Перша книга хронік 20:1—8

20  На початку року*, коли царі йдуть на війну, Йоа́в+ повів військо у край аммонітя́н і спустошив його. Він пішов і взяв в облогу Ра́ббу,+ а Давид тим часом залишався в Єрусалимі.+ Йоа́в захопив Ра́ббу і зруйнував її.+  Давид зняв з голови Малка́ма корону, зроблену з одного таланта* золота й прикрашену дорогоцінним камінням, і цю корону поклали на голову Давида. З того міста Давид виніс дуже багато здобичі.+  Також він вивів мешканців того міста і змусив їх розпилювати каміння та працювати гострими залізними знаряддями й сокирами.+ Так Давид зробив з усіма містами аммонітя́н. Зрештою Давид з усіма загонами повернувся в Єрусалим.  Після того почалася війна з філісти́млянами в Гезе́рі. Тоді хушатя́нин Сіббеха́й+ убив Сіппа́я, нащадка рефаї́мів.+ Так філісти́мляни були підкорені.  І знову почалась війна з філісти́млянами, і Елхана́н, син Яı́ра, убив Ла́хмі, брата гатя́нина Голіа́фа,+ в якого держак списа був як ткацький вал.+  Потім почалась війна в Га́ті.+ Там жив чоловік надзвичайно великого зросту,+ який мав по 6 пальців на кожній руці і нозі — усього 24 пальці. Він також був нащадком рефаї́мів.+  Він постійно насміхався+ з Ізра́їля, тому Йоната́н, син Шı́ми,+ Давидового брата, вбив його.  Це нащадки рефаї́мів,+ які жили в Га́ті.+ Вони загинули від рук Давида та його слуг.

Примітки

Тобто навесні.
Прибл. 34,2 кг. Див. додаток Б14.

Коментарі

Медіафайли