Книга Неемії 6:1—19
6 Щойно Санвалла́ту, Товı́ї,+ арабу Геше́му+ та решті ворогів розповіли, що я відбудував мур+ і що в ньому не залишилося проломів (хоча тоді у брамах ще не повісили дверей),+
2 як Санвалла́т і Геше́м послали до мене таку звістку: «Приходь, зустрінемось в одному з сіл в долині О́но».+ Вони ж задумали заподіяти мені шкоду.
3 Тоді я передав їм через своїх гінців: «Я зайнятий дуже важливою справою, тому не можу до вас спуститися. Бо якщо я відлучусь, то робота зупиниться».
4 І вони переказували мені одні й ті ж слова чотири рази, а я давав ту саму відповідь.
5 Зрештою Санвалла́т уп’яте послав до мене слугу з тими ж словами і з відкритим листом у руці.
6 В ньому було написано: «Серед народів ходять чутки, та й Геше́м+ говорить, що ти, а також інші юдеї надумали збунтуватися.+ Саме тому ти будуєш мур. А ще кажуть, що ти збираєшся стати їхнім царем.
7 Також ти призначив пророків і наказав їм оголошувати про тебе по цілому Єрусалимі: “В Юді є цар!” І тепер про все це буде донесено царю. Тож приходь, і поговоримо».
8 Але я послав йому таку відповідь: «Нічого з того, про що ти говориш, не було. Все це ти вигадуєш сам*».
9 Всі вони хотіли налякати нас і казали: «Опустяться в них руки, і вони не закінчать роботи».+ Тож молю тебе, Боже, зміцни мої руки.+
10 І я прийшов до дому Шема́ї, сина Дела́ї, сина Мегетаве́ля, а він, замкнувшись, сидів у своєму будинку. Шема́я сказав мені: «Призначмо час і зустріньмося в домі правдивого Бога, у храмі, і позачиняймо двері храму, бо прийдуть убити тебе — вночі тебе прийдуть убити».
11 Та я відказав: «Чи ж такий чоловік, як я, має втікати? І чи може хтось такий, як я, увійти в храм і не поплатитися за це життям?+ Не ввійду!»
12 Тоді мені стало зрозуміло, що то не Бог послав його, це Товı́я і Санвалла́т+ найняли його пророкувати проти мене.
13 Вони найняли його, щоб залякати мене і підштовхнути до гріха. Тоді б вони мали підстави пустити про мене недобру славу і зганьбити мене.
14 Боже мій, не забудь всього того, що зробили Товı́я+ та Санвалла́т, і пам’ятай, як пророчиця Ноадı́я й інші пророки постійно хотіли мене залякати.
15 А 25-го дня місяця елу́ла* відбудова муру завершилась — за 52 дні.
16 Коли ж усі наші вороги та довколишні народи дізналися про це, то їм стало дуже соромно*,+ і вони зрозуміли, що ми виконали цю роботу з допомогою нашого Бога.
17 У ці дні юдейські вельможі+ писали Товı́ї багато листів, і він відповідав на них.
18 Чимало юдеїв поклялись Товı́ї у відданості, бо він був зятем Шеханı́ї, сина Ара́ха,+ а Товı́їн син Єгохана́н узяв дочку Мешулла́ма,+ сина Берехı́ї.
19 І вони постійно хвалили Товı́ю переді мною, а всі мої слова переказували йому. Він же слав листи, щоб мене залякати.+