Налаштування легкого доступу

Search

Вибрати мову

Перейти до другорядного меню

Перейти до змісту

Перейти до матеріалу

Свідки Єгови

українська

Щорічник Свідків Єгови 2015

Сто років тому. 1915 рік

Сто років тому. 1915 рік

 «НАСТАВ час випробувань,— говорилося у “Вартовій Башті” за 1 березня 1915 року.— Ми виявляли ревність з любові та відданості до нашого ГОСПОДА, Його вістки та братства, а не тільки тому, що сподівались славетної переміни в 1914 році». Впродовж 1915 року деякі Дослідники Біблії боролися з гірким розчаруванням, у той час як світ шматували воєнні конфлікти.

У Європі щораз більшого розмаху набувала Велика війна, яку згодом назвали Першою світовою. Поява військової техніки і нових видів зброї змінила природу війни та призвела до численних втрат серед мирного населення. Наприклад, у 1915 році німецькі підводні човни стали борознити води довкола Великої Британії. І сьомого травня один з цих човнів торпедував британський пасажирський лайнер «Лузітанія», в результаті чого загинуло понад 1100 осіб.

Питання нейтралітету

Дослідники Біблії не хотіли брати участь у цій війні. Однак вони ще не до кінця розуміли, що таке християнський нейтралітет. Хоча Дослідники Біблії добровільно не йшли до війська, все ж дехто з них погоджувався виконувати нестройову службу, коли їх призивали до армії. Якщо ж братів заганяли в окопи, вони просто «стріляли над головами ворога».

У «Вартовій Башті» за 15 липня 1915 року опублікували життєпис угорського солдата, який охрестився під час проходження реабілітації після поранень. Згодом він знову повернувся на фронт. Ось що там описувалося: «Коли до російської лінії фронту залишилось приблизно 250 метрів, їм [угорським солдатам] дали команду йти в штики. Угорський брат був в останньому ряду  з лівого флангу. Вирішивши лише захищатися від ворога, він спробував вибити багнет з рук російського солдата, який йшов на нього. У цю мить він помітив, що той робить те саме... Російський воїн кинув багнет на землю і став плакати. Наш брат, придивившись до “ворога”, побачив на його шинелі значок з хрестом і короною *. Це був його російський брат у Господі!»

У «Вартовій Башті» за 1 вересня 1915 року вийшла стаття «Християнський обов’язок та війна», в якій обговорювалося питання християнського нейтралітету. Там зазначалося: «Якщо хтось йде до війська і вдягає військову форму, значить, він свідомо бере на себе обов’язки і зобов’язання солдата... Чи християнин не опиниться в такому разі там, де йому зовсім не місце?» З часом правдиві християни зрозуміли, що їм взагалі не слід брати участь у війні.

Зміни у всесвітньому центрі

У 1915 році сімдесятьом членам родини Бетелю в Нью-Йорку повідомили, що через брак коштів їм доведеться піти з Бетелю і продовжити служіння у полі. Брати оголосили: «Ми не хочемо влазити в борги чи ставити під загрозу нашу працю, тому вирішили зменшити витрати там, де можливо».

Клейтон Вудворт та ще двоє братів підписали спільного листа від «Сімдесяти, які покидають Бетель». Листа опублікували у «Вартовій Башті» за 1 травня 1915 року. У ньому брати написали, що йдуть «з почуттям радості та вдячності за численні благословення та привілеї», якими вони втішалися, «будучи членами родини Бетелю».

 Ця нелегка зміна призначення дала братам нагоду довести свою справжню відданість. Якою буде їхня реакція: чи вони озлобляться, чи й далі вірно служитимуть Богові? Наприклад, брат Вудворт продовжив ревно проповідувати, а згодом повернувся до Бетелю. У 1919 році він став першим редактором журналу «Золотий вік» (сьогодні «Пробудись!») та виконував це служіння до 1946 року.

Різні нагоди для служіння

Увесь цей важкий рік «Вартова Башта» неодноразово заохочувала братів і далі ревно проповідувати. Особливу увагу приділяли тим, хто щиро зацікавився правдою. У виданні за 15 грудня 1915 року зазначалося: «У нас є списки зацікавлених з усього світу, які надіслали нам замовлення на літературу. Було б добре відвідати тих людей... доки вони не втратили інтересу до правди». Братам радили розвивати інтерес цих людей, аби вони «палали ревністю до Бога і до правди».

Тоді, як і сьогодні, християнам треба було зосереджуватися на справах Царства. У «Вартовій Башті» за 15 лютого 1915 року говорилося: «Щойно пробудившись, ми мусимо бути активними і діяльними у служінні». Божі служителі мали залишатися пильними. Далі у вищезгаданому виданні зазначалося: «Нам треба пильнувати. Кого? Передусім ми повинні пильнувати себе, аби уникнути пасток теперішнього світу».

Річним віршем на 1916 рік стали слова з Римлян 4:20, які спонукували вісників зміцнятися у вірі. Ці слова підбадьорювали вірних Божих служителів впродовж наступного року, адже він приніс чимало випробувань.

^ абз. 4 Протягом років Дослідники Біблії носили значки з хрестом і короною. Саме цей символ колись був на титульній сторінці «Вартової Башти». Але на початку 1930-х років Свідки Єгови перестали послуговуватись цим символом.