Перейти до матеріалу

Перейти до змісту

КОЛЬОРОВА ВКЛЕЙКА

Ізраїльтяни в Єгипті

Ізраїльтяни в Єгипті

ПРАБАТЬКИ ізраїльського народу понад 200 років перебували в Єгипті. Події, які відбувались упродовж того часу, є важливою частиною біблійної оповіді.

Сьогодні в Єгипті виготовляють цеглу з домішками соломи і сушать її на сонці, як і в ті часи, коли ізраїльтяни були там у рабстві (Вх 1:14; 5:7)

Йосипа, Яковового сина, продали в рабство, після чого він опинився в Єгипті (Бт 37:28, 36). Через кілька років завдяки Божому втручанню фараон звернув на нього увагу. Він доручив йому розпоряджатися продовольчими запасами і призначив другим правителем після себе (Бт 41:38—45). Однак з часом у Єгипті почав правити інший цар, який не знав Йосипа. Він зробив нащадків Якова (Ізраїля) рабами, і з ними стали дуже жорстоко поводитись (Вх 1:8—14). В історичних записах Єгипту про все це, зокрема про видатне становище Йосипа, нічого не згадується. Але це не дивно.

Відсутність згадок про високе становище Йосипа і поневолення ізраїльтян не дивує тих, хто вивчає написи на пам’ятниках Стародавнього Єгипту. У ті часи правителі та жерці часто наказували писарям усувати імена з пам’ятників, що були встановлені раніше. Так вони намагалися звеличити самих себе або позбутися згадок про тих, кого вважали невгодними. Наприклад, фараон Хоремхеб змінив деякі написи, аби присвоїти собі заслуги за будівельні роботи, які виконав Тутанхамон. (ІЛЮСТРАЦІЯ, т. 1, с. 532.) У Каїрському музеї в Єгипті і в Східному інституті при Чиказькому університеті можна побачити багато доказів такої нечесності.

Якщо ж говорити про біблійну оповідь, то все вказує на те, що вона достовірна. Навряд чи якийсь народ став би стверджувати, що походить від рабів, поневолених у чужій країні, якби це не було правдою. Біблійна розповідь про ті події містить багато деталей про життя в Єгипті, які міг знати лише той, хто там жив. Більш того, аж до сьогодні євреї щорічно відзначають Пасху — свято, яке, згідно з Біблією, пов’язане з подіями, пережитими їхніми прабатьками в Єгипті. Тож немає жодних підстав вважати, що достовірний опис тих подій втрачений, а єдина наявна розповідь про них є неправдивою.