Налаштування легкого доступу

Search

Вибрати мову

Перейти до другорядного меню

Перейти до матеріалу

Свідки Єгови

українська

134-й випуск «Ґілеаду». «Наслідуймо їхню віру»

134-й випуск «Ґілеаду». «Наслідуймо їхню віру»

У суботу 9 березня 2013 року в освітньому центрі Свідків Єгови в Паттерсоні (штат Нью-Йорк) відбувся випуск 134-го класу школи «Ґілеад». Ця біблійна школа Товариства «Вартова башта» займається підготовкою місіонерів Свідків Єгови, щоб вони успішно виконували свою працю. На випуску було 9912 осіб — друзі, родичі та інші гості.

Програму вів Марк Сандерсен, член Керівного органу Свідків Єгови. Він нагадав присутнім про перші кроки школи «Ґілеад», яка почала діяти 70 років тому — 1 лютого 1943 року. Тоді голова школи Натан Норр описав її мету такими словами: «Є ще сотні й тисячі людей, до яких можна донести [добру новину про Боже Царство], якби ми мали більше працівників у полі. З ласки Господа їх буде більше». Чи це сподівання справдилось?

Розгляньмо приклад. Невдовзі після початку школи «Ґілеад» брат Норр поїхав до Мексики, щоб подивитись, куди можна прислати місіонерів — випускників школи. Там збори в радіусі 240 кілометрів від Мехіко були запрошені на спеціальне зібрання. Прибуло 400 осіб. Минуло сімдесят років, відколи перші випускники «Ґілеаду» приїхали до Мексики, і тепер, якби знову провести таке спеціальне зібрання, його відвідало б понад 200 000 осіб.

«Що то в руці твоїй?» Ентоні Ґріффін, член комітету філіалу США, виступив з промовою, яка ґрунтувалась на словах з книги Вихід 4:2. Бог запитав Мойсея: «Що то в руці твоїй?» Мойсей відповів: «Палиця». Єгова використав цю палицю як символ влади і доручення, котре він дав Мойсеєві (Вихід 4:5). Мойсей належно користувався своєю владою на Божу славу. Проте одного разу, при Мериві, він засмутив Бога, використавши палицю, щоб прославити себе і скартати своїх братів (Числа 20:9—13).

Брат Ґріффін прирівняв Мойсеєву палицю до духовного навчання, яке отримали студенти «Ґілеаду». Він заохотив їх використовувати знання не для того, щоб панувати над іншими. «Використовуйте отримане,— порадив він,— щоб нести хвалу і честь Єгові, тоді ви і далі будете благословенням для тих, кому служите».

«Пам’ятайте про манну». Стівен Летт з Керівного органу обговорив чотири уроки, які можна взяти з розпорядку про манну, котру Бог чудом давав ізраїльтянам у пустелі.

  • Продовжуйте наполегливо працювати (Числа 11:8). Щоб споживати манну, ізраїльтяни мусили без зволікань збирати її та готувати з неї їжу (Вихід 16:21).

  • Ніколи не нарікайте на те, що дає Єгова (Числа 11:5, 6). Ізраїльтяни були незадоволені манною, але Бог сприймав їхні нарікання, як нарікання на нього. Так само як манна, наш духовний харч не завжди чимось надзвичайний, проте він завжди поживний. Треба бути постійно вдячним за все, що нам дає Єгова.

  • Повністю покладайтеся на те, що Єгова буде вас підтримувати. Бог давав манну щодня, а перед суботою — навіть подвійну кількість (Вихід 16:22—26). Ми так само впевнені, що Бог задовольнятиме наші потреби (Матвія 6:11).

  • Де непослух, там немає благословення (Вихід 16:19, 20, 25—28). Ізраїльтяни, які йшли шукати манну в суботу, нічого не знаходили; вони лише стягували на себе невдоволення Єгови. А якщо хтось на тижні збирав манну про запас для наступного дня, така манна червивіла і починала смердіти.

Відтак брат Летт заохотив студентів пам’ятати уроки з розповіді про манну, адже тоді Єгова відчинить їм небесні отвори та виллє благословень аж надмір (Малахії 3:10).

«Приготуйтесь до життя в новому світі». Вільям Семюелсон, наглядач відділу теократичних шкіл, пояснив, що кожен з нас прагне жити в новому світі. Але чи ми готові жити в ньому? Для цього нам потрібно бути розважними (1 Петра 4:7).

Розважні ми чи ні, виявляється в нашому ставленні до власної недосконалості. Ми не повинні звинувачувати Сатану або світ, яким він править, у всіх своїх вадах, сподіваючись, що ми позбудемось їх у новому світі, після того як Бог усуне увесь негативний вплив. Уже тепер можна долати погані риси, скажімо, самолюбство, одягнувшись у «нову особистість» (Ефесян 4:24).

«Відкладіть свою ручку». Марк Нюмер, викладач «Ґілеаду», використав приклад про ручку, щоб показати, чому не варто «самому писати власний життєпис», тобто обирати свій шлях на власний розсуд. Ми «відкладемо свою ручку», коли дамо Єгові керувати нашими кроками.

Цар Саул є в цьому застережливим прикладом. На початку свого царювання він був негордим, смиренним і скромним (1 Самуїла 10:22, 27; 11:13). Але невдовзі він почав «писати власний життєпис», бо став діяти на власний розсуд і шукати собі слави. За неслухняність Бог його відкинув (1 Самуїла 14:24; 15:10, 11).

Хоча студенти донині залишалися вірними, брат Нюмер нагадав їм, що вони мають і далі виконувати свою працю так, як цього хоче Бог. Промовець застеріг випускників: «Уникайте погляду, що ви точно маєте схвалення Бога лише тому, що він вами послуговується». Наприклад, Мойсей не виконав Божих вказівок, коли чудом вивів воду зі скелі. Він досяг результату, але не благословення від Єгови (Числа 20:7—12).

«Проповідування з ангелом, який летить у небі». Викладач «Ґілеаду» Сем Роберсон узяв за основу своєї промови слова з Об’явлення 14:6, 7. Потім він попросив студентів відтворити їхні недавні випадки з проповідницького служіння. Приміром, один студент, який одужував у лікарні після операції, проповідував медсестрі, яка була перуанкою. На веб-сайті jw.org він показав їй фотографію з проповідування у перуанському місті Чачапояс. Завдяки цьому було розпочато біблійне вивчення з нею та її чоловіком.

«Ти перехитрив мене... перехитрив ти мене» (Єремії 20:7, НС). Аллен Шустер, член комітету філіалу США, взяв інтерв’ю у двох подружжів, які навчалися у цьому класі. Студенти казали, що Єгова їх «перехитрив». У якому розумінні? На початках вони сумнівалися, чи зможуть осягнути матеріал і виконати всі вимоги школи. Але під час навчання вони були приємно вражені тим, як їм допомагали ефективно навчатись. Сестра Маріанне Аронссон так висловила свою вдячність за навчання в «Ґілеаді»: «У мене вже ніколи не виникатиме питання, що́ вивчати. Я зрозуміла, що кожен вірш з Біблії є наче скарб».

«Наслідуймо їхню віру». Дейвід Сплейн, член Керівного органу, виголосив головну промову. Вона ґрунтувалась на словах з Євреїв 13:7, де говориться: «Пам’ятайте про тих, хто бере провід серед вас і хто вас познайомив з Божим словом, і, аналізуючи те, яких добрих результатів вони досягнули своєю поведінкою, наслідуйте їхню віру». Як 70 років тому ті, «хто бере провід» у праці Свідків Єгови, виявляли свою віру на ділі?

24 вересня 1942 року брат Натан Норр скликав збори директорів двох корпорацій, що ними послуговувалися Свідки Єгови. Він запропонував створити нову школу, «Ґілеад», для навчання місіонерів, які мали б розпочинати проповідницьку працю в нових територіях. А втім, обставини на той час не сприяли створенню такої школи. У розпалі була Друга світова війна, тому було важко і навіть неможливо висилати місіонерів в інші країни. Крім того, у 1930-х роках зазнала краху світова фінансова система, а організація мала грошей лише на п’ять років діяльності школи. Незважаючи на все, ті брати виявили велику віру, одноголосно погодившись із пропозицією брата Норра.

Перші випускники школи «Ґілеад» також виявляли міцну віру, яку варто наслідувати. Вони задовольнялися тим, що мали, та уникали грошолюбства (Євреїв 13:5, 6). Багато з них думали, що вже не побачать своїх рідних, бо в тих не було достатньо грошей, щоб оплатити місіонерам поїздку додому. Чимало місіонерів після закінчення школи не бачилися з рідними 10—15 років. Проте вони були переконані: Ісус і далі дбатиме про них та їхніх рідних (Євреїв 13:8).

Перший клас школи «Ґілеад» (1943 рік)

Брат Сплейн дещо розповів про тих, хто навіть до навчання в школі служив у важких закордонних територіях. Він сказав студентам: «Ви, енергійні молоді люди, продовжуєте чудову 70-літню традицію тих, хто навчався у школі “Ґілеад” перед вами... З радістю служіть Єгові, хоч би де ви були».

Свою промову брат Сплейн закінчив показом слайдів 77 випускників «Ґілеаду», які тепер служать у філіалі Свідків Єгови у США. Серед них є дві випускниці першого класу 1943 року. Показ фотографій супроводжувався співом пісень, які Свідки використовували в поклонінні упродовж останніх 70 років.

Після цього випускники отримали свої дипломи й один з них прочитав від імені класу листа подяки. Завершив програму брат Сандерсен. Він підкреслив, що навіть через 70 років слова брата Норра, адресовані першому класові «Ґілеаду», актуальні й тепер: «Хоч би куди тебе призначили, пам’ятай, ти — вісник Царства. Це надзвичайна честь, яку ти міг отримати серед усіх створінь на землі,— бути вісником, що виспівує хвалу вже тепер, перед Армагеддоном... Доти, доки можеш проповідувати, проповідуй».

Довідатися більше

Школі «Ґілеад» виповнилося 70 років

Першого лютого 1943 року на півночі штату Нью-Йорк свої двері відчинила унікальна школа. З того часу в ній отримало навчання кілька тисяч чоловіків і жінок, які свідчать про Бога Єгову.