Збирання плодів, які свідомо чи несвідомо залишили робітники. Божий закон, даний ізраїльтянам, прямо наказував не дожинати збіжжя до самого краю поля, не оббивати вдруге віття оливкового дерева і не визбирувати залишків винограду. Навіть якщо людина забувала на полі сніп, вона не мала за ним повертатися. Бог дав право бідним, знедоленим, чужинцям, сиротам і вдовам збирати ці залишки (Лв 19:9, 10; Пв 24:19—21).

Яскравий приклад застосування цієї вказівки, яку Бог з любові дав своєму народові, міститься в книзі Рут. Хоча Рут мала повне право збирати залишки врожаю, вона попросила в робітника, поставленого над женцями, дозволу, що, можливо, було загальноприйнято. З нею повелися по-доброму; Боаз навіть наказав женцям відділяти від снопів трохи колосся і залишати його, щоб вона могла підбирати. Це полегшило працю Рут, але їй усе одно потрібно було докладати зусиль. Вона збирала колоски за Боазовими женцями від ранку й до самого вечора і лише на хвильку сідала відпочити під накриттям або поїсти (Рт 2:5—7, 14—17).

Вказівка залишати залишки врожаю заохочувала ізраїльтян бути щедрими, безкорисливими і покладатися на благословення Єгови; вона йшла на добро бідним і при цьому аж ніяк не потурала лінощам. Ця вказівка допомагає ліпше зрозуміти Давидові слова: «Я не бачив, щоб праведний був покинутим або щоб його діти просили хліба» (Пс 37:25). Навіть бідні завжди могли прогодувати себе, якщо, користуючись правом, яке надавав Закон, важко працювали; ні вони, ні їхні діти не мусили жебрати хліба.

Переносне значення. Коли єфремівці докорили Гедеону за те, що він не покликав їх на бій проти мідіянітян відразу, Гедеон відповів: «Хіба рештки винограду, які підібрав Єфрем, не ліпші від урожаю, зібраного Авіезером [рід, з якого Гедеон походив]?» Він пояснив цей приклад, сказавши, що Єфрем, який вступив у бій пізніше і захопив мідіянських князів Орева і Зеева, зробив набагато більше, ніж сам Гедеон (Сд 8:1—3; 6:11). У Біблії про знищення вцілілих після бою ворогів говориться як про визбирування залишків урожаю (Сд 20:44, 45, прим.). Ті, хто залишиться після того, як Єгова виконає свій присуд, порівняні до «останніх ягід після збору винограду», а Михей називає «останніми ягодами винограду» останок Божої власності, який живе серед морально зіпсутих людей (Іс 24:13; Мих 7:1—8, 18; пор. Єр 6:9; 49:9, 10).