Перейти до матеріалу

Перейти до змісту

Лисиця, лис

Лисиця, лис

(євр. шуа́л; грец. ало́пекс).

Подібна до собаки тварина з гострою мордою, великими стоячими загостреними вухами і пухнастим хвостом. Лисиця відома своєю хитрістю, і, можливо, тому Ісус Христос назвав царя Ірода «лисом» (Лк 13:32). Втікаючи від ворогів, лисиця більше покладається на свою хитрість, ніж на швидкість, хоча повідомляють, що на короткій відстані вона може бігти зі швидкістю понад 70 км/год.

Сьогодні чимало корінних мешканців Сирії та Палестини ототожнюють лисицю із шакалом. Багато лексикографів вважає, що єврейське слово шуа́л, мабуть, стосується і лисиці (Vulpes vulpes), і шакала (Canis aureus). Ряд перекладачів Біблії в деяких випадках передає шуа́л як «шакал».

Коли Ісус Христос розмовляв з чоловіком, який хотів за ним іти, то звернув його увагу на те, що «лисиці мають нори», а Син людський не має де голови прихилити (Мт 8:20; Лк 9:58). Іноді лисиці селяться в природних щілинах, захоплюють чужі нори або займають покинуті, але зазвичай вони риють власну нору.

Природознавці кажуть, що насправді лисиці не так часто крадуть свійську птицю, як прийнято вважати. Вони харчуються комахами, гризунами та іншими дрібними тваринами, птахами, падаллю, травою і фруктами (Псн 2:15). Ф. Хассельквіст, природознавець XVIII ст., повідомляв, що в околицях Віфлеєма та інших місцевостях виноградники треба було захищати від набігів лисиць у період дозрівання плодів (Voyages and Travels in the Levant. London, 1766. P. 184). У Псалмі 63:10 говориться, що вбиті люди мали стати «поживою для шакалів», і багато хто підтримує цей варіант перекладу. Але оскільки лисиці теж харчуються мертвечиною, варіант перекладу «лисиці» не є неправильним.

З біблійних віршів можна зробити висновок, що лисиці селяться у спустошених безлюдних місцевостях і навіть серед руїн (Пл 5:18; Єз 13:4). У Біблії також згадується, що Самсон зловив 300 лисиць, аби підпалити збіжжя, виноградники та оливкові гаї філістимлян (Сд 15:4, 5). Крім того, в ній наводяться саркастичні слова аммонітянина Товії, звернені до євреїв, які відбудовували мур Єрусалима: «Навіть лисиця, коли скочить на те, що вони будують, завалить їхній кам’яний мур» (Не 4:3).