Перейти до матеріалу

Перейти до змісту

Вища влада

Вища влада

Вислів, який вживається в Римлян 13:1 для опису людських урядів. Цей вірш перекладається по-різному: «Нехай кожна людина підкоряється тим, хто посідає вищу владу, бо вся влада від Бога і та відносна влада, яку вони мають, саме від нього» (НС). «Нехай кожна людина кориться вищій владі, бо немає влади, як не від Бога, і влади існуючі встановлені від Бога» (Ог.). «Кожен має підкорятися верховній владі, бо існуюча влада встановлена Богом. І та влада, що існує, призначена Богом» (СМ).

Бог Єгова не створював людських урядів (пор. Мт 4:8, 9; 1Ів 5:19; Об 13:1, 2), але дозволив, щоб вони з’явились і продовжували існувати. Проте Бог на власний розсуд може усувати людські уряди, керувати ними чи контролювати їх задля виконання своєї волі. Пророк Даниїл сказав про Єгову: «Він змінює часи й пори, скидає і ставить царів» (Дн 2:21). У Прислів’я 21:1 написано: «Серце царя в руці Єгови — наче водні потоки. І Він скеровує його туди, куди хоче». (Пор. Не 2:3—6; Ес 6:1—11.)

Чому християни підкоряються вищій владі. Християни не мають підстав противитися устрою, який допускає Бог, тому вони підкоряються вищій владі. Хоча деякі представники влади нечесні і корумповані, вони зазвичай не карають людей за добрі діла, тобто за дотримання законів держави. Але чинна влада притягує до відповідальності злодіїв, убивць та інших злочинців. Наприклад, за скоєння навмисного вбивства людину можуть стратити. Оскільки після Потопу Єгова дозволив страчувати вбивць (Бт 9:6), людський уряд, застосовуючи смертну кару, виступає «Божим слугою, месником, який виливає гнів на тих, хто чинить зло» (Рм 13:2—4; Тит 3:1; 1Пт 2:11—17).

Християни підкоряються вищій владі не лише тому, що вона вповноважена карати злочинців. До цього їх спонукує сумління. Вони підкоряються людським урядам, бо усвідомлюють, що цього вимагає Бог (Рм 13:5; 1Пт 2:13—15). Тож підкорення вищій владі — політичним правителям цього світу — не є абсолютним. Якщо християнин, підкоряючись наказам влади, порушує Божий закон, він не може мати чисте сумління і виконувати Божу волю. Тому підкорення вищій владі слід завжди розглядати в світлі слів, які апостоли сказали перед юдейським Синедріоном: «Ми повинні підкорятися передусім владі Бога, а не людей» (Дії 5:29).

Уряди країн надають цінні послуги, дбаючи про безпеку та добробут громадян, і мають право вимагати за це сплати різних податків. Оскільки вони приносять користь суспільству, їх можна назвати «Божими слугами для народу» (Рм 13:6, 7). Іноді представники влади навіть допомагають служителям Бога, як наприклад цар Кір, який дав можливість юдеям повернутися в Юду і Єрусалим та відбудувати храм (2Хр 36:22, 23; Езд 1:1—4). Коли влада належно виконує свої функції, всі отримують від цього користь. Скажімо, коли вона забезпечує діяльність правової системи, громадяни можуть добитися справедливості, отримати захист від злочинців та нападів юрби тощо (Флп 1:7; Дії 21:30—32; 23:12—32).

Звичайно, правителі, які зловживають владою, дадуть відповідь перед Богом. Апостол Павло написав: «Любі, не мстіться самі за себе, а дайте місце гніву Божому, бо написано: “Помста моя, я відплачу”,— говорить Єгова» (Рм 12:19; Ек 5:8).