Перейти до матеріалу

Перейти до змісту

Рік з життя уельських вівчарів

Рік з життя уельських вівчарів

Рік з життя уельських вівчарів

ПО ВСЬОМУ світі вівчарі доглядають за більш як мільярдом овець. Кожна пора року несе з собою певні труднощі. Гервін, Йоан та Гріен розповідають про роботу вівчарів у горах Уельсу, де овець втричі більше, ніж людей.

Весна

Коли настає весна, вівці приводять на світ малят. Тому вівчарі день і ніч мають багато клопотів.

Гервін: «Цей період — найвиснажливіший у році, але водночас найщасливіший. Мені дуже допомагає добре навчений собака. Якщо овечці важко розродитися, він акуратно притискає її до землі і чекає, поки я прийду з підмогою».

Йоан: «Хоча я вже багато разів допомагав вівцям окотитись, народження ягнятка завжди мене зворушує».

Літо

Літо для вівчарів — гаряча пора, оскільки вони стрижуть овець. З однієї вівці, залежно від породи, отримують до 10 кілограмів вовни. За день вівчар може обстригти аж 250 овець.

Гріен: «Перед тим як вівцю будуть стригти, я усуваю забруднену вовну навколо її хвоста. За дві хвилини досвідчений стрижій, користуючись електромашинкою, може обстригти цілу вівцю. Потім я допомагаю почистити вовну, акуратно скручую її і пакую в мішки для продажу».

Влітку вівчарі також заготовляють на гірських лугах сіно, а для цього потрібно, щоб принаймні два тижні не йшов дощ. Цим сіном вони годуватимуть отару взимку. Друзі і рідні допомагають перевезти зібране сіно ближче до кошар.

Йоан: «Я дуже люблю пройтися лугом, коли все сіно вже забрано».

Осінь

Щоб відлучити більших ягнят від матерів, вівчарі зганяють отари в долини.

Йоан: «Навіть коли немає огорожі чи кам’яного муру, вівця рідко заблукає в горах чи забреде на чуже пасовище. Вона чітко знає межі нашої ферми. Цього вівця вчиться від матері або від вівчаря і потім передає своє знання дітям. Проте іноді ми можемо годинами, а то й днями шукати загублених овець».

Восени вівчарі також вибирають і купують баранів для спарювання. Для кожних 25—50 овець потрібен один баран. Добрий баран є запорукою добірної отари в майбутньому.

На 10—12 тиждень після запліднення вівчарі за допомогою ультразвукового обладнання визначають, які вівці завагітніли і скільки ягнят у них буде весною. Неплідних овець продають. А тих, хто матиме більше одного малятка, відділяють, краще годують і доглядають за ними.

Зима

Взимку вівчарі багато часу витрачають на годування вагітних овець. За будь-якої погоди, особливо коли настають сильні морози, вівчарі пильнують, щоб отара мала вдосталь їжі.

Гервін: «В холодну пору овечки не можуть обійтися без свого вівчаря, який годує і захищає їх».

Гріен: «Піклуючись про свою отару, я можу цілий рік спостерігати за дивовижними змінами в природі. Це додаткова винагорода за сумлінну роботу, яку я дуже люблю».

[Карта на сторінці 12]

(Повністю форматований текст дивіться в публікації)

ПІВНІЧНА ІРЛАНДІЯ

ІРЛАНДІЯ

ШОТЛАНДІЯ

УЕЛЬС

АНГЛІЯ

[Ілюстрація на сторінці 14]

Йоан вибирає барана

[Ілюстрація на сторінці 14]

Гервін зі своїм псом