Сіль — біле лихо

Від нашого дописувача в Австралії

СІЛЬ необхідна для життя як людей, так і тварин. Людський організм на 1 відсоток складається з солі. Ми використовуємо її в кулінарії, медицині та тваринництві. Цікаво, що у світі люди кожного року споживають приблизно 190 мільйонів тонн солі *. Але в деяких куточках нашої планети ця корисна й поживна речовина стала справжнім лихом.

На 15 відсотках сільськогосподарських угідь світу постійно проводиться зрошування. Це приносить добрі результати, адже близько 40 відсотків урожаїв збирають саме з цих земель. З одного боку, завдяки іригації неродючі землі можуть зацвісти, мов троянда. А з іншого, постійне зрошування призводить до накопичення в родючому шарі ґрунту розчинних солей, що спричиняє поступове нищення землі. Унаслідок такого засолення знизилась врожайність на майже 50 відсотках зрошуваних угідь. Фактично, щороку через засолення та заболочення стають непридатними зе́млі, площа яких удвічі більша від площі Швейцарії!

Даніел Гіллель, відомий ґрунтознавець у своїй книжці «У надрах землі» (англ.), застерігає: «Колись від лих, несвідомо спричинених людиною, гинули цілі цивілізації. Щось подібне відбувається сьогодні... але в значно більшому масштабі». Унаслідок засолення ґрунтів США щороку втрачає врожаїв на суму п’ять мільярдів доларів. Однак найбільше від засолення родючих земель, спричиненого людьми, страждає Австралія.

Біла смерть

У результаті засолення розлогі пшеничні поля Західної Австралії щогодини зменшуються на площу футбольного поля. Доктор Том Гаттон, представник Австралійської організації з наукових і промислових досліджень, сказав: «Без сумніву, на нашому континенті це наймасштабніше екологічне лихо».

Найбільше від засолення потерпає головний сільськогосподарський район східної Австралії, розташований  у басейні річок Муррей і Дарлінг. Площа цього району дорівнює загальній площі Франції та Іспанії, і тут лежить три чверті зрошуваних земель Австралії. Майже половина загального доходу від сільського господарства Австралії надходить із цієї території. Води річок Муррей і Дарлінг поять тисячі гектарів пшеничних полів, а також слугують джерелом питної води для трьох мільйонів місцевих жителів.

На жаль, майже 2000 квадратних кілометрів земель на сході Австралії через засолення стали непридатними. За прогнозами науковців, протягом цього десятиліття буде втрачено ще 10 000 квадратних кілометрів орної землі. Концентрація солі в річках Муррей, Дарлінг і в їхніх притоках постійно зростає, і тому в деяких районах воду вже не можна пити. А колись родючі поля неподалік цих річок тепер вкриваються кіркою солі й перетворюються на безжиттєві болота. Отож не дивно, чому місцеві мешканці називають це лихо білою смертю.

Але під загрозою не лише родючі землі. Науковці Австралійської організації з наукових і промислових досліджень застерігають, що на межі вимирання опинилися тисячі австралійських рослин і тварин. Якщо не буде вжито рішучих заходів, майже половина видів птахів, які мешкають у басейні річок Муррей і Дарлінг, через 50 років просто зникнуть з лиця землі. Така тривожна тенденція — це результат того, що люди не змогли передбачити катастрофічних наслідків своєї діяльності.

Звідки береться сіль?

Науковці вважають, що в Австралії сіль накопичувалася протягом багатьох тисячоліть. Після дощів сіль з туману, який разом з повітряними масами переміщався з-над океану, осідала на землю. Також, за словами науковців, чималі осади солі залишилися там, де колись були моря. Коли випадали дощі, сіль поступово просочувалась у ґрунт, і під соляним прошарком поволі утворювався горизонт ґрунтових вод.

З бігом часу на цих теренах розрослися евкаліптові ліси та з’явилась буйна рослинність. Коріння деяких дерев сягало 30—40 метрів. Ці рослини висмоктували з ґрунту більшість дощової води, яка, випарувавшись через їхнє листя, поверталась в атмосферу. Тому горизонт ґрунтових вод залишався глибоко під землею. Однак європейські методи ведення сільського господарства, які поширилися в Австралії та сприяли добробуту і прогресу в цій країні, вимагали значної вирубки  лісів. Тож унаслідок викорчовування дерев, які виконували функцію насосів, та систематичного зрошування, горизонт ґрунтових вод почав підніматися. Тоді сіль, яка залягала глибоко під землею, стала розчинятись і підніматися все вище і вище, аж до поверхні ґрунту.

Причини засолення ґрунтів

Зрошування земель у басейні річок Муррей і Дарлінг дає можливість збирати високі врожаї. Але унаслідок постійної іригації горизонт ґрунтових вод швидко піднімається. Ґрунтові води із значним вмістом солі потрапляють у річкові системи, і це призводить до засолення річок. Відтак солону річкову воду знову використовують для зрошування полів. І проблема ускладнюється. Усе це нагадує замкнуте коло.

Проте засолення ґрунту виникає не лише через надмірне зрошування. На місці, де колись росли дерева з великою кореневою системою, тепер розкинулися пасовища та поля, на яких засівають однорічні культури з коротким кореневищем. Тому дощова вода, яку колись вбирали дерева, просочується в землю на глибину, куди вже не сягає коріння вирощуваних культур.

Унаслідок цього, як підрахували науковці, тепер до горизонту ґрунтових вод дістається в 10—100 разів більше води, ніж тоді, коли тут росли дерева. Тому за останні сто років під землю пішло стільки води, що рівень ґрунтових вод на території басейну Муррей і Дарлінг місцями піднявся більше як на 60 метрів. Коли солона вода підступає до поверхні землі, для фермерів це — справжнє лихо.

Сільськогосподарські угіддя, з яких колись збирали багаті врожаї, майже перестають родити. Ще задовго до того, як на цих полях утворюються засолені ділянки, солоні ґрунтові води, непомітно підступивши до поверхні ґрунту, поволі випаровуються. Спершу рослини ще якось можуть рости на цих ділянках, але коли щораз більше солі нагромаджується у верхньому шарі ґрунту, земля стає неродючою.

А втім, засолення ґрунтів завдає шкоди не лише сільському господарству. Воно руйнує автомагістралі Австралії, зменшуючи на 75 відсотків період їхньої експлуатації. Також у басейні річок Муррей і Дарлінг засолення руйнує будівлі, водопровідні та каналізаційні системи міст і сіл.

Чи можливе відродження ґрунтів?

Схоже, що в басейні річок Муррей і Дарлінг протягом наступних 50—100 років горизонт ґрунтових вод і далі підніматиметься. За деякими підрахунками, через 30 років площа земель, яка дорівнює площі штату Вікторія (майже така ж, як площа Великобританії), буде зруйнована. Що ж робити аби зупинити це біле лихо?

«Щоб зберегти екосистему та родючі землі, нам необхідно радикально змінити методи ведення сільського господарства і використання природних ресурсів басейну [річок Муррей і Дарлінг]»,— говориться в урядовому звіті.— Такі зміни вимагатимуть великих капіталовкладень... Але якщо не запровадити ці зміни, доведеться витратити незмірно більше коштів на відшкодування збитків, які завдасть засолення довкіллю, економіці та населенню Австралії».

Першим кроком на шляху до таких змін буде насадження дерев, хоча воно не вважається надійним вирішенням проблеми. В одному науковому повідомленні сказано: «Ми не можемо відновити такі ж умови, які були в природі протягом тисячоліть. Здебільшого, такий процес відновлення [за допомогою дерев] проходить дуже повільно, а то й узагалі неможливий».

Тим часом фермерів заохочують садити культури, які мають довге коріння і які можуть вижити в таких непривітних умовах. Деякі фермери навіть стали видобувати сіль із засолених ділянок і цим заробляти собі на життя. Інші планують у засолених ставках розводити морську рибу, креветок та водорості.

Біле лихо спіткало не лише Австралію. Але якщо у цій країні не буде вжито радикальних заходів, слова грецького філософа Платона стануть пророчими: «Колись багата земля тепер схожа на скелет хворого: найродючіші, найбагатші землі зруйновано і залишився лише сам кістяк».

[Примітка]

[Карта на сторінці 25]

(Повністю форматований текст дивіться в публікації)

БАСЕЙН РІЧОК МУРРЕЙ І ДАРЛІНГ

[Відомості про джерело]

Map: Mountain High Maps® Copyright © 1997 Digital Wisdom, Inc.

[Ілюстрації на сторінці 25]

Відклади солі на рештках дерева посеред заболоченого поля.

Сіль виступає на поверхню ґрунту, знищуючи родючі поля.

[Відомості про джерело]

© CSIRO Land and Water

[Ілюстрації на сторінці 26]

Перші ознаки лиха — неродючі ділянки посеред родючих полів.

Сіль, яка піднімається до поверхні, вбиває рослинність.

Наслідки засолення сільськогосподарських угідь.

Результат піднімання горизонту ґрунтових вод.

[Відомості про джерело]

All photos: © CSIRO Land and Water