Слово Єгови живе

Цікаві думки з Другої книги Хронік

ДРУГА книга Хронік починається з розповіді про час, коли в Ізраїлі царює Соломон. Закінчується ця книга словами перського царя Кіра, зверненими до євреїв, полонених у Вавилонії: «Він [Єгова] наклав на мене збудувати Йому храма в Єрусалимі, що в Юдеї. Хто між вами з усього Його народу,— нехай буде Господь, Бог його, з ним, і нехай він іде до Єрусалиму!» (2 Хронік 36:23). Ездра завершив написання цієї книги в 460 році до н. е. Вона охоплює 500 років — від 1037 року до н. е. до 537 року до н. е.

Указ Кіра дав євреям можливість повернутися в Єрусалим і відновити поклоніння Єгові. Однак довгі роки вавилонської неволі не пройшли безслідно. Вигнанцям, які повернулися на батьківщину, бракувало знань про історію їхнього народу. Друга книга Хронік коротко, але яскраво розповіла їм про події, що відбувалися за правління царів з Давидового роду. Ця книга цікава й для нас, оскільки чітко показує, які благословення приносить послух правдивому Богові і які наслідки має непослух.

ЦАР БУДУЄ ДІМ ДЛЯ ЄГОВИ

(2 Хронік 1:1—9:31)

Єгова наділяє царя Соломона мудрістю й знанням, яких той бажав усім серцем, а також дає йому багатство і славу. Цар будує величний дім для Єгови в Єрусалимі, і через це народ ‘радісний та веселосердий’ (2 Хронік 7:10). Соломон стає «найбільшим від усіх земних царів, щодо багатства та щодо мудрости» (2 Хронік 9:22).

Після 40 років правління над Ізраїлем «спочив Соломон зі своїми батьками... а замість нього зацарював син його Рехав’ам» (2 Хронік 9:31). Ездра не згадує про те, як Соломон відхилився від правдивого поклоніння. Єдині негативні зауваження стосовно цього царя полягають у тому, що він немудро набув собі багато коней з Єгипту, а також одружився з дочкою фараона. Отже, літописець побудував свою розповідь у позитивному ключі.

 Відповіді на біблійні запитання:

2:13. Чому поданий тут родовід майстра відрізняється від родоводу, записаного в 1 Царів 7:14? У Першій книзі Царів матір цього майстра названо «вдовою, з племени Нефталимового», оскільки вона була дружиною чоловіка з того племені. Сама ж вона походила з племені Дана. Після смерті чоловіка вона вийшла заміж за тирянина, і вищезгаданий майстер народився від цього шлюбу.

2:17; 8:10. У цих віршах сказано, що кількість керівників, які служили наглядачами й начальниками над робітниками, становила 3600 і 250, тимчасом як у 1 Царів 5:30; 9:23 подаються числа 3300 і 550. Чому існує така розбіжність? Очевидно, причина цієї розбіжності полягає в тому, що керівників поділено на категорії за різними критеріями. Можливо, в Другій книзі Хронік говориться про 3600 керівників із неізраїльтян і 250 з ізраїльтян, а в Першій книзі Царів — про 3300 начальників і 550 наглядачів вищого рангу. Але в будь-якому разі загальна кількість людей, які керували роботою, дорівнювала 3850.

4:2—4. Чому при спорудженні основи литого моря було використано фігури волів? У Святому Письмі воли, або бики, символізують силу (Єзекіїля 1:10; Об’явлення 4:6, 7). Було доречним використати саме фігури биків, адже ці 12 мідних биків тримали на собі величезне «море», яке важило приблизно 30 тонн. Виготовлення биків з цією метою жодним чином не порушувало другу заповідь, яка забороняла створювати предмети для поклоніння (Вихід 20:4, 5).

4:5. Якою була повна місткість литого моря? Лите море могло вмістити три тисячі батів, або близько 66 000 літрів води. Однак нормальний рівень води, очевидно, дорівнював приблизно двом третинам від його місткості. У 1 Царів 7:26 говориться: «Містило воно [море] дві тисячі батів [44 000 літрів]».

5:4, 5, 10. Які предмети зі скинії заповіту використовувалися в Соломоновому храмі? Єдиним предметом зі скинії заповіту, що використовувався в Соломоновому храмі, був ковчег. Після завершення будівництва храму скинію перенесли з Ґів’она до Єрусалима і, ймовірно, зберігали там (2 Хронік 1:3, 4).

Уроки для нас:

1:11, 12. Соломонове прохання показало Єгові, що в серці царя було бажання здобути мудрість і знання. Наші молитви до Бога виявляють, що́ насправді є в нашому серці. Було б мудро аналізувати, про що ми молимося.

6:4. Якщо ми щиро цінуємо милість і великодушність Єгови, то це спонукуватиме нас благословляти його, тобто хвалити з любов’ю і вдячністю.

6:18—21. Хоча жодна будівля не може вмістити Бога, храм мав служити центром поклоніння Єгові. У наш час кожен Зал Царства Свідків Єгови є центром правдивого поклоніння в тій місцевості, де він побудований.

6:19, 22, 32. Єгова був готовий вислуховувати молитви усіх: від царя до найнезначніших людей у народі, навіть чужоземців, які щиро приходили до нього * (Псалом 65:3).

ЦАРІ З РОДУ ДАВИДА

(2 Хронік 10:1—36:23)

Єдине царство Ізраїлю ділиться на дві частини — північне десятиплемінне царство і південне двоплемінне царство Юди та Веніямина. Священики й левити в усьому Ізраїлі ставлять вірність угоді про Царство вище від націоналістичних  інтересів і залишаються на боці Соломонового сина Рехав’ама. Трохи більше ніж через 30 років після завершення будівництва храму його скарби розграбовано.

Із дев’ятнадцяти царів після Рехав’ама п’ять були вірними Єгові, три не зберегли вірності, яку мали на початку свого правління, а один повернувся на правильний шлях. Решта правителів чинила те, що було злом в очах Єгови *. Увага приділяється здебільшого п’ятьом царям, які покладалися на Єгову. Розповіді про те, як Єзекія відновив служіння в храмі, а Йосія організував велике святкування Пасхи, напевно, дуже підбадьорили євреїв, які мали намір відновити поклоніння Єгові в Єрусалимі.

Відповіді на біблійні запитання:

13:5. Що означає вислів «соляна умова»? Оскільки сіль є консервантом, то вона стала символом постійності й незмінності. Отже, «соляна умова» — це зобов’язальна угода.

14:1—4; 15:17. Чи цар Аса усунув усі «пагірки»? Очевидно, ні. Можливо, Аса усунув лише «пагірки» для поклоніння фальшивим богам, але залишив ті, де народ поклонявся Єгові. Також «пагірки» могли бути відбудовані знову на пізньому етапі правління Аси. Їх усунув його син Йосафат. Але навіть за часів правління Йосафата були знищені не всі «пагірки» (2 Хронік 17:5, 6; 20:31—33).

15:9; 34:6. Яку позицію зайняло плем’я Симеона при поділенні царства Ізраїлю? Плем’я Симеона отримало в спадок зе́млі всередині території Юди, тому географічно воно перебувало в межах царства Юди та Веніямина (Ісуса Навина 19:1). Проте в релігійному й політичному плані це плем’я стало на бік північного царства (1 Царів 11:30—33; 12:20—24). Тому плем’я Симеона вважалося частиною десятиплемінного царства.

35:3. Звідки за наказом Йосії святий ковчег було перенесено до храму? У Біблії не говориться, чи ковчег був винесений раніше яким-небудь із нечестивих царів чи Йосія перемістив його кудись на зберігання під час великого ремонту в храмі. Після Соломонових днів про ковчег згадується лише один раз у зв’язку з тим, що Йосія переніс його до храму.

Уроки для нас:

13:13—18; 14:10, 11; 32:9—23. Який же чудовий урок щодо того, як важливо покладатися на Єгову, міститься в цих віршах!

16:1—5, 7; 18:1—3, 28—32; 21:4—6; 22:10—12; 28:16—22. Союзи з чужинцями або невіруючими людьми призводять до трагічних наслідків. Було б мудро уникати непотрібних стосунків з цим світом (Івана 17:14, 16; Якова 4:4).

16:7—12; 26:16—21; 32:25, 26. Пихатість спонукала царя Асу поводитися неправильно протягом останніх років свого життя. Також вона довела до падіння Уззійю. Єзекія вчинив немудро і, можливо, виявив гордість, коли показав представникам вавилонського царя свою скарбницю (Ісаї 39:1—7). Біблія попереджає: «Перед загибеллю гордість буває, а перед упадком — бундючність» (Приповістей 16:18).

16:9. Єгова допомагає тим, «у кого все їхнє серце до Нього», і він охоче зміцняє їх своєю силою.

18:12, 13, 23, 24, 27. Ми повинні, подібно до Міхея, мужньо й сміливо розповідати іншим про Єгову та його наміри.

19:1—3. Єгова шукає в нас щось добре навіть тоді, коли ми чимось викликаємо його гнів.

20:1—28. Ми можемо бути впевнені, що Єгова дозволить нам знайти його, коли  ми смиренно звертатимемося до нього за керівництвом (Приповістей 15:29).

20:17. Щоб ‘побачити Господнє спасіння’, нам потрібно ‘поставитися’, тобто зайняти позицію, пов’язану з активною підтримкою Божого Царства. Замість того щоб брати все у свої руки, ми повинні ‘стати’, цілковито покладаючись на Єгову.

24:17—19; 25:14. Ідолопоклонство стало пасткою для Єгоаша і його сина Амації. Сьогодні ідолопоклонство може бути настільки ж звабливим, особливо такі його приховані форми, як пожадливість або націоналізм (Колосян 3:5; Об’явлення 13:4).

32:6, 7. Ми теж мусимо бути мужніми й сильними, коли, ‘одягнувшись у повне озброєння від Бога’, ведемо духовну війну (Ефесян 6:11—18).

33:2—9, 12, 13, 15, 16. Людина виявляє справжнє каяття, коли полишає неправильну поведінку і рішуче намагається чинити те, що правильне. На основі щирого каяття навіть той, хто поводився настільки нечестиво, як цар Манасія, може відчути на собі милосердя Єгови.

34:1—3. Хоч би в якому поганому середовищі ми перебували в дитинстві, це не має заважати нам пізнавати Бога і служити йому. В юні роки Йосія, можливо, відчував позитивний вплив з боку свого розкаяного діда, Манасії. Хоч би від кого походив такий позитивний вплив, зрештою це принесло добрі результати. Те саме може відбутися і з нами.

36:15—17. Єгова співчутливий і терпеливий. Однак його співчуття і терпіння мають свої межі. Щоб люди могли пережити той час, коли Єгова покладе кінець теперішній злій системі, вони повинні позитивно реагувати на проповідування про Царство.

36:17, 22, 23. Слово Єгови завжди сповняється (1 Царів 9:7, 8; Єремії 25:9—11).

Книга спонукала його до дій

«Йосія повикидав усі поганські гидоти з усіх країв, що в Ізраїлевих синів,— говориться в 2 Хронік 34:33,— і змусив кожного, хто знаходився в Ізраїлі, служити Господеві, їхньому Богові». Що спонукало Йосію до цього? Коли писар Шафан приніс царю Йосії знайдену перед тим книгу Закону Єгови, цар захотів, щоб її прочитали вголос. Йосія був настільки зворушений почутим, що потім усе своє життя ревно обстоював правдиве поклоніння.

Читання Божого Слова й роздумування над прочитаним може глибоко впливати на нас. Коли ми роздумуємо про життя царів з Давидового роду, хіба не зростає в нас бажання наслідувати тих, хто покладався на Єгову, і не чинити так, як ті, хто на нього не покладався? Друга книга Хронік заохочує нас бути відданими лише правдивому Богові і завжди залишатися йому вірними. Усе, що записано в цій книзі, є живим і справляє могутній вплив (Євреїв 4:12).

[Примітки]

[Ілюстрація на сторінці 18]

Чи ви знаєте, чому було доречним використати в основі литого моря фігури биків?

[Ілюстрації на сторінці 21]

Йосія виріс вірним Єгові, хоча в дитинстві йому мало хто допомагав у цьому.