Як розв’язати проблему?

Водна криза — це всесвітня проблема. Через неї здоров’я мільйонів людей опинилося під загрозою. Що робиться для того, аби мудро використовувати воду й не виснажувати цей безцінний ресурс?

ПІВДЕННА АФРИКА. Журнал «Наука» надрукував статтю «Нарешті бідні в Дурбані мають воду». У ній розповідалося, що через політику апартеїду, запроваджену колишнім урядом, тамтешні люди десятиліттями були позбавлені належного водопостачання. Також згадувалося, що в 1994 році «чверть мільйона сімей Дурбана жили у поганих санітарних умовах і не мали чистої води».

Для вирішення цієї проблеми 1996 року один інженер розробив спеціальну програму. Згідно з нею, кожна родина мала отримувати 200 літрів води щодня. «З приблизно 3,5 мільйона людей, які живуть у місті, 120 000 осіб отримали доступ до чистої води»,— зазначав журнал «Наука». Відтепер багатьом жителям Дурбана не треба приносити воду за кілометр від дому. Їм достатньо пройти лише кілька метрів.

У журналі повідомлялось, що також вживаються заходи щодо створення належних санітарних умов. Замість «туалетів у вигляді звичайної ями» стали використовувати «спеціальні туалети, де сеча і фекалії потрапляють у різні контейнери. Завдяки цьому фекалії швидше висихають і перегнивають». До початку 2008 року вже було встановлено 60 000 таких туалетів.  А втім, щоб забезпечити усіх мешканців цими туалетами, потрібно ще два роки.

Бразилія. У місті Салвадор сотні дітей через відсутність каналізаційної мережі та відповідних туалетів страждають від діареї *. Для вирішення цієї проблеми міська влада проклала понад 2000 кілометрів каналізаційних труб до 300 000 домів. Відтоді кількість випадків діареї зменшилась у місті на 22 відсотки, а в околицях, де ця проблема була значно гострішою,— на 43 відсотки.

Індія. У деяких країнах доступ до чистої води є тільки в певні періоди року. Проте навіть тоді вода може бути забруднена. У 1985 році група жінок з району Долера (північно-західний штат Гуджарат) винайшла спосіб зберігання чистої води. Жінки організували бригаду будівельників, котрі спорудили резервуар завбільшки з футбольне поле. Потім вистелили його цупкою поліетиленовою плівкою, щоб не витікала вода. Їхні зусилля були винагороджені. Через кілька місяців після закінчення сезону дощів, вони все ще мали воду, якої «вистачило навіть для сусідів».

Чилі. Ця південноамериканська країна простягається на 4265 кілометрів вздовж Тихого океану на заході та вздовж Андів на сході. Всі водні ресурси країни є державною власністю, тож влада дбає про будівництво гребель і каналів. Завдяки такій політиці 99 відсотків міського населення і 94 відсотки селян не мають труднощів з водопостачанням.

Остаточне вирішення проблеми

Кожна країна по-своєму підходить до вирішення проблеми дефіциту води. Там, де дмуть постійні вітри, встановлюють вітряки, які помпують зі свердловин та колодязів воду і виробляють електроенергію. Заможні країни вже почали використовувати опріснювачі морської води. А в деяких місцевостях зводять велетенські дамби для накопичення річкової та дощової води. І хоча до 10 відсотків зібраної води в посушливих районах втрачається через випаровування, ці водосховища задовольняють основні потреби людей.

Свідки Єгови, видавці цього журналу, вірять, що лише Бог, а не людина, вирішить проблему з водою. У Біблії читаємо: «Господня земля, і все, що на ній, вселенна й мешканці її, бо заклав Він її на морях, і на річках її встановив» (Псалом 24:1, 2).

Свого часу Бог доручив людині піклуватися про землю (Буття 1:28). Однак людство невміло й по-хижацьки користується природними багатствами. Це ще один доказ того, що «не в волі людини дороги її, не в силі людини, коли вона ходить, кермувати своїм кроком» (Єремії 10:23).

А як Єгова відновить гармонію в природі? Біблія розповідає, що у нього є намір створити «все нове» (Об’явлення 21:5). Уявіть собі світ, де немає бідності, посух, дефіциту води та мусонних повеней, від яких щороку гинуть тисячі людей. Ці та багато інших обіцянок Бога виконає його Царство. Крім того, Єгова запевняє: «Так буде і Слово Моє, що виходить із уст Моїх: порожнім до Мене воно не вертається, але зробить, що Я пожадав, і буде мати поводження в тому, на що Я його посилав» (Ісаї 55:11).

Чи хочете ви довідатися з Біблії, як Бог відновить нашу землю? Прочитайте, будь ласка, третю статтю.

[Примітка]

[Вставка на сторінці 5]

«Де немає води, там немає життя... Ми залежні від милості води» (Майкл Перфіт, дописувач часопису «Нешнл джіоґрефік»)

[Вставка на сторінці 6]

Щоб виростити тонну збіжжя, потрібно затратити 1000 тонн води

[Вставка на сторінці 6]

«70 відсотків водних запасів світу використовують для зрошування полів» («План Б 2.0», Лестер Браун)

 [Діаграми/Ілюстрації на сторінці 7]

(Повністю форматований текст дивіться в публікації)

Запаси прісної води

Вся вода

97.5% солона вода

2.5% прісна вода

Прісна вода

99% в льодовиках, айсбергах або під землею

1% доступний майже 7 мільярдам людей та багатьом мільйонам інших живих організмів

[Ілюстрація на сторінці 7]

Прокладання водопроводу (Дурбан, ПАР)

[Відомості про джерело]

Courtesy eThekwini Water and Sanitation Programme

[Ілюстрація на сторінці 7]

Жінки беруть участь у будівництві збірника для дощової води (штат Раджастхан, Індія, 2007 рік)

[Відомості про джерело]

© Robert Wallis/Panos Pictures

[Ілюстрація на сторінці 7]

Селяни споруджують мережу водопостачання у своєму селі біля міста Копана (Гондурас)

[Відомості про джерело]

© Sean Sprague/SpraguePhoto.com