ЗГІДНО з Мойсеєвим законом, в жертву Єгові можна було приносити як горлиць, так і голубів. У законах про жертвоприношення ці два птахи згадувалися разом — вони були взаємозамінні (Лев. 1:14; 12:8; 14:30). Чим цікавий цей факт? Річ у тім, що горлиць не завжди можна було знайти. Чому?

Горлиці — це перелітні птахи, яких у теплі місяці можна побачити на всій території Ізраїлю. Кожного року в жовтні вони відлітають на південь, у теплі краї, і повертаються в Ізраїль навесні (Пісня 2:11, 12; Єрем. 8:7). Тому взимку стародавнім ізраїльтянам було важко принести у жертву горлицю.

А от голуби не є перелітними птахами, тому вони жили в Ізраїлі цілий рік. Крім того, їх було легко приручити. (Порівняйте Івана 2:14, 16.) В одній книжці говориться, що «в усіх селах і містах Палестини мешканці тримали голубів. Кожен мав свій голубник — заглибину в стіні, де жили птахи» («Bible Plants and Animals»). (Порівняйте Ісаї 60:8.)

Тож у будь-яку пору року ізраїльтянин міг принести в жертву Єгові або горлицю, або голуба. Такий закон свідчив про любов і поміркованість Єгови.