Перейти до матеріалу

Перейти до змісту

Справжня цінність допитливості

Справжня цінність допитливості

Справжня цінність допитливості

«Людина — це істота, яка ставить чимало запитань. Вони виникають у нас з самого народження... Можна навіть сказати, що історія людства є історією запитань і відповідей, які ми самі формулюємо» (Октавіо Пас, мексиканський поет).

ЧОМУ кухар придумує нові страви? Що спонукує дослідника вирушити в далекі мандри? Чому дитина ставить так багато запитань? Дуже часто до цього підштовхує цікавість.

А що сказати про вас? Чи вас захоплюють нові ідеї, чи хочеться дізнатись відповіді на складні запитання? Скажімо, звідки взялося життя? Чому ми живемо? Чи існує Бог? З раннього дитинства багатьох з нас саме цікавість спонукала задуматись над цими запитаннями й шукати пояснення різним явищам. Коли нас щось захоплює, ми стараємось довідатися про це якомога більше. Тому добре виявляти допитливість. Щоправда, інколи цікавість може призвести й до проблем, а навіть до лиха.

Обачність та поміркованість

Можливо, ви чули приказку: «Цікавій Варварі ніс відірвали». Зайва цікавість деколи призводить до проблем. Наприклад, через цікавість дитина може торкнутися гарячої плити і сильно собі зашкодити. А втім, допитливість спонукує нас поглиблювати свої знання і знаходити відповіді на різні запитання. Та чи мудро завжди задовольняти свою допитливість?

Насправді можна собі дуже нашкодити, якщо цікавитись усім підряд. Скажімо, порнографією, окультизмом, вченнями якихось сект чи поглядами фанатиків. Тому мудро наслідувати псалмоспівця, який молився: «Відверни мої очі, щоб марноти не бачили» (Псалом 119:37).

Крім того, є знання, які самі по собі нешкідливі, але якщо ними надто цікавитися, то лише змарнуємо час. Скажімо, чи станемо ми щасливішими, якщо будемо знати всі подробиці приватного життя кінозірок чи знаменитостей, результати всіх спортивних ігор і спортсменів та все про новинки техніки чи про найсучасніші автомобілі? Більшість людей погоджуються, що таке знання не приносить жодного пожитку.

Допитливий вчений

А тепер поговорімо про те, чим може бути цінною допитливість. У ХІХ столітті жив німецький натураліст і дослідник Александр фон Гумбольдт. Його іменем названо течію, яка пливе вздовж західного узбережжя Південної Америки.

Одного разу Гумбольдт сказав: «З дитинства я палко прагнув подорожувати далекими краями, куди рідко їздили європейці». Це бажання стало ще більшим, коли «непереборна цікавість розбудила в його розумі багату уяву». У 29 років Гумбольдт вирушив до Центральної та Південної Америки в експедицію, яка тривала п’ять років. Цю мандрівку Гумбольдт описав у своїй 30-томній хроніці.

Гумбольдта цікавило все: яка температура води в океані, які там водяться риби, що за рослини трапляються на його шляху. Він піднімався у гори, досліджував річки та плавав океанами. Відкриття Гумбольдта лягли в основу кількох галузей сучасної науки. А все почалося з ненаситної цікавості, жаги до знань, що непокоїла його протягом усього життя. Американський есеїст Ральф Вальдо Емерсон написав про нього: «Гумбольдт був одним з тих геніїв... які з’являються час від часу, аби показати нам, на що здатен людський розум, а також, які великі та багатогранні в нас здібності».

Цим варто цікавитись найбільше

Звичайно, не кожен стане відомим дослідником чи зробить вагомий внесок у науку. А втім, варто здобувати знання, яке приносить надзвичайний пожиток — знання про Бога. Ісус Христос згадав про це незрівнянне знання в молитві до свого небесного Батька: «Щоб отримати вічне життя, потрібно пізнавати тебе, єдиного правдивого Бога, і посланого тобою Ісуса Христа» (Івана 17:3).

Знання про правдивого Бога, ім’я якого Єгова, та його Сина, Ісуса Христа, може найбільше збагатити допитливий розум. Пригадаймо запитання на початку статті, які хвилюють людей. Багато з них хочуть зрозуміти, чому у світі стільки страждань. Чи людство спустошить або вщент знищить землю? Що зробить Бог, аби не допустити цього? Відповіді на ці запитання не лише задовольняють цікавість. Від них, як сказав Ісус, залежить вічне життя. Чому можна довіряти цим Ісусовим словам?

Біблія — натхнене Боже Слово. Про неї апостол Павло писав: «Усе Писання натхнене Богом і корисне для навчання, для напучення, для виправлення, для напоумлення в праведності, щоб Божа людина була в усьому вправна й цілковито споряджена до всякого доброго діла» (2 Тимофія 3:16, 17).

Лише подумайте: Біблія, згідно з наведеними вище віршами, дає знання, яке цілковито споряджає, тобто вчить, нас робити добро. Вона допомагає нам набувати на все Божий погляд. А ми знаємо, що Божа мудрість і знання значно перевершують усю мудрість і знання людей. Пророк Ісая під натхненням записав слова Бога: «Ваші думки — не Мої це думки, а дороги Мої — то не ваші дороги, говорить Господь. Бо наскільки небо вище за землю, настільки вищі дороги Мої за ваші дороги, а думки Мої — за ваші думки» (Ісаї 55:8, 9).

Чи хотіли б ви більше довідатися з Біблії про Божі незрівнянні думки та діла? Чи прагнете знати, що Бог зробить, аби покласти край людським стражданням, і які благословення чекають на слухняне людство? Біблія заохочує нас: «Скуштуйте й побачте, який добрий Господь, блаженна людина, що надію на Нього кладе» (Псалом 34:9).

Глибокі істини з Божого Слова можуть сильно вплинути на щиросердих людей, так само як світло впливає на людину, що прозріває. Апостол Павло писав: «О, глибино Божого багатства, і мудрості, і знання! Які ж нез’ясовні присуди його та незбагненні шляхи його!» (Римлян 11:33). Для того аби збагнути багатство Божої мудрості і знання, потрібна вічність. Тож перед нами відкривається чудова перспектива — ніколи не нудьгувати, а завжди знаходити для себе щось нове й цікаве.

Зберігайте жагу до знань!

Більшість з нас ніколи не стане відомими вченими чи винахідниками. І, мабуть, за своє життя ми так і не дізнаємось усього, що нас цікавить. А втім, продовжуйте бути допитливими. Розвивайте жагу до знань, яку з такою любов’ю вселив у нас сам Бог.

Ніколи не нехтуйте цим чудовим даром від Бога і старайтеся набувати точне знання з Божого натхненого Слова, Біблії. Тоді ви відчуватимете зміст і радість у житті не лише тепер, але й цілу вічність. Біблія каже: «Усе Він [Бог] прегарним зробив свого часу, і вічність поклав їм у серце, хоч не розуміє людина тих діл, що Бог учинив, від початку та аж до кінця» (Екклезіяста 3:11).

[Рамка/Ілюстрації на сторінці 21]

Чи знаєте ви, що...

• задовго до того, як Колумб і Магеллан відкрили, що земля кругла, а не плоска, про це було сказано в Біблії? (Ісаї 40:22).

• багато століть до того, як астронавти побачили, що земля висить на нічому, про це говорилось у Біблії? (Йова 26:7).

• ще за 2500 років до того, як англійський лікар Вільям Гарвей описав серцево-судинну систему людського організму, в Божому Слові серце було названо джерелом життя? (Приповістей 4:23).

• ще 3000 років тому Біблія простими словами описала кругообіг води в природі, завдяки якому існує життя на землі? (Екклезіяста 1:7).

Хіба не вражає те, що в Біблії висвітлювалися такі наукові факти задовго до того, як їх зрозуміли або відкрили люди? Справді, Боже Слово — це безцінне джерело життєво важливих знань. І вам, безперечно, буде цікаво досліджувати його.

[Ілюстрація на сторінці 19]

Александр фон Гумбольдт