Перейти до матеріалу

Перейти до змісту

Від наших читачів

Від наших читачів

Від наших читачів

Сім’ї без батька Дякую за серію статей «Сім’ї без батька. Як розірвати зачароване коло» (8 лютого 2000 року). Я була настільки обурена з приводу свого розлучення, що хотіла добиватися повної опіки над дочкою. Але завдяки цим статтям зрозуміла, що їй потрібно підтримувати з батьком якнайліпші стосунки. Боротьба за повну опіку не вирішить проблем.

Л. Д., Гуам

Будучи одинокою матір’ю, я постійно намагаюсь виховувати свого хлопця згідно з біблійними принципами. Мій колишній чоловік є одним з тих, кого ви назвали «байдужим», він не цікавиться сином. Незважаючи на це, я вчу сина любити й поважати свого батька, якраз так як радилось у статті. Дуже потішило мене те, що я на правильній дорозі.

Р. С., Бразилія

Батьки розлучились, коли мені було п’ять років. Тато ніколи не цікавився своїми дітьми. Часом мені здається, що ліпше б не знати його взагалі, ніж бачити таку байдужість. Я дякую Богу, що у ранньому віці почала вивчати Біблію зі Свідками Єгови. Завдяки біблійним правдам мені легше справлятися з почуттям самотності та образи.

К. Б., Пуерто-Рико

Вже майже сім років я сама виховую трьох синів, і часом буває дуже складно. Наприклад, трапляються ситуації, коли з ними надзвичайно важко порозумітися. Проте я люблю їх від усього серця й дякую Єгові за них. Нещодавно найстарший син охрестився, а це варте всіх зусиль. Такі статті заохочують мене залишатися стійкою. Я часто читатиму їх.

Н. Б., Канада

Батько залишив нас, коли я мала шість років. Зараз мені 21, і тільки тепер відчуваю наслідки його вчинку. Я боялась виходити заміж, бо думала, що кінець кінцем чоловік може залишити мене. Здавалося також, що мені нічого запропонувати чоловікові, оскільки я не знаю, якою має бути повноцінна родина. Однак ця стаття надзвичайно потішила мене. Завдяки їй я зрозуміла, що колись зможу стати зрівноваженою, вірною і люблячою дружиною.

І. В. В., США

Проблеми з друзями Я часто мав намір написати вам, але ніколи не робив цього. Щойно закінчив читати статтю «Молоді люди запитують... Чому друг завдав мені болю?» (22 лютого 2000 року). Я пережив серйозну проблему з близьким другом і відчував, що моє обурення до нього постійно зростає. Ця стаття прийшла дуже вчасно.

К. В., Італія

Одна з моїх подруг завдала мені болю. Стаття допомогла мені усвідомити, що оскільки ми недосконалі, то часом дратуємо один одного. Я зробила те, що радилось у статті, і помирилась з нею.

Н. Т., Тринідад

Мені 18 років. Я маю двох близьких подруг. Одна з них набагато старша за мене, а друга на два роки молодша. Нещодавно з молодшою приятелькою у мене виникли деякі непорозуміння. Ця стаття прийшла своєчасно. Вірш з Колосян 3:13 нагадав, що Єгова щиро прощає нам багато-багато разів і що ми також повинні прощати одні одним. Останній абзац допоміг мені це зрозуміти. Кожен з нас бажає бути таким другом, про якого написано в Приповістей 18:24: «Прив’язаний більше від брата» чи сестри!

В. К., США