Книга Єзекіїля 17:1—24

17  Єгова знову промовив до мене:  «Сину людський, загадай загадку і розкажи притчу про народ Ізра́їля.+  Скажи їм: “Так говорить Всевладний Господь Єгова: «Величезний орел+ з великими крилами, довгими перами і густим пістрявим оперенням прилетів на Ліва́н+ та зірвав верхівку кедра.+  Він відщипнув його верхній пагін, приніс у край торговців* і посадив у місті торговців.+  Потім він взяв у тому краю насіння+ і посадив на родючому полі. Він посадив його, як вербу біля великих вод.  Воно проросло і стало невисокою розкидистою виноградною лозою.+ Її листя схилялося до неї, і коріння її росло під нею. Так насіння стало виноградною лозою, яка пустила пагони й розкинула галузки.+  І з’явився там інший величезний орел+ з великими крилами та довгими перами.+ І ось ця виноградна лоза жадібно потяглася до нього своїми коренями, убік від грядок, де була посаджена. Вона простягнула до нього листя, щоб він її зрошував.+  А вона була вже посаджена на доброму полі коло великих вод, щоб пускати галузки, давати плоди і стати розкішною виноградною лозою»”.+  Скажи: “Так говорить Всевладний Господь Єгова: «Чи вийде їй це на добро? Хіба не вирвуть її з коренем?+ Хіба її плоди не зігниють і не засохнуть її пагони?+ Вона вся засохне, і не треба буде ні міцної руки, ні багатьох людей, щоб вирвати її з коренем. 10  Вона пересаджена, але чи вийде їй це на добро? Хіба вона не засохне, коли на неї подує східний вітер? Засохне на грядках, на яких виросла»”». 11  Єгова знову промовив до мене: 12  «Прошу, скажи бунтівному народу: “Невже вам не зрозуміло, що це означає?” Скажи: “Ось вавилонський цар прийшов у Єрусалим, взяв царя та князів і привів у Вавилон.+ 13  Також він узяв одного з царських потомків*,+ уклав з ним угоду і взяв з нього клятву.+ Потім він забрав із собою видатних людей того краю,+ 14  щоб царство ослабло і не могло піднестися, але щоб могло існувати, лише зберігаючи угоду.+ 15  Однак цар збунтувався проти нього,+ відправивши посланців до Єгипту, щоб йому дали коней+ і велике військо.+ Чи вийде це йому на добро? Чи уникне покарання той, хто вчинив таке? Чи може він порушити угоду і врятуватися?”+ 16  “Клянусь собою*,— говорить Всевладний Господь Єгова,— він помре у Вавилоні, в місті царя*, який поставив його* на царство, чиєю клятвою він знехтував і чию угоду порушив.+ 17  Ані велике військо, ані численні загони фараона не допоможуть йому на війні,+ коли буде насипано вал і збудовано облогові мури, щоб знищити багато життів*. 18  Він знехтував клятвою і порушив угоду. Він дав обіцянку*, але зробив усе це. Тепер йому не врятуватися”. 19  “Тому так говорить Всевладний Господь Єгова: «Клянусь собою*, я покараю його за те, що він знехтував моєю клятвою+ і порушив мою угоду. 20  Я накину на нього свою сітку, і він потрапить у мої тенета.+ Я приведу його у Вавилон і там судитимусь з ним за те, що він був невірним мені.+ 21  Усі втікачі з його загонів попадають від меча, а врятовані будуть розпорошені в усіх напрямках*.+ Тоді ви зрозумієте, що це сказав я, Єгова»”.+ 22  “Так говорить Всевладний Господь Єгова: «Я також візьму пагін з верхівки високого кедра+ і посаджу його. Зірву ніжний пагін з його верхніх гілок+ і посаджу його на високій і величній горі.+ 23  На високій горі Ізра́їля я посаджу його. Він пустить гілки, дасть плоди і стане величним кедром. Під ним будуть жити усякі птахи, вони пробува́тимуть у тіні його гілок. 24  І всі польові дерева зрозуміють, що я, Єгова, понижую високе дерево і підвищую низьке,+ висушую зелене дерево, а сухе роблю квітучим.+ Я, Єгова, сказав і зробив це»”».

Примітки

Букв. «ханаа́нський край».
Букв. «насіння».
Букв. «як живий я».
Тобто Навуходоно́сора.
Тобто Седекı́ю.
Або «душ».
Букв. «дав свою руку».
Букв. «як живий я».
Букв. «до кожного вітру».

Коментарі

Медіафайли