Книга Йова 14:1—22

14  Людина, народжена жінкою,живе недовго+ і сповнена горем*.+  2  Вона виростає, немов квітка,— і в’яне*,+вона утікає, наче тінь,— і зникає.+  3  Але ти на неї звертаєш свій погляд,приводиш її* на суд із собою.+  4  Хто може народити чистого від нечистого?+ Ніхто!  5  Дні людини обмежені,у владі твоїй кількість її місяців,ти встановив для неї межу, яку вона не переступить.+  6  Відверни від неї свій погляд і дай відпочити,поки вона, як наймит, не закінчить свій день.+  7  Навіть для дерева є надія: коли його зрубують, воно знову пускає пагони,і гілки його продовжують рости.  8  Коли корінь його старіє в земліі пень його в землі відмирає,  9  то, відчувши воду, воно зеленіє,пускає гілки, наче саджанець. 10  А людина помирає і лежить безсила. Коли людина вмирає, то де вона?+ 11  Води зникають з моря,і річка міліє та пересихає. 12  Так і людина — лягає і вже не встає.+ Не пробудиться вона, поки не зникне небо,не встане вона зі свого сну.+ 13  О, якби ти сховав мене у могилі*,+укрив мене там, поки стихне твій гнів,визначив для мене час і про мене згадав!+ 14  Якщо людина помре, то чи буде вона жити знову?+ Усі дні своєї підневільної служби я чекатиму,поки прийде моє звільнення.+ 15  Ти покличеш — і я відповім,+ти жадатимеш побачити діло* своїх рук. 16  Однак тепер ти рахуєш кожен мій крок,не бачиш нічого, крім мого гріха. 17  Кладеш ти мої переступи у торбу і запечатуєш її,заклеюєш провину мою, щоб її зберегти. 18  Як гора падає і розсипаєтьсяі скеля зрушується зі свого місця, 19  як вода точить каміньі її потоки змивають порох земний,так і ти розбиваєш надію смертної людини. 20  Ти перемагаєш її назавжди, і вона гине,+змінюєш вигляд її та відсилаєш геть. 21  Синів її шанують, а вона цього не знає,їх зневажають, та вона не відає про це.+ 22  Вона відчуває біль у своєму тілі,вона журиться, лише поки жива*».

Примітки

Або «пересичена неспокоєм».
Або, можливо, «її зрізають».
Букв. «мене».
Або «шео́лі», тобто спільній могилі людства. Див. глосарій.
Або «тужитимеш за ділом».
Або «її душа на ній буде журитись».

Коментарі

Медіафайли