Запитання читачів

Чи є якась надія, що воскресне дитина, яка померла в утробі матері?

Людям, які ніколи не стикалися з болем втрати ненародженої дитини, можливо, важко збагнути почуття тих, кого спіткало таке горе. Деякі батьки дуже побиваються через це. Одна мати втратила п’ятьох дітей ще до того, як вони народилися. З часом вона народила і виховала двох здорових синів. Але ця жінка пам’ятала про кожну померлу дитину. Усе своє життя вона рахувала, скільки років було б її мертвонародженим або недоношеним діткам, якби вони вижили. Чи такі християни мають підставу сподіватися на воскресіння своїх ненароджених дітей?

Якщо сказати кількома словами — ми не знаємо. У Біблії ніде прямо не говориться про воскресіння мертвонароджених чи недоношених дітей. Проте в Божому Слові містяться принципи, що стосуються цього питання і можуть принести певну потіху.

Розгляньмо два пов’язаних між собою запитання. По-перше, коли з погляду Єгови починається людське життя — в момент запліднення чи народження? По-друге, як Бог дивиться на ненароджену дитину — як на неповторну особистість чи просто як на сукупність клітин і тканин в утробі жінки? Біблійні принципи допомагаються чітко відповісти на обидва запитання.

Мойсеїв закон явно показував, що життя починається не з моменту народження, а набагато раніше. У Законі сказано, що вбивство плоду має каратися смертю. Він вимагав: «Даси душу за душу» * (Вих. 21:22, 23). Отож ненароджена дитина в утробі жива, вона є живою душею. Мільйони християн зрозуміли цю незмінну істину, і тому відмовилися від абортів, вважаючи їх серйозним гріхом проти Бога.

Це правда, що ненароджена дитинка є живою істотою. Але наскільки цінне її життя в очах Єгови? Згідно з вищенаведеним законом, дорослу людину, яка позбавила життя ненароджену дитину, мали вбити. Тож стає зрозуміло, що життя ненародженої дитини дуже цінне в Божих очах. Крім того, багато біблійних уривків показують, що Єгова вважає ненароджених неповторними особистостями. Наприклад, цар Давид під натхненням сказав про Єгову: «Ти виткав мене в утробі матері... Мого зародка бачили очі Твої, і до книги Твоєї записані всі мої члени та дні, що в них були вчинені» (Пс. 139:13—16; Йова 31:14, 15).

До того ж Єгова бачить, що ненароджені діти мають унікальні риси характеру і що перед ними, можливо, лежить велике майбутнє. Коли Ісакова дружина Ревека була вагітна двійнятами, Єгова передрік, що двоє хлопчиків будуть боротися в її утробі. А це свідчить про те, що Бог уже бачив їхні риси, які мали позначитися на житті численних поколінь (Бут. 25:22, 23; Рим. 9:10—13).

Цікаво також розглянути приклад Івана Хрестителя. Євангеліє розповідає: «Коли ж Єлизавета почула Маріїне вітання, то дитина в її утробі заворушилась, а сама вона сповнилася святим духом» (Луки 1:41). Описуючи цей випадок, лікар Лука вжив грецьке слово, яке могло стосуватись як плоду, так і вже народженої дитини. Те саме слово Лука використав, коли говорив про маленького Ісуса, який лежав у яслах для худоби (Луки 2:12, 16; 18:15).

 Отже, чи Біблія дає підставу вважати, що існує велика різниця між дитиною в утробі і дитиною, яка щойно народилась на світ? Схоже, ні. І це підтверджує сучасна наука. Приміром, дослідники довідалися, що плід в утробі може відчувати, що відбувається поза утробою, і відповідно реагувати. Тож не дивно, що вагітна жінка сильно прив’язується до своєї ненародженої дитини.

Зрештою в кожної дитини свій час розвитку в утробі, після чого вона з’являється на світ. Розгляньмо приклад. Одна жінка передчасно народжує дитину, яка помирає через кілька днів. Інша повністю виношує своє дитя, але воно помирає перед самим народженням. Чи можна сказати, що перша жінка має надію на воскресіння своєї дитини з огляду на те, що пологи були передчасними, а друга жінка не має такої надії?

Який висновок можна зробити? Біблія недвозначно каже, що життя починається під час зачаття і що Єгова дивиться на ненароджену дитину як на унікальну і дорогоцінну особистість. У світлі таких біблійних істин деякі люди вважають нелогічним твердження, що ненароджені діти, які помирають, не мають жодної надії на воскресіння. Дійсно, ці люди можуть дійти висновку, що таке твердження підриває наш біблійний погляд на аборт, який великою мірою ґрунтується саме на вище обговорених істинах.

Раніше журнал «Вартова башта» розглядав певні практичні питання, які, здавалося, ставили під сумнів вірогідність того, що воскреснуть ненароджені діти. Скажімо, чи в Раю Бог поміщатиме навіть частково розвинені зародки в утробу жінок? Глибше дослідження і молитовні роздуми допомогли Керівному органу дійти висновку, що такі міркування насправді не стосуються теми надії на воскресіння. Ісус говорив: «Для Бога можливе все» (Марка 10:27). Приклад самого Ісуса підтверджує правдивість цих слів, адже його життя було перенесене з неба в утробу дівчини. А це здається абсолютно неможливим з людського погляду.

Чи все це означає, що, згідно з Біблією, діти, які померли до народження, воскреснуть? Слід зазначити, що Святе Письмо не дає прямої відповіді на це запитання. Тому немає підстав бути категоричними в порушеному питанні. Ця тема викликає силу-силенну запитань. Але, схоже, було б мудро не вдаватись до припущень. Ми точно знаємо: все залишається в руках Бога Єгови, який виявляє надзвичайну милість і милосердя (Пс. 86:15). Безсумнівно, він від усього серця прагне усунути за допомогою воскресіння наслідки смерті (Йова 14:14, 15). Ми можемо бути впевненими, що він завжди чинить правильне. Бог заживить багато ран, яких нам завдало життя в цій злій системі, коли з любові дасть своєму Синові наказ «розладнати діла Диявола» (1 Ів. 3:8).

[Примітка]

[Ілюстрація на сторінці 13]

Єгова заживить усі болючі рани людей