Лист з Мексики

«Чи Єгова любить нас, попри те що ми індіанці?»

МЕЛЕСІО, чоловік, який розмовляє мовою тепеуан, час від часу спускався з гір у пошуках роботи. Він відвідував християнські зібрання і завжди брав додому біблійну літературу, щоб ділитися набутим знанням з одноплемінниками. Він просив, аби хтось приїхав до них і більше розповів про Біблію.

Люди, котрі належать до ізольованої етнічної групи тепеуан, живуть високо в горах Західної Сьєрра-Мадре, що у центральній Мексиці. Від найближчого збору Свідків Єгови їх відділяє 240 кілометрів. Ми вирішили відвідати цих індіанців.

Поклавши намети, спальні мішки та їжу в пікап, ми запаслись бензином на три дні. О четвертій годині ранку ми вирушили з міста Дуранго і їхали вісім годин запиленою гірською дорогою, аж поки вона не закінчилась. Тут починалась територія індіанців тепеуан. Перед нами лежала глибока ущелина і височіла інша гора.

Ми залишили наш пікап у невеличкій садибі, ранчіто, і три години з усіма речами спускалися в ущелину. Там ми розклали намети і назбирали дров для великого багаття, яке б відлякувало диких тварин. Ми спали по черзі і кожних три години змінювали один одного, щоб підтримувати вогонь.

Рано-вранці ми почали сходити на гору. Там було багато стежок, і ми кілька разів блукали. Один з нас трохи знав мову тепеуан, тож ми розповідали біблійну звістку індіанцям, які мешкали у будиночках при дорозі. Від них ми почули, що в Лос-Ареналесі, куди ми прямували, живуть люди, котрі називають себе Свідками Єгови. Вони проводять зустрічі, на яких обговорюють Біблію. Це нас здивувало і водночас підбадьорило.

Нарешті ми, понатиравши мозолі на ногах, прибули в Лос-Ареналес. У поселенні, яке складається з розкиданих будиночків з невипаленої цегли, покритих картонними дахами, немає ані школи, ані електрики.  Відрізані від світу, тутешні люди живуть вкрай бідно. Основна їхня їжа — це кукурудзяні коржі й трохи інших продуктів. Ми знайшли Мелесіо. Побачивши нас, цей худорлявий молодий чоловік надзвичайно зрадів і запросив до свого скромного помешкання. Мелесіо розповів, що кожного дня молився до Єгови, аби він послав своїх Свідків, які б допомогли його сім’ї та одноплемінникам зрозуміти Біблію. Чоловік сказав, що не міг відповісти на всі їхні запитання.

Серед людей тепеуан поширене шаманство. Вони носять талісмани з орлиного пір’я та кісток, поклоняються силам природи і живуть у страху перед шаманами, які наживаються на них. Мелесіо сказав, що після того, як він побував у місті і дізнався, що Єгова — правдивий Бог, то знищив усі предмети, пов’язані з ідолопоклонством. Місцеві жителі чекали, що боги покарають Мелесіо смертю. Коли нічого не сталося, люди зрозуміли, що Єгова могутніший за їхніх богів. Після цього вони почали приходити до Мелесіо на вивчення Біблії, яке він проводив зі своєю сім’єю за допомогою нашої літератури.

«Я сказав їм, що спочатку вони мають спалити усі свої амулети та ідоли»,— розповів Мелесіо. Багато хто відкинув забобони і подолав страх. На зустрічі почало приходити понад 80 осіб. Це дуже нас вразило, і ми вирішили провести зібрання того ж дня пополудні. Кілька чоловіків верхи на конях поїхали до тих людей, котрі постійно відвідували зустрічі у домі Мелесіо, щоб повідомити їм про це. Хоча це була середина тижня і зібрання організували несподівано, прибуло 25 осіб, хто пішки, а хто верхи на ослику.

Через Мелесіо, який перекладав, ми відповідали людям на їхні запитання. Їх цікавило: «Чи Єгова любить нас, попри те що ми індіанці? Чи він слухає молитви нашою мовою? Чи Єгова згадає про нас, коли настане Армагеддон, адже ми живемо дуже далеко від міст?» За допомогою Біблії ми з радістю запевняли цих смиренних індіанців, що Єгова турбується усіма покірними людьми, незалежно від того, якою мовою вони розмовляють і де живуть. Вони благали, аби до них приїхали ще і навчали їх.

Після цієї зустрічі ми поділилися їжею з нашими новими друзями. Настала ніч. Тут, високо у горах, ночі дуже холодні, тож ми були вдячні, коли нам запропонували переночувати у недобудованій хатинці. Зранку індіанці провели нас до нашого пікапа коротшою дорогою. Ми повертались додому в Дуранго втомлені, але щасливі.

Ми невимовно раділи, що познайомились з цими щирими людьми, які бажають пізнати правдивого Бога і служити йому, хоча й не знають іспанської. Після нашого візиту в Лос-Ареналес їздило ще шестеро Свідків, які пробули там три тижні. Вони передавали біблійні знання близько 45 особам, котрі прагнуть служити Єгові і регулярно відвідують зібрання.

І ще кілька цікавих фактів на завершення. У єдиній крамничці Лос-Ареналеса більше не продають сигарет, адже тепер чимало людей вивчають Біблію і тому кинули курити. А ще: багато з них зареєстрували свої шлюби.

[Ілюстрація на сторінці 24]

Мелесіо разом з дружиною, чотирма доньками і тещею

[Ілюстрації на сторінці 25]

Вивчення Біблії і християнське зібрання в Лос-Ареналесі

[Відомості про ілюстрацію, сторінка 25]

Servicio Postal Mexicano, Correos de Mexico