Перша і остання літери грецького алфавіту, які тричі вживаються в книзі Об’явлення як титул. Крім того, цей титул з’являється в Об’явлення 1:11 у перекладі Куліша, однак таке вживання не узгоджується з деякими найдавнішими грецькими рукописами, наприклад Александрійським, Сінайським та Єфремовим кодексами. Тож багато сучасних перекладів не містять цього титулу в згаданому вірші.

Чимало біблійних коментаторів вважає, що цей титул стосується як Бога, так і Христа, але ретельне дослідження показує, що він належить тільки Богу Єгові. З першого вірша книги Об’явлення видно, що воно було дане Богом через Ісуса Христа, тому іноді той, хто говорить (послуговуючись ангелом),— це сам Бог, а іноді — Ісус Христос (Об 22:8). Наприклад, в Об’явлення 1:8 (Ог.) сказано: «Я Альфа й Омега, говорить Господь, Бог [«Єгова Бог», НС], Той, Хто є, і Хто був, і Хто має прийти, Вседержитель». Хоча в попередньому вірші йдеться про Ісуса Христа, цілком очевидно, що у 8-му вірші титул стосується Бога «Вседержителя». Стосовно цього в одній теологічній праці сказано: «Неможливо з абсолютною впевненістю стверджувати, що письменник має на увазі Господа Ісуса... Водночас не є цілком безпідставним припущення, що письменник говорить про Бога» (Barnes A. Notes on the New Testament. 1974).

Цей титул знову згадується в Об’явлення 21:6, і наступний вірш допомагає зрозуміти, хто ним себе називає. У 7-му вірші сказано: «Успадкує все це кожен, хто перемагає. Я буду йому Богом, а він мені — сином». Оскільки Ісус називає тих, хто успадкує з ним Царство, «братами», а не «синами», то можна зробити висновок, що ці слова належать його небесному Батькові, Богу Єгові (Мт 25:40; пор. Єв 2:10—12).

Останній раз цей титул з’являється в Об’явлення 22:13, де говориться: «Я Альфа і Омега, перший і останній, початок і кінець». В цьому розділі книги Об’явлення наводяться слова різних дійових осіб: у 8-му і 9-му віршах — слова ангела до Івана, у 16-му вірші — слова Ісуса, в першій частині 17-го — слова «духу і нареченої», а в другій частині 20-го — слова Івана. Тому логічно, що титул «Альфа і Омега» у віршах 12—15 належить тій самій особі, що й в попередніх двох випадках,— Богові Єгові. Вислів: «Я скоро прийду» — у 12-му вірші не обов’язково має стосуватися Ісуса, тому що Бог також говорить про себе як про того, хто приходить для виконання присуду. (Пор. Іс 26:21.) Як сказано в Малахії 3:1—6, Єгова прийде виконати присуд разом з «посланцем угоди».

Титул «Альфа і Омега» означає те саме, що «перший і останній» та «початок і кінець», коли ці вислови стосуються Єгови. До нього не було Всемогутнього Бога, і після нього не буде жодного. Він вирішить спірне питання про те, хто є правдивим Богом, довівши раз і назавжди, що тільки він — Всемогутній Бог. (Пор. Іс 44:6.)