Перейти до матеріалу

Перейти до змісту

Боротьба з повінню на Кавказі

Боротьба з повінню на Кавказі

Боротьба з повінню на Кавказі

ВІД НАШОГО ДОПИСУВАЧА В РОСІЇ

МИНУЛОГО року на Північному Кавказі сталося справжнє лихо: за два дні випала тримісячна норма опадів. Десятки річок вийшли з берегів. Навіть маленькі струмки перетворилися на нестримні потоки, що змивали все на своєму шляху. Вода прорвала дамби і зруйнувала доми та інші споруди. В одну мить тисячі місцевих жителів втратили свої оселі. Багато хто не встиг покинути домівки і загинув. Інші, будучи не в змозі чимось допомогти, мусили лише безпорадно спостерігати, як у бурхливих потоках тонуть їхні рідні.

Коли в місті Невинномиську одна сім’я намагалася врятуватись на тракторі, величезна хвиля води перевернула його, і всі загинули. Дехто втратив життя, рятуючи інших. За офіційними даними, внаслідок повені постраждало 335 000 осіб, більше 200 загинуло, і багато пропало безвісти.

Вода затопила десятки тисяч домів. Були виведені з ладу системи водопостачання і каналізація. Вода розмила кладовища та місця поховання худоби, серед яких були й ті, де ховали тварин, що померли від сибірки. Підраховано, що повінь заподіяла шкоду на суму 16 мільярдів рублів, а це близько 500 мільйонів доларів США.

Мальовничий і родючий край, оспіваний у віршах та піснях, перетворився на страхітливу спустошену землю. Але стихії не вдалось зруйнувати справжньої любові до ближнього.

Допомога не забарилась

Після повені люди залишилися без питної води, електрики, газу і телефонного зв’язку. Багато хто не мав жодних відомостей про своїх близьких. У зоні стихійного лиха проживає близько 3000 Свідків Єгови, з яких 700 у Невинномиську та його околицях. Тож як тільки надійшли перші повідомлення про повінь, Свідки організували спеціальні комітети з надання допомоги. Свою працю вони розпочали ще перед тим, як прибули державні рятувальні служби.

У містечку Орбельяновка, що за 60 кілометрів на південний схід від Невинномиська, почала швидко прибувати вода. Вісім осіб, у тому числі дві жінки, які були Свідками Єгови, знайшли порятунок на вершечку невеликого пагорба. Але там намагалися врятуватись не лише вони: маленькі звірі та багато змій також хотіли втекти від стихії. Тож протягом довгої ночі вісьмом втікачам доводилось безупинно відбиватися від плазунів.

Наступного ранку місцеві Свідки шукали способу звільнити своїх двох християнських сестер з водяної облоги. Зрештою пополудні вдалось віднайти надувний човен. Але перш ніж рятувати сестер, Свідки перевезли до безпечного місця старшого паралізованого чоловіка. Після того як вони взяли сестер на борт човна, прибув вертоліт, який підібрав решту осіб, що залишалися на цьому рятівному острівці.

Протягом того дня Свідки з човном рятували також інших. Коли вони запитували: «Чи ви знаєте, хто вас рятує?», люди впевнено відповідали: «Міністерство надзвичайних ситуацій, звичайно». Вони були здивовані, коли дізнавалися, хто це був насправді.

Свідки в Невинномиську придбали польову кухню і готували гарячі страви для потерпілих. Вони доставляли не лише їжу, але й воду, одяг і медикаменти. Окрім того, групи Свідків-добровольців допомагали людям прибирати у домах і на подвір’ях.

Подружня пара Свідків із Зеленокумська, що має власний бізнес, купила на гуртовні питну воду, харчі та одяг і привезла на своєму автомобілі. Коли знайомі запитали дружину, для кого все це, жінка відповіла, що для її співвіруючих, які постраждали від повені. Знайомих дуже вразила така турбота, тож і вони захотіли допомогти. Одна жінка-бізнесмен пожертвувала мішок вермішелі, інша запропонувала великий пакунок мила, ще інші передали декілька мішків цукру.

Допомога здалека

Оскільки багато Свідків у Росії хотіли якось допомогти жертвам повені, було створено спеціальний фонд, куди можна було надсилати допомогу. Допомагали навіть добровільні служителі з Управлінського центру Свідків Єгови в Росії, що розміщений неподалік Санкт-Петербурга. Дехто купував для потерпілих нові речі. Одна служителька пояснила: «Я віддала найліпше, що мала, адже в мене ще є інші речі, а наші брати і сестри втратили все».

Управлінський центр також надіслав спеціальні листи до близько 150 зборів Свідків Єгови у Санкт-Петербурзі та Москві, де пояснювалося, як можна пожертвувати гроші, їжу та одяг. Хоча в Росії складна економічна ситуація і більшості Свідків живеться нелегко, дух давання, який вони виявляли, нагадував щедрість незаможних християн з Македонії, які надсилали матеріальну допомогу своїм нужденним братам і сестрам в Юдеї (2 Коринтян 8:1—4).

Пожертвувані речі звозили у центральні місця відправки, сортували і завантажували у машини, які їхали в район стихійного лиха. Крім того, Управлінський центр закупив 10 тонн харчів, 500 комплектів постільної білизни, гігієнічні та миючі засоби, а також спецодяг та інструменти, необхідні для прибирання після повені. Усього на Північний Кавказ було відправлено шість вантажівок з матеріальною допомогою для постраждалих, загальною вагою більше ніж 50 тонн.

Свідчення ділами

Допомога Свідків Єгови під час ліквідації наслідків повені у різних місцях не залишилася без уваги. Наприклад, у мальовничому курортному місті Кисловодську, де проживає близько 300 Свідків, вони звернулися до міської адміністрації і запропонували свою допомогу. Місто виділило їм ділянку для прибирання.

Двадцять восьмого червня о 8-й годині ранку близько 150 Свідків — деякі вийшли цілими сім’ями — з власним інструментом у руках зібрались для роботи. Декому для участі у цій праці довелося взяти відпустку за власний рахунок. Невдовзі під’їхала машина, з якої вийшов перший заступник мера міста. «Хто ці люди?» — поцікавився він.

Йому відповіли: «Це Свідки Єгови. Вони прийшли, щоб розчистити місто після стихійного лиха».

Вражений, що зібралося так багато людей, заступник мера сказав: «Молодці! Дякую! Дуже добре!»

Пізніше, незадовго до обіду, біля групи Свідків знову зупинилася машина. З неї вийшла жінка, яка була державним службовцем і, підійшовши до Свідків, сказала: «Усі із захопленням спостерігають за вашою роботою. Ми ще ніколи не бачили, щоб люди так працювали. Ви вже встигли зробити дуже багато!»

Старша жінка, яка проходила неподалік, також поцікавилась: «Хто ці люди, що так наполегливо трудяться?» Коли їй сказали, що це Свідки Єгови допомагають відновити порядок у місті, на її очах виступили сльози. «Ви справжні віруючі,— сказала вона і додала:—Люди дійсно пізнаються в біді». Інша жінка висловилась: «Який гарний вчинок! Такого я вже давно не бачила».

Наступного дня місцева газета «На водах» хвалила Свідків Єгови. У статті говорилося, що завдяки їм з міста було вивезено більше 100 тонн мулу. Представники міської адміністрації Кисловодська написали Свідкам лист подяки. У ньому зокрема говорилось: «Ваша неоціненна праця допомогла повернути місту його колишню красу... Слова вдячності від численних гостей міста, безсумнівно, будуть для вас найкращою нагородою».

Хоча стихійне лихо на Північному Кавказі принесло багато горя і страждань, Свідки Єгови були раді виявити любов до співвіруючих та своїх ближніх. Особливу радість вони відчувають через те, що такі прояви любові приносять славу Єгові, нашому Творцю.

[Карти на сторінці 16]

(Повністю форматований текст дивіться в публікації)

Чорне море

КАВКАЗЬКІ ГОРИ

Невинномиськ

Орбельяновка

Зеленокумськ

Кисловодськ

Каспійське море

[Відомості про джерело]

Globe: Mountain High Maps® Copyright © 1997 Digital Wisdom, Inc.

[Ілюстрація на сторінці 17]

Свідки придбали цю польову кухню і готували їжу для потерпілих.

[Ілюстрація на сторінці 17]

Ця жінка-Свідок на своєму автомобілі привезла харчі та інші речі.

[Ілюстрація на сторінці 18]

Міська адміністрація Кисловодська похвалила Свідків за допомогу у відновленні міста.