Запитання читачів

Єгова дозволяв серед своїх стародавніх служителів, ізраїльтян, багатошлюбність, але тепер її забороняє. Чи його норми можуть змінюватися?

Єгова не змінив свого погляду на багатошлюбність (Псалом 19:8; Малахії 3:6). Як сьогодні, так і від самого початку вона не була частиною Божого устрою для людей. Створивши для Адама дружину, Єву, Єгова визначив, що, згідно з його нормою, один чоловік може мати одну дружину: «Покине тому чоловік свого батька та матір свою, та й пристане до жінки своєї,— і стануть вони одним тілом» (Буття 2:24).

Коли Ісус Христос був на землі, він підтвердив цю вимогу, відповідаючи на запитання щодо розлучення і нового шлюбу. Він сказав: «Чи ви не читали, що Той, Хто створив споконвіку людей, «створив їх чоловіком і жінкою?» І сказав: «Покине тому чоловік батька й матір, і пристане до дружини своєї,— і стануть обоє вони одним тілом», тому-то немає вже двох, але одне тіло». Ісус додав: «Хто дружину відпустить свою не з причини перелюбу, і одружиться з іншою, той чинить перелюб» (Матвія 19:4—6, 9). З цього видно, що додаткове одруження з однією або кількома жінками — це перелюб.

Чому ж тоді багатошлюбність була дозволена у стародавні часи? Не можна забувати, що Єгова не встановлював такого звичаю. Першим зі згаданих у Біблії чоловіків, які мали більш ніж одну дружину, був Ламех, нащадок Каїна (Буття 4:19—24). Коли Єгова за днів Ноя навів Потоп, Ной і його троє синів мали кожен по одній дружині. Усі багатоженці були знищені у Потопі.

Через багато століть, коли Єгова вибрав ізраїльтян своїм народом, серед них вже існувала багатошлюбність, хоча, очевидно, чоловіки здебільшого мали лише одну дружину. Бог не став вимагати, щоб сім’ї, в яких було кілька дружин, розірвали багатошлюбний зв’язок. Натомість щодо таких сімей він надав строгі вказівки (Вихід 21:10, 11; Повторення Закону 21:15—17).

Те, що дозвіл на багатошлюбність був тимчасовим, видно не лише зі слів Ісуса, в яких він посилається на початкову норму для шлюбу, встановлену Єговою. Це також можна зрозуміти з того, що́ під натхненням Божого святого духу написав апостол Павло. Він сказав: «Нехай кожен муж має дружину свою, і кожна жінка хай має свого чоловіка» (1 Коринтян 7:2). Крім того, під натхненням Павло вказав, що будь-який чоловік, котрого в християнському зборі призначають наглядачем або службовим помічником, повинен бути «муж однієї дружини» (1 Тимофія 3:2, 12; Тита 1:6).

Отже, після того як приблизно 2000 років тому було засновано християнський збір, Єгова вже більше не дозволяв багатошлюбності. У той час норма для шлюбу стала такою, якою була на початку, коли Бог створив чоловіка й жінку, а саме: один чоловік, одна дружина. Божий народ по всьому світі дотримується сьогодні цієї норми (Марка 10:11, 12; 1 Коринтян 6:9, 10).