Перейти до матеріалу

Перейти до змісту

Як обирають мішень

Як обирають мішень

Як обирають мішень

Одразу після закінчення школи Моніка влаштувалась на роботу учнем в юридичну контору. Вона з оптимізмом розпочала свою трудову діяльність.

Горст, 35-річний сім’янин, працював лікарем. Він сподівався зробити успішну кар’єру і жити в достатку.

Однак Моніка і Горст стали жертвами знущань на роботі.

ЦІ ДВА приклади показують, що важко передбачити, хто стане жертвою моббінгу. Нею може бути людина будь-якої професії і посади. Отож, як себе захистити? Один зі способів — це навчитися сприяти миру в колективі, навіть якщо хтось зі співпрацівників настроєний вороже.

Чому так важко уживатися з іншими?

Багатьом людям доводиться працювати в колективі, і від кожного працівника очікується, що він уживатиметься зі співпрацівниками та сприятиме єдності. Якщо колеги ладять один з одним, робота виконується добре. Коли ж між працівниками напружені стосунки, ефективність праці знижується. Більш того, це створює сприятливі умови для психологічного терору.

Що може перешкоджати нормальним стосункам між працівниками? Один з факторів — це постійні зміни персоналу. Досить нелегко за таких обставин розвивати дружні взаємини. Крім того, нові працівники не так швидко звикають до заведеного в колективі розпорядку, а це може сповільнювати роботу інших. І якщо обсяг роботи ставатиме чимраз більшим, колектив буде працювати під постійним стресом.

Також навряд чи в колективі буде єдність, якщо перед працівниками не поставлено конкретних завдань. Наприклад, буває, що замість того, щоб належно організовувати роботу персоналу, директор більше дбає про збереження своєї посади. Для цього він може навіть настроювати працівників один проти одного. Коли обов’язки між працівниками розподілені нечітко, у колективі виникатимуть тертя, адже хтось може не до кінця розуміти, де починається і де закінчується його відповідальність. Приміром, конфлікт може виникнути між двома службовцями, кожен з яких упевнений, що саме він уповноважений ставити другий підпис на накладних.

Наслідками подібних ситуацій стають уражені почуття й напружені стосунки. Атмосферу в колективі отруює заздрість, а також те, що працівники змагаються один з одним за прихильність директора. Незначне непорозуміння сприймають за навмисну образу, іншими словами, роблять з мухи слона. Усе це створює умови, в яких і зароджується моббінг.

Хто стає мішенню

З часом одного зі співпрацівників роблять мішенню. Хто нею може стати? Правдоподібно, особа, яка чимось виділяється серед інших. Скажімо, це може бути єдиний чоловік у жіночому колективі чи, навпаки,— жінка в чоловічому. Впевнену в собі людину можуть вважати зухвалою, а мовчазну — лукавою. Жертвою може стати молодша чи старша за решту працівників особа або навіть більш кваліфікована.

Хоч би хто це був, колеги «починають поводитися з обраною жертвою злобно, нахабно, зганяючи на ній свою злість»,— повідомляє німецький медичний журнал «МТА». Зазвичай спроби самої жертви виправити ситуацію не мають великого успіху, а іноді навіть приносять їй шкоду. У міру того як залякування стають частішими і систематичнішими, жертва залишається зі своєю проблемою сам на сам і вже не в стані подолати її самотужки.

Звичайно, на робочому місці завжди існує ймовірність того, що хтось когось буде кривдити. Однак чимало людей пригадує час, коли в робочих колективах панував дух співпраці та взаємодопомоги. Організованого знущання як такого майже не існувало. Але з роками, як сказав один лікар, «люди повсюдно стали втрачати дух солідарності та почуття сорому». Сьогодні жодні етичні норми вже не стримують їх від явного ворожого ставлення до своїх колег.

Тож усіх, хто працює, мабуть, цікавить питання: чи можна запобігти знущанням на роботі? Як досягти миру в колективі?

[Ілюстрація на сторінці 6]

Мета знущань — вижити жертву з колективу.