Бог дбає про похилих віком

ПОВСЮДНА зневага до похилих віком не повинна нас дивувати. Річ у тім, що Біблія вже дуже давно передрікала останні дні цієї безбожної системи, коли люди будуть «самолюбні... не матимуть природної любові» (2 Тимофія 3:1—3). Грецький відповідник словосполучення «природна любов» може означати любов у родині. Згідно з біблійним пророцтвом, у наш час такої любові бракує.

Хоча люди зневажають стареньких, Бог Єгова дуже цінує похилих віком і піклується ними. Розгляньмо, що про це говориться в Біблії.

«Вдовицям суддя»

У Єврейських Писаннях відображене піклування Бога Єгови про похилих віком. Наприклад, у Псалмі 68:6 Давид називає Бога «вдовицям суддею», а вдовицями жінки здебільшого стають на схилі літ *. У деяких перекладах Біблії в цьому місці вживають не слово «суддя», а «захисник», «оборонець» і «опікун». Єгова справді піклується про вдів. Адже в Біблії говориться, що коли їх пригноблюють, розпалюється його гнів (Вихід 22:21—23). Бог і його служителі дуже цінують вдів і всіх похилих віком людей. У Приповістей 16:31 виражений погляд Бога Єгови і його народу: «Сивизна — то пишна корона, знаходять її на дорозі праведности».

Повага до похилих віком була невід’ємною частиною Закону, який Єгова  дав ізраїльтянам. Їм було наказано: «Перед лицем сивизни встань, і вшануй лице старого, і будеш боятися Бога свого. Я — Господь!» (Левит 19:32). Отже, в Ізраїлі повага до літніх людей була однією з умов добрих стосунків з Богом Єговою. Ніхто не міг сказати, що любить Бога, якщо зневажав стареньких.

Християни не зобов’язані дотримуватись Мойсеєвого закону. Однак вони виконують «Христовий закон», який формує їхню поведінку і погляди. Наприклад, він спонукує любити як батьків, так і інших похилих віком людей та піклуватися про них (Галатів 6:2; Ефесян 6:1—3; 1 Тимофія 5:1—3). Християни люблять людей не просто тому, що до цього їх зобов’язує заповідь, а тому, що їх спонукує серце. Апостол Петро заклика́в: «Від усього серця любіть одні одних» (1 Петра 1:22).

Учень Яків вказав на ще одну причину, з якої нам слід піклуватися про похилих віком. Він написав: «Чистий і неопоганений спосіб поклоніння в очах нашого Бога та Батька полягає в тому, щоб піклуватися сиротами і вдовами, коли вони зносять лихо, а також зберігати себе незаплямованими світом» (Якова 1:27). У словах Якова міститься зворушлива і важлива думка про знедолених. Вона показує, наскільки Єгова дорожить сиротами і вдовами.

Тому недостатньо лише не принижувати похилих віком людей. Ми повинні виражати свою турботу про них, роблячи для них щось корисне. (Дивіться також додаткову інформацію на сторінках 6, 7 «Любов на ділі»). Яків написав: «Віра без учинків мертва» (Якова 2:26).

Піклуйтеся, «коли вони зносять лихо»

У словах Якова можна помітити ще одну важливу думку. Зверніть увагу, що Яків сказав християнам піклуватися про вдів, «коли вони зносять лихо». Грецьке слово, перекладене як «лихо», означає «горе, біду або страждання, зумовлені життєвими обставинами». І справді, дехто з похилих віком людей залишився без сім’ї, без родичів. Інших пригнічують вікові обмеження. Сумують навіть досить активні в служінні християни. Ось, наприклад, Джон *, якому минуло вісімдесят, вірно проповідує про Боже Царство понад сорок років, тридцять з яких він зайнятий у спеціальному повночасному служінні. Часом його охоплює сум. Він говорить: «Я часто оглядаюсь назад і згадую свої помилки. Як їх багато! Постійно думаю, скільки всього можна було б зробити по-іншому».

Людей, які думають, як Джон, можна потішити думкою про те, що, хоча Єгова досконалий, він не вимагає досконалості від нас. Тому псалмоспівець написав: «Якщо, Господи, будеш зважати на беззаконня,— хто встоїть, Владико?» (Псалом 130:3). Єгова знає про наші помилки, але не зосереджується на них, а бачить наше серце. Звідки це відомо?

 Цар Давид, який був недосконалим і зробив чимало помилок, написав під натхненням від Бога: «Господи,— випробував Ти мене та й пізнав, Ти знаєш сидіння моє та вставання моє, думку мою розумієш здалека. Дорогу мою та лежання моє виміряєш, і Ти всі путі мої знаєш» (Псалом 139:1). У цьому вірші слово, перекладене як «виміряєш», буквально означає «просівати», просівати так, як селянин відвіює полову від зерна. Давид, натхнений Богом, запевняє нас, що Єгова просіює наші діла і запам’ятовує добрі.

Наш милосердний небесний Батько не тільки пам’ятає, але й дорожить нашими добрими ділами, якщо ми залишаємось йому вірними. У Біблії навіть сказано, що він вважає неправедним забути нашу працю і любов, виявлену до його імені (Євреїв 6:10).

«Колишнє минуло»

З Біблії ми дізнаємось, що труднощі, які приносить із собою похилий вік, не входили у намір Бога. Лише після того, як наші прабатьки — перші чоловік  і жінка — повстали проти Творця, в життя людей увійшла старість та немощі (Буття 3:17—19; Римлян 5:12). Але прийде час, коли люди вже не старітимуть.

Як уже було сказано, чимало сьогоднішніх бід, у тому числі зневага до похилих віком, свідчать про те, що ми живемо в «останні дні» цієї системи (2 Тимофія 3:1). Бог збирається усунути наслідки гріха разом зі старістю й смертю. У Біблії говориться: «[Бог] витре кожну сльозу з їхніх очей. І вже не буде ані смерті, ані жалоби, ані голосіння, ані болю. Колишнє минуло» (Об’явлення 21:4).

У Божому новому світі біль і страждання, які приносить старість, відійдуть у минуле. Так само забудуть і про зневагу до постарілих (Михея 4:4). Навіть ті, хто помер і про яких Бог пам’ятає, повернуться до життя і житимуть вічно в раю на землі (Івана 5:28, 29). Тоді, як ніколи раніше, буде очевидно, що Бог Єгова піклується і про похилих віком, і про всіх, хто слухається його.

[Примітки]

[Рамка/Ілюстрації на сторінках 6, 7]

Любов на ділі

Старійшини у зборах Свідків Єгови беруть провід у піклуванні про похилих віком. Старійшини серйозно ставляться до напучення апостола Павла: «Пасіть доручену вам Божу отару» (1 Петра 5:2). Пасти Божу отару також означає допомагати похилим віком. У чому полягає ця допомога?

Деколи, щоб з’ясувати, чого потребує літня людина, доводиться запастись терпінням і, мабуть, не один раз прийти до неї. Ймовірно, потрібно допомагати їй робити покупки, прибирати, читати Біблію і біблійні публікації, діставатися на християнські зібрання або щось інше. Якщо можливо, слід добре продумати й організувати допомогу *.

Що робити, коли похилі віком брати чи сестри потрапляють у надзвичайно скрутну ситуацію і потребують грошей? По-перше, варто з’ясувати, чи вони мають дітей або інших родичів, які могли б їм допомогти. Це відповідатиме тому, що записано в 1 Тимофія 5:4: «Якщо ж вдова має дітей чи онуків, то нехай вони спочатку навчаться виявляти побожну відданість у себе вдома і віддавати належне батькам та дідусеві з бабусею, бо це Богові до вподоби».

Можливо, цим братам або сестрам потрібно допомогти з’ясувати, чи їм передбачена допомога від держави. Крім того, допомогу може надати хтось у зборі. Якщо жодної з цих можливостей немає, старійшини визначать, чи у цій ситуації братам або сестрам може допомагати збір. Деколи так робили у зборі першого століття, адже апостол Павло написав своєму співробітнику Тимофію: «До списку має бути внесена лише та вдова, яка має принаймні шістдесят років, була вірною своєму чоловікові, отримала хороше свідчення за добрі вчинки, виховала дітей, виявляла гостинність незнайомцям, мила ноги святим, допомагала тим, хто потрапив у біду, сумлінно виконувала всяке добре діло» (1 Тимофія 5:9, 10).

[Примітка]

[Ілюстрація на сторінці 5]

Дорка дбала про нужденних вдів (Дії 9:36—39).