Один з трьох приятелів Йова, названий шуахянином; нащадок Шуаха, сина Авраама і Кетури (Йв 2:11; Бт 25:2; 1Хр 1:32). У розмові з Йовом, яка складалася з трьох частин, Білдад завжди говорив другим. Зазвичай він розвивав думку свого попередника, Еліфаза, але його промови були коротшими й уїдливішими, хоча не настільки дошкульними, як Цофарові. Білдад першим сказав, що діти Йова грішили, тому й були покарані. Неправильно міркуючи, він навів такий приклад: подібно як папірус і очерет засихають без води, ті, «хто забуває Бога», гинуть. Сама думка правильна, але натякати на те, що вона стосується богобоязливого Йова, було великою помилкою (Йв, розд. 8). Білдад, так само як Еліфаз, несправедливо твердив, що Йова спіткали нещастя, які спадають на лихих, і що в нього не буде «ні дітей, ні нащадків» (Йв, розд. 18). У своїй короткій третій промові Білдад сказав, що людина подібна до «хробака» і «черв’яка» і тому нечиста в Божих очах. На цьому слова «потіхи» трьох Йовових приятелів закінчились (Йв, розд. 25). Зрештою Бог звелів Білдаду і двом іншим горе-утішителям принести цілопалення, а Йову сказав помолитися за них (Йв 42:7—9).