Осиротіла юдейська дівчина з племені Веніямина, єврейське ім’я якої було Гадасса (озн. «мирт»). Вона належала до нащадків тих, хто пішов у вигнання з Єрусалима разом з царем Єгояхіном (Єхонією) в 617 р. до н. е. (Ес 2:5—7). Її батька звали Авіхаїл (Ес 2:15). Естер виховував Мордехай, старший двоюрідний брат по лінії батька. За часу правління перського царя Ахашвероша (Ксеркс I, V ст. до н. е.) Мордехай був одним із «царевих слуг, які були при царській брамі» в палаці в Сузах (Ес 2:7; 3:2). Після того як Ахашверош позбавив свою непокірну дружину Вашті титулу цариці, він наказав зібрати усіх вродливих, незайманих дівчат, яким впродовж певного періоду мали робити спеціальні масажі і косметичні процедури. З цих дівчат цар хотів обрати ту, яка стала б царицею замість Вашті. Так Естер разом з іншими дівчатами потрапила до царського дому під опіку Гегая, охоронця жінок. За наказом Мордехая вона тримала в таємниці те, що була юдейкою (Ес 2:8, 10). У сьомий рік свого правління Ахашверош зробив Естер царицею (Ес 2:16, 17). Живучи в палаці, вона підтримувала зв’язок з Мордехаєм і слухалась його порад. Коли Мордехай дізнався, що проти царя готується змова, то повідомив Естер, а вона розповіла про все своєму чоловікові (Ес 2:20, 22).

У 12-й рік правління Ахашвероша агагівець Гаман, перший міністр царя, задумав винищити всіх євреїв у 127 провінціях імперії. Він отримав від царя дозвіл видати наказ для здійснення свого задуму (Ес 3:7—13). Естер дізналась про це від Мордехая і, послухавшись його вказівок, викрила перед царем підступний план Гамана. Те, як після цього повівся Гаман, розлютило царя, і він наказав, щоб Гамана повісили (Ес 4:7—7:10). За проханням Естер цар видав указ, що дозволяв юдеям стати на захист свого життя в день, призначений для їхньої загибелі (Ес 8:3—14). Через царський указ та страх перед Мордехаєм, який став першим міністром замість Гамана, намісники та урядники по всій імперії допомогли юдеям отримати повну перемогу над ворогами (Ес 9). Мордехай наказав кожного року відзначати свято Пурим, і Естер його підтримала; це свято юдеї відзначають аж до сьогодні (Ес 9:20, 21, 29).

Хоча у книзі Естер не згадується імені Бога, з вчинків Естер та Мордехая видно, що вони обоє були вірними слугами правдивого Бога Єгови. Естер на ділі показала, що слухняна закону Бога. Вона була «гарна станом і дуже приваблива» (Ес 2:7), але найбільше її прикрашало «те, що є в серці людини, її нетлінне вбрання спокійного і лагідного духу» (1Пт 3:4). Завдяки цьому Естер здобула ласку Гегая, охоронця жінок, а також ласку самого царя. Вона не вважала дорогий одяг і прикраси чимось важливим і «не просила нічого, а тільки того, що порадив їй... Гегай» (Ес 2:15). Естер виявляла тактовність і самовладання. Вона підкорялася своєму чоловіку і зверталась до нього ввічливо і шанобливо, коли її власне життя і життя її народу опинилося в небезпеці. Вона мовчала, коли робити так було мудро, але говорила з відвагою у відповідний час і коли цього вимагали обставини (Ес 2:10; 7:3—6). Вона послухалася свого старшого і більш досвідченого двоюрідного брата Мордехая, навіть коли це ставило під загрозу її життя (Ес 4:12—16). Вона любила народ, з яким Єгова уклав угоду, і була віддана йому. Це видно з того, що вона робила все можливе, аби врятувати цей народ від загибелі. (Див. МОРДЕХАЙ № 2.)