Друга книга царів 22:1—20
22 Йосı́я+ став царем, коли йому було вісім років, і царював у Єрусалимі 31 рік.+ Його матір’ю була Єдı́да, дочка Ада́ї з Боцка́та.+
2 Він робив те, що правильне в очах Єгови, в усьому наслідував свого прабатька Давида+ і не відхилявся ні праворуч, ні ліворуч.
3 У 18-й рік свого правління Йосı́я послав царського писаря Шафа́на, сина Ацалı́ї, сина Мешулла́ма, у дім Єгови,+ кажучи:
4 «Піди до первосвященика Хілкı́ї,+ і нехай він забере гроші, які вартові зібрали серед народу,+ — всі гроші, принесені в дім Єгови.+
5 Нехай гроші віддадуть тим, кому доручено наглядати за роботами в домі Єгови. Ті ж хай дадуть гроші робітникам, які ремонтують все, що попсувалося* в домі Єгови,+ —
6 майстрам, будівельникам і мулярам, а вони нехай куплять за них деревину й тесане каміння для ремонту дому.+
7 Не перевіряйте тих, кому даєте гроші, бо вони заслуговують довір’я».+
8 Згодом Хілкı́я сказав царському писареві Шафа́ну:+ «Я знайшов у домі Єгови книгу Закону».+ Хілкı́я віддав книгу Шафа́ну, і той почав її читати.+
9 Потім царський писар Шафа́н прийшов до царя і повідомив: «Твої слуги ви́сипали гроші, які були в домі Єгови, і віддали їх призначеним чоловікам, яким доручено наглядати за роботами в домі».+
10 Також царський писар Шафа́н сказав царю: «Ось книга,+ яку дав мені священик Хілкı́я». І Шафа́н почав читати її перед царем.
11 Як тільки цар почув слова, записані в книзі Закону, то роздер свій одяг+
12 і наказав священику Хілкı́ї, Ахіка́му,+ сину Шафа́на, Ахбо́ру, сину Миха́ї, царському писарю Шафа́ну й Аса́ї, своєму слузі:
13 «Ідіть запитайте Єгову про мене, про народ і всіх у Юді, запитайте, що чекає нас згідно зі словами знайденої книги. Адже великий гнів Єгови запалився на нас+ за те, що наші прабатьки не слухалися слів цієї книги і не виконували всього, що в ній записано».
14 Тоді священик Хілкı́я, Ахіка́м, Ахбо́р, Шафа́н і Аса́я пішли поговорити про це з пророчицею+ Ху́лдою, яка жила в Єрусалимі, в новій частині міста. (Її чоловік Шаллу́м, син Тı́кви, сина Харха́са, був відповідальний за одяг.)+
15 Ху́лда сказала їм: «Так говорить Єгова, Бог Ізра́їля: “Передайте тому, хто вас прислав:
16 «Так говорить Єгова: “Я наведу лихо на це місце і на його мешканців, я виконаю всі слова, записані в книзі, яку читав Юдин цар.+
17 Вони покинули мене і спалюють приношення для інших богів,+ щоб ображати мене всіма ділами своїх рук.+ Тому мій гнів запалає проти цього місця, і ніхто не зможе його загасити”».+
18 А Юдиному цареві, який послав вас запитати Єгову, скажіть: «Так говорить Єгова, Бог Ізра́їля, про слова, які тобі читали:
19 “Оскільки в тебе сприйнятливе* серце і ти впокорився переді мною,+ коли почув, що́ я, Єгова, сказав про це місце і його мешканців,— що вони стануть жахливим видовищем і прокляттям,— оскільки ти роздер свій одяг+ та плакав переді мною, я також почув тебе,— говорить Єгова.—
20 Я приєднаю тебе до прабатьків*, і тебе поховають у твоїй гробниці за мирного часу. Твої очі не побачать того лиха, яке я наведу на це місце”»”». І вони передали цю відповідь цареві.