Перейти до матеріалу

Перейти до змісту

Навчайте своїх дітей

Чому Ісус не поспішив до Лазаря

Чому Ісус не поспішив до Лазаря

ДО ІСУСА приходить посланець і повідомляє, що його близький друг, Лазар, серйозно захворів. Посланець приходить аж з Віфанії, від Марії та Марти, сестер Лазаря. Хоча Ісус зараз далеко,— на іншому боці річки Йордан,— сестри впевнені, що він може зцілити їхнього брата. Вони знають, що раніше Ісус вже зціляв людей на відстані (Матвія 8:5—13; Івана 11:1—3).

Коли Ісус чує цю сумну новину, він не поспішає до Лазаря. Біблія каже, що Ісус «ще два дні залишався в тому місці, де був» (Івана 11:6). Чи ти знаєш, чому Ісус так зробив? (...) * Подивімось.

Невдовзі Лазар помирає. Ісус знає про це. Він каже своїм апостолам: «Ходімо знову в Юдею». Учні здивовано говорять: «Зовсім недавно юдеї хотіли закидати тебе камінням, а ти знову туди йдеш?» Ісус пояснює: «Наш друг Лазар заснув, і я йду розбудити його».

На це учні відказують: «Господи, якщо він заснув, то одужає». Тоді Ісус прямо говорить: «Лазар помер». Після цього він промовляє слова, які, напевно, дуже дивують апостолів: «Я тішуся, що мене там не було... Ходімо до нього».

Апостол Хома сміливо каже: «Ходімо і ми, щоб померти разом з [Ісусом]». Хома знає, що вороги знову намагатимуться вбити Ісуса і що апостолів теж можуть вбити. Учні не бояться і йдуть зі своїм Вчителем. Приблизно через два дні вони прибувають до Віфанії, де жив Лазар. Місто лежить за три кілометри від Єрусалима (Івана 11:7—18).

Чи знаєш, чому Ісус радів, що не прийшов до Віфанії раніше? (...) Ісус вже воскрешав людей, але вони були мертвими лише кілька годин (Луки 7:11—17, 22; 8:49—56). Проте Лазар лежить у могилі вже кілька днів. Ніхто не сумнівається, що він мертвий.

Марта, почувши, що Ісус наближається до Віфанії, вибігає йому назустріч. Вона каже: «Господи, якби ти був тут, не помер би мій брат». Ісус заспокоює її: «Твій брат воскресне». Марта біжить додому і шепоче Марії: «Вчитель тут; він тебе кличе».

Марія поспішає до Ісуса. Люди думають, що вона йде до могили, і вирушають за нею. Коли Ісус бачить, як Марія та інші плачуть, з його очей теж котяться сльози. Невдовзі всі приходять до гробниці. Вхід закритий великим каменем. Ісус наказує: «Відваліть камінь». Однак Марта заперечує: «Господи, тіло вже, напевно, смердить, бо минуло чотири дні».

Люди слухаються Ісуса і відсувають камінь. Тоді Ісус молиться і наперед дякує за силу, яку Бог дасть йому, щоб воскресити Лазаря. Ісус вигукує: «Лазарю, вийди!» І Лазар виходить з гробниці! Його руки та ноги «обмотані пов’язками». Ісус каже: «Розв’яжіть його, нехай іде» (Івана 11:19—44).

Чи розумієш тепер, чому Ісус не поспішав до Лазаря? (...) Він знав, що коли почекає, то зможе дати могутніше свідчення про свого Батька, Єгову. Завдяки тому що Ісус обрав підхожий час, багато людей повірили, що він посланий Богом (Івана 11:45). Як ти думаєш, чого можна навчитися з прикладу Ісуса? (...)

Чи міг би й ти вибирати підхожий час, аби свідчити іншим про чудові діла Бога, які він вже зробив і обіцяє зробити? Може, тобі вдасться порозмовляти про це з однокласниками та вчителями. Дехто навіть під час уроків, коли випадає нагода, розповідає про величні благословення, котрі Боже Царство принесе людству. Хоча тобі не під силу воскрешати померлих, але ти міг би допомогти іншим більше дізнатись про Бога, який може і прагне повернути наших рідних до життя.

^ абз. 4 Три крапки в дужках означають, що запитання перед ними скероване до дітей. Якщо ви читаєте цю статтю з дитиною, зупиніться і дайте їй можливість відповісти.