Я ще раз усвідомив цінність життя

БУВ РАНОК 16 КВІТНЯ 2007 РОКУ. Я забився у куток кабінету, що на четвертому поверсі учбового корпусу Норріс-Холл (Політехнічний інститут і університет штату Вірджинія). У той момент я ще раз усвідомив, наскільки вдячними потрібно бути за кожен день нашого дорогоцінного життя.

Я збирався спуститись на третій поверх за поштою, і тут до мене заглянув один професор. Він просив зайти до нього, щоб полагодити комп’ютер. Підходячи до його кабінету, ми почули серію пострілів, які лунали з третього поверху. Ми не знали, що відбувається, тож забігли в кабінет, закрили двері і з тривогою чекали наступної миті. Я сів у кутку і почав палко молитися до Бога Єгови. Я просив його керівництва, аби знести все, що нас чекає.

У ці хвилини перед моїми очима виринула подія 15-річної давнини. Колись я працював механіком в автомайстерні. Одного разу в руках мого співпрацівника загорілась невелика ємність з бензином. Злякавшись, він випадково вихлюпнув палаючу рідину мені в лице! Я надихався їдкого диму, а також отримав опіки другого і третього ступенів у верхній частині тіла. Вертоліт доставив мене до опікового центру, де я пролежав у реанімації три з половиною місяці, борючись за життя. Я повернувся додому лише через п’ять місяців лікування та реабілітації і радів, що залишився живим. Цей випадок навчив мене цінувати кожен новий день. Він ще більше спонукав мене використовувати своє життя у служінні тому, хто мені його дав,— Богу Єгові (Псалом 90:12; Ісаї 43:10).

Через ускладнення після травми я вже не міг працювати механіком. Навчившись обслуговувати комп’ютери, я влаштувався на роботу в Політехнічний університет Вірджинії. Ось чому я був у Норріс-Холлі того ранку.

Постріли продовжували лунати. Ми й не здогадувались, що поверхом нижче відбувалось найбільш криваве масове вбивство в сучасній історії США. Це страхіття закінчилось, коли озброєний злочинець, забравши життя 32 невинних жертв, покінчив з собою. Приблизно через 20 хвилин після того, як усе почалося, ми почули в коридорі голоси поліцейських і покликали на допомогу. Поліцейські відвели нас у безпечне місце.

З цього жахливого випадку я ще раз побачив, наскільки скороминущим і непевним є життя (Якова 4:14). Тому дуже важливо покладатися на Дарівника життя, Бога Єгову, і вважати кожен день цінним подарунком від нього (Псалом 23:4; 91:2).

[Відомості про ілюстрацію, сторінка 30]

AP Photo/The Roanoke Times, Alan Kim