциклопедії» (англ.) сказано: «У будь-якому разі можна бути певним, що з самого початку хрест був звичайною вертикальною палею з загостреним верхнім кінцем».

Укладачі Біблії використовували ще одне грецьке слово, яким описували знаряддя страти Ісуса. Це слово кси́лон. «Критичний словник і конкорданс Нового Завіту англійською та грецькою мовами» визначає ксилон як «колоду, дерев’яний стовп». У словнику говориться, що ксилон, так само як і стаурос, «був прямою палею або стовпом, на якому римляни “розпинали” людей».

Наприклад, у перекладі Огієнка в Дії 5:30 сказано: «Бог наших отців воскресив нам Ісуса, Якому ви смерть були заподіяли, повісивши на дереві [ксилон]». Інші переклади, які передають стаурос як «хрест», нерідко передають ксилон як «дерево». У перекладі Хоменка в Дії 10:39 про Ісуса сказано: «Ми свідки всього того, що він чинив у краю Юдейськім та в Єрусалимі; його вони, повісивши на дереві [ксилон], убили».

З огляду на первинне значення грецьких слів стаурос і ксилон у вищезгаданому словнику говориться: «Значення обидвох слів не узгоджуються з теперішнім поняттям хреста, яке сформувалося на основі художніх зображень». Іншими словами, те, що укладачі Євангелій називали словом стаурос, зовсім не відповідає тому, що сьогодні люди називають хрестом. Тому «Святе Письмо. Переклад нового світу» у Матвія 27:40—42 та в інших місцях, де в оригіналі стоїть слово стаурос, слушно вживає слово «стовп» або вислів «стовп мук». Так само в «Повній єврейській Біблії» («Complete Jewish Bible») використовується вислів «стовп тортур».

Походження хреста

Усі церкви стверджують, що їхні вчення ґрунтуються на Біблії. Як видно, Біблія не вчить, що Ісуса стратили на хресті. Чому ж тоді католицькі, православні та протестантські храми прикрашені хрестами, а віруючі використовують хрест як символ своєї віри? Чому хрест набув такої популярності?

Річ у тім, що хрест шанують не лише церкви, котрі заявляють, ніби дотримуються біблійних учень, але й ті релігії, які не мають нічого спільного з Біблією і які старіші за християнські церкви. Численні праці на релігійну тему засвідчують, що хрести різних форм використовували у найдавніші періоди людської цивілізації. Приміром, стародавні єгипетські ієрогліфи і зображення богів та богинь містять хрест Т-подібної форми з вушком угорі. Його називають «крукс ансате», або «хрест з ручкою». Цей хрест вважають символом життя. З часом цю форму хреста перейняла і широко використовувала коптська церква, а також інші церкви.

Згідно з «Католицькою енциклопедією» (англ.), «первинною формою хреста, здається, був так званий гамма-хрест (crux gammata), який сходознавцям і фахівцям зі стародавньої археології більш відомий за своєю санскритською назвою свастика». Цей символ був поширений серед індусів в Індії та серед буддистів по цілій Азії. Там його досі можна побачити у декоративних оздобленнях та орнаментах.

Невідомо, коли саме хрест став символом загальновизнаного християнства. У «Тлумачному словнику слів Нового Завіту» Вайна (англ.) зазначається: «До половини III століття по Р. Х. церкви або відійшли від декотрих учень християнської віри, або перекрутили їх. Щоб зміцнити авторитет відступницької церковної системи, церкви приймали язичників, не вимагаючи відродження вірою, і часто дозволяли їм зберігати свої язичницькі знаки та символи», серед яких був і хрест.

Деякі автори вказують на 312 рік н. е. Тоді імператор Константин, який був сонцепоклонником, під час військового походу нібито побачив у променях сонця хрест і напис латинською in hoc signo vinces, що означає «цим знаком переможеш». Згодом прапори, щити та зброю його війська прикрасили емблемою, яка начебто символізувала християнство (малюнок зліва). Вважається, що Константин прийняв християнство, однак він охрестився лише через 25 років, вже на смертному одрі. Дехто сумнівається у щирості його спонук. У книжці «Нехристиянський хрест» (англ.) зазначається: «Він [Константин] швидше хотів перетворити християнство на католицьку [універсальну] релігію, яку, на його думку, сприймуть його піддані, аніж прийняти вчення Ісуса Назарянина».

З того часу почали широко використовувати хрести різних форм. Наприклад, в «Ілюстрованому біблійному словнику» (англ.) сказано, що хрест святого Антонія «своєю формою нагадує літеру Т і, на думку декого, походить від літери тау, котра була символом [вавилонського] бога Таммуза». Хрест святого Андрія має форму літери Х. Найбільш розповсюджений Латинський хрест має трохи опущену до середини поперечну балку. За традицією помилково вважається, «що саме такої форми був хрест, на якому помер наш Господь».

Чи використовували хрест перші християни?

Як видно з Біблії, у першому столітті багато людей, котрі чули слова Ісуса, повірили у нього і в цінність його викупної жертви. Після того як апостол Павло проповідував юдеям у Коринфі, доводячи, що Ісус — це Христос, «Крисп, начальник синагоги, і його домашні таки повірили в Господа. Повірило і охрестилось також багато коринфян, які слухали цю звістку» (Дії 18:5—8). Павло не запровадив жодного релігійного символу чи о́браза, які слід було використовувати у поклонінні. Натомість він закликав співхристиян «втікати від ідолопоклонства» та будь-яких звичаїв, пов’язаних з релігією язичників (1 Коринфян 10:14).

Історики та інші дослідники не знайшли жодних доказів, що перші християни використовували хрест. У книжці «Історія хреста» (англ.) цитуються слова одного автора другої половини XVII століття. Він запитував: «Чи приємно благословенному Ісусу спостерігати за тим, як його учні шанують знаряддя його тортур, на якому він [як думають] терпеливо і невинно страждав, зазнаючи зневаги?» А як би відповіли ви?

Бог не вимагає, щоб ми поклонялись йому за допомогою якихось предметів чи зображень. Апостол Павло запитав: «Що спільного між Божим храмом та ідолами?» (2 Коринфян 6:14—16). У Біблії ніде не сказано, що християни повинні використовувати у поклонінні образ знаряддя, на якому вбили Ісуса. (Порівняйте Матвія 15:3; Марка 7:13).

Що ж тоді є розпізнавальним знаком правдивих християн? Це не хрест чи якийсь інший символ. Це любов. Ісус сказав своїм послідовникам: «Даю вам нову заповідь: любіть одні одних. Як я вас полюбив, так любіть одні одних і ви. По тому всі розпізнають, що ви мої учні, коли між вами буде любов» (Івана 13:34, 35).

[Вставка на сторінці 19]

Те, що сьогодні люди називають хрестом, зовсім не відповідає тому, про що писали укладачі Євангелій

[Ілюстрація на сторінці 18]

Страта на стовпі (стаурос). Малюнок xvii століття з книжки Ліпсіуса «De Cruce»

[Ілюстрація на сторінці 19]

Єгипетський настінний малюнок (прибл. XIV ст. до н. е.) із зображенням хреста «ансате», символа життя

[Відомості про джерело]

© DeA Picture Library / Art Resource, NY

[Ілюстрація на сторінці 19]

Гамма-хрест в індуїстському храмі Лакшмінараяна

[Відомості про ілюстрацію, сторінка 20]

From the book The Cross in Tradition, History, and Art (1897)