Ангели, що обіймають високе становище і виконують особливі доручення; відрізняються від серафимів. У «Перекладі нового світу» українською мовою про херувимів згадується 87 разів. Перша з таких згадок міститься в Буття 3:24. Після того як Бог вигнав Адама і Єву з Едемського саду, він закрив «шлях до дерева життя», поставивши біля входу в сад (зі сх. боку) херувимів (євр. керувı́м) і палаючий меч, який постійно обертався. Біблія точно не вказує, чи цих херувимів було двоє, чи більше.

Зображення херувимів були у святому наметі, встановленому в пустелі. Два викувані з золота херувими стояли на двох кінцях кришки ковчега. Вони були повернені обличчям один до одного і схилялися над кришкою ніби поклоняючись Богу. Херувими мали по два крила, що простягалися вгору і затінювали кришку, наче охороняли її (Вх 25:10—21; 37:7—9). Також постаті херувимів були вишиті на внутрішньому полотнищі святого намету і на завісі, яка відділяла Святе від Найсвятішого (Вх 26:1, 31; 36:8, 35).

Дехто вважає, що ці зображення були зроблені на зразок зображень химерних крилатих істот, яким поклонялись довколишні язичницькі народи, але це не так. Юдейська традиція одностайна в тому, що ці херувими мали людську подобу (Біблія нічого про це не говорить). Вони були шедеврами мистецтва, що зображали ангелів у їхній славі та красі, і кожна деталь була зроблена «точно за зразком», який сам Єгова дав Мойсею (Вх 25:9). Апостол Павло описує їх як «славних херувимів, тінь яких падала на кришку примирення» (Єв 9:5). Ці херувими символізували присутність Єгови: «Я... з’являтимусь тобі над кришкою між двома херувимами, які на ковчезі Свідчення, говоритиму з тобою» (Вх 25:22; Чс 7:89). Тому про Єгову говориться, що він «сидить на престолі над [«між», прим.] херувимами» (1См 4:4; 2См 6:2; 2Цр 19:15; 1Хр 13:6; Пс 80:1; 99:1; Іс 37:16). В переносному значенні херувими представляли колісницю, на якій їде Єгова (1Хр 28:18), а їхні крила — охорону і блискавичну швидкість під час руху. Тож, коли Давид у поетичній пісні описував, наскільки швидко Єгова прийшов йому на допомогу, він сказав, що «на херувима [Бог] сів і прилетів... на крилах духа» (2См 22:11; Пс 18:10).

Згідно з детальним планом величного храму Соломона, у Найсвятішому стояли два велетенські херувими. Вони були зроблені із «соснового [букв. «олійного»] дерева» і покриті золотом (1Цр 6:23, прим.). Кожен з них був 10 ліктів (4,5 м) заввишки. Вони стояли лицем на Сх. на уявній лінії, яку можна провести з Пн. на Пд., імовірно, посередині кімнати. Відстань між ними становила 10 ліктів, але посередині дому вони торкалися суміжними крилами і затінювали ковчег угоди та його держаки. А протилежними крилами вони торкалися стін — один з пн. боку, а другий з пд. боку. Тож крила херувимів простягались на всю ширину кімнати, тобто на 20 ліктів. (Див. ХРАМ.) Крім того, стіни і двері храму були оздоблені різьбленими херувимами, покритими золотом. Херувими були вирізьблені й на бічних пластинах мідних візків для води (1Цр 6:23—35; 7:29—36; 8:6, 7; 1Хр 28:18; 2Хр 3:7, 10—14; 5:7, 8). Крім того, різьблені херувими прикрашали стіни і двері храму з видіння Єзекіїля (Єз 41:17—20, 23—25).

Єзекіїль також описує кілька видінь, в яких він бачив херувимів незвичного вигляду. Спочатку пророк називає їх «живими істотами» (Єз 1:5—28), а пізніше — «херувимами» (Єз 9:3; 10:1—22; 11:22). В цих яскравих видіннях херувими перебувають в присутності самого Єгови і безперервно йому служать.

У своїй пророчій книзі Єзекіїль пише, що Єгова сказав йому «заспіва[ти] жалобну пісню про царя Тира». У ній він називає царя славетним херувимом, захисником, який перебував колись «в Едемі, у Божому саду», але був позбавлений своєї краси і перетворений в попіл на землі. «Так говорить Всевладний Господь Єгова... “Я призначив тебе помазаним херувимом, захисником. Ти перебував на святій Божій горі, ходив серед вогняного каміння. Був ти бездоганний у своїх дорогах від дня свого створення, поки не знайшлася в тобі неправедність... Я скину тебе з гори Божої як оскверненого, знищу тебе, о херувиме, захиснику”» (Єз 28:11—19).