Камчатка. Дивовижна перлина Росії

ВІД НАШОГО ДОПИСУВАЧА В РОСІЇ

ПОНАД три століття тому російські відкривачі, пересуваючись на схід через Азію, натрапили на гористий півострів. Його землі простяглися на південь до Тихого океану, розділюючи Охотське і Берингове моря. Цей трохи менший за Італію півострів просто заворожує своєю красою. Проте він і досі мало відомий у світі.

Клімат Камчатки досить суворий. У деяких місцях в глибині півострова взимку випадає понад шість метрів снігу, а подекуди — і до 12 метрів. А втім, зимою на узбережжі погода дещо лагідніша. Влітку тут часто дмуть сильні вітри і нерідко півострів окутаний морською імлою. Завдяки рясним дощам, які зрошують вулканічні ґрунти, Камчатка вкрита пишною рослинністю. Трава на півострові може сягати росту людини. Дивує багатство ягід та чарівних польових квітів. Серед них особливо привабливим є лабазник камчатський — квітка з родини розових.

Майже третю частину півострова вкривають берези виду Betula ermanii. Гілки і стовбури цих дерев зігнуті та покручені лютими вітрами  й сильними снігопадами. Ці гнучкі і надзвичайно стійкі дерева ростуть дуже повільно. Завдяки чіпкому кореневищу вони можуть прижитися практично всюди, навіть на крутих скелях, і рости майже перпендикулярно до них. Листя на березах розпускається в червні, часто коли ще лежить сніг. У серпні воно починає жовтіти, передвіщаючи прихід зими.

Вулкани, гейзери і гарячі джерела

Камчатка лежить у «вогненному кільці» — тихоокеанському поясі високої сейсмічної активності. Півострів налічує близько 30 діючих вулканів. Наприклад, вулкан Ключевська здіймається на 4750 метрів над рівнем моря і є найвищим діючим вулканом Євразії. Дехто вважає, що він має «досконалу, неймовірно гарну конусоподібну форму». З того часу як у 1697 році російські дослідники вперше ступили на Камчатську землю, відбулося понад 600 вивержень цього вулкана.

Під час виверження вулкана Толбачик у 1975—1976 роках з магми, яка виривалась крізь глибоку тріщину, утворився вогненний стовп заввишки 2500 метрів. У хмарах попелу спалахували яскраві блискавки. Вулкан не втихав майже півтора року. Внаслідок цього сформувалося чотири нових вулканічних конуси. Поблизькі озера та річки висохли, а ліси були дощенту випалені розжареним попелом. Усе довкола перетворилося на пустелю.

На щастя, більшість вивержень не зачепила населених територій, і тому загинуло лише кілька осіб. Проте туристам слід бути обережними й з інших причин, особливо відвідуючи Долину смерті, яка лежить біля підніжжя вулкана Кіхпінич. У безвітряну погоду під час весняної відлиги концентрація отруйних вулканічних газів у долині стає дуже високою. Тоді вона перетворюється на смертельну пастку для всього живого. Одного разу там знайшли десятьох мертвих ведмедів і багато трупів менших тварин.

У великому кратері, який дістав назву кальдера Узон, утворились гарячі болотяні котли і паруючі озерця з безліччю різнобарвних водоростей. Неподалік розкинулась Долина гейзерів. Її було відкрито 1941 року. Деякі гейзери вивергаються кожні дві-три хвилини, інші — кожних кілька днів. Ця дивовижна місцина розташована приблизно за 180 кілометрів від Петропавловськ-Камчатського. Добратися до неї можна здебільшого вертольотом. Але щоб не порушувати хитку екологічну рівновагу, кількість відвідувачів тут строго  контролюється. Тож не дивно, чому шість регіонів Камчатки було занесено до Списку світової спадщини.

Камчатка також славиться своїми численними гарячими джерелами. Температура багатьох з них сягає 30—40°C. Це особливо тішить відвідувачів, адже допомагає хоч трохи компенсувати холод довгих зимових місяців. Крім того, тепло джерел використовують для виробництва електроенергії. До речі, першу геотермальну електростанцію в Росії було зведено саме на цьому півострові.

Ведмеді, лососі та орлани

Популяція бурих ведмедів на Камчатці налічує коло 10 000 особин. У середньому кожна тварина важить 150—200 кілограмів. Однак  ведмідь, якщо його не вполюють, може набрати втричі більшу вагу. У фольклорі ітельменів, корінних жителів Камчатки, про ведмедів говориться як про «братів». Цих тварин колись дуже шанували. Але така дружба закінчилась з появою на півострові вогнепальної зброї. Тепер захисники природи серйозно занепокоєні майбутнім клишоногих мешканців Камчатки.

Ведмеді дуже полохливі, тому побачити їх у природному середовищі досить важко. Проте в червні, коли починає нереститись лосось, вони часто приходять до річок поласувати рибкою. Один ведмідь в стані з’їсти близько тридцяти рибин. Звідки такий величезний апетит? Влітку ведмеді мають запастися достатньою кількістю жиру, щоб пережити голодну й холодну зиму. Тоді вони забираються до своїх барлогів і, щоб зберегти енергію, впадають у сплячку.

Ще один любитель лосося — орлан білоплечий. Розмах крил цього величного птаха сягає двох з половиною метрів. На фоні його чорного оперення виділяються білі плечі та білий клиноподібний хвіст. Нині популяція орланів зменшилась, за приблизними підрахунками, до 5000 птахів. Їх можна зустріти тільки в цьому регіоні. Зрідка вони трапляються також і на Алясці (Алеутських островах та островах Прибилова). Ці птахи не кидають своїх гнізд, а укріплюють і оновлюють їх з року в рік. Одне з них досягло в діаметрі аж трьох метрів і стало настільки важким, що береза, яка його тримала, розкололася.

Жителі Камчатки

Основним населенням Камчатки є росіяни. Крім того, тут мешкає кілька тисяч корінних жителів. Серед них найбільшу групу становлять коряки, що живуть на півночі. На півострові мешкають також чукчі й ітельмени, які зберегли свою мову. Більшість людей живе в Петропавловськ-Камчатському, адміністративному центрі півострова. Решта території — рідконаселена. До багатьох сіл, які лежать на березі річок і морів, можна дістатися лише човном або на вертольоті.

Головною промисловістю півострова є риболовство. Особливо цінний продукт — червоні камчатські краби. Розмір цих гігантів від клешні до клешні становить приблизно півтора метра. Вони прикрашають торгові прилавки, притягуючи покупців.

З 1989 року на Камчатці почалося незвичайне риболовство. Свідки Єгови, будучи «ловцями людей», несуть добру новину про Боже Царство жителям цього віддаленого краю (Матвія 4:19; 24:14). Деякі мешканці Камчатки відгукнулися на їхню звістку. Тепер вони допомагають іншим пізнавати Бога Єгову і навчають, що поклонятися треба Творцю, а не його твориву. Завдяки цьому багато місцевих жителів звільнилися від страху перед злими духами (Якова 4:7). Вони також довідуються, що в недалекому майбутньому ціла земля буде очищена від зла і тих, хто його чинить. Тоді земля «буде повна пізнання Господнього так, як море вода покриває» (Ісаї 11:9).

[Рамка/Ілюстрації на сторінці 18]

МАЛЬОВНИЧА КАЛЬДЕРА

Кальдера Узон утворилась на місці стародавнього вулкана і простягається приблизно на 10 кілометрів. Один довідник каже, що в оточенні крутих стін розташована «колекція цінностей, якими пишається Камчатка». Кальдера славиться гарячими і холодними джерелами, болотяними котлами, грязьовими гейзерами, пишною рослинністю та чистими озерами, які кишать рибою. Ці озера особливо полюбляють лебеді.

У книжці «Дива камчатського краю» говориться, що «на землі, мабуть, не знайти іншого місця», де осінь була б такою ж короткою та напрочуд гарною. Багряний колір тундри контрастує із золотом тендітних беріз. На тлі яскраво-блакитного неба місцями вимальовуються білі стовпи пари, яка здіймається від кипучих боліт. А вдосвіта ліс заводить свою тиху «пісню», скидаючи незліченне, вкрите інеєм листя. Падаючи на землю, воно видає ніжний дзенькіт. Це передвіщає неминучий прихід зими.

[Рамка на сторінці 19]

ОЗЕРО СМЕРТІ

У 1996 році відбулося виверження вулкана, який вважали згаслим. Він вибухнув у Каримському озері, піднявши десятиметрові хвилі, котрі зрівняли з землею довколишні ліси. За лічені хвилини кислотність озера зросла настільки, що життя у ньому стало неможливим. За словам дослідника Ендрю Логана, поблизу озера не знайшли жодної мертвої тварини, хоча через вибух вулкана та великі хвилі було знищено ціле побережжя. Логан каже, що «до виверження в Каримському озері водилося кілька мільйонів рибин (переважно лосось і форель). Після виверження озеро практично вимерло». А втім, багато риби таки вижило. Вчені припускають, що риба втекла до поблизької Каримської річки, оскільки отримала свого роду попередження (можливо, змінився хімічний склад води).

[Карта на сторінці 16]

(Повністю форматований текст дивіться в публікації)

РОСІЯ

КАМЧАТКА