Суддів 17:1—13
17 У гористому краї Єфре́ма+ жив чоловік, на ім’я Миха́й.
2 Якось він сказав своїй матері: «Пам’ятаєш, у тебе вкрали 1100 срібняків і ти при мені прокляла за це злодія? Так от, ті срібняки в мене, то я їх узяв». На це його мати відповіла: «Нехай Єгова поблагословить тебе, мій сину».
3 Він повернув матері 1100 срібняків, але вона сказала: «Я обов’язково присвячу це срібло Єгові, щоб мій син зробив з нього різьбленого ідола і статую з металу*.+ Тож я віддаю це срібло тобі».
4 Отже, після того як він повернув срібло матері, вона взяла 200 срібняків і віддала їх срібляреві. Той зробив різьбленого ідола і статую з металу*, яких поставили в домі Миха́я.
5 А Миха́й мав дім з божками. Він зробив ефо́д+ та статуї терафı́мів*+ і призначив* одного зі своїх синів своїм священиком.+
6 У ті дні в Ізра́їлі не було царя.+ Кожен робив те, що було правильне в його очах*.+
7 В Юдиному місті Віфлеємі+ якийсь час жив молодий чоловік з родини Юди. Він був левітом.+
8 Цей чоловік пішов звідти, щоб пожити десь в іншому місці. Дорогою він проходив через гористий край Єфре́ма і зайшов до дому Миха́я.+
9 Миха́й запитав його: «Звідки ти йдеш?» Той відповів: «Я левіт з Юдиного Віфлеєма, йду пошукати, де б мені оселитися».
10 Тоді Миха́й сказав: «Залишайся в мене і будь мені батьком* та священиком. Я щороку даватиму тобі по 10 срібняків та одяг і харчі». І левіт залишився.
11 Він погодився жити в Миха́я і став для нього як син.
12 Крім того, Миха́й призначив* молодого левіта своїм священиком,+ і той жив у його домі.
13 Потім Миха́й сказав: «Тепер я знаю, що Єгова буде добрим до мене, бо моїм священиком став левіт».
Примітки
^ Або «литу статую».
^ Або «литу статую».
^ Букв. «наповнив руку».
^ Або «домашніх божків; ідолів».
^ Або «на його думку».
^ Або «радником».
^ Букв. «наповнив руку».