Налаштування легкого доступу

Вибрати мову

Перейти до другорядного меню

Перейти до змісту

Перейти до матеріалу

Свідки Єгови

українська

Щорічник Свідків Єгови 2015

 ДОМІНІКАНСЬКА РЕСПУБЛІКА

«Ми їх знайдемо»

«Ми їх знайдемо»

«Одного дня ми їх знайдемо»

Приблизно 1935 року Пабло Гонсалес, який мешкав у долині Сібао, почав читати Біблію. Він деякий час спілкувався з протестантами, але згодом перестав, побачивши, що їхня поведінка суперечить написаному в Біблії. Все ж Пабло і далі досліджував Боже Слово та ділився набутими знаннями з рідними, сусідами, а потім і з мешканцями найближчих околиць. Він продав свою ферму разом з худобою, аби мати за що подорожувати і проповідувати.

У 1942 році Пабло відвідував майже 200 сімей у довколишніх місцевостях і регулярно проводив там зібрання. Хоча цей чоловік ніколи не спілкувався зі Свідками Єгови, він заохочував людей досліджувати Біблію і жити згідно з нею. Чимало його слухачів щиро приймали біблійну звістку і відмовлялися від куріння та полігамних шлюбів.

Серед тих, хто відгукнувся на проповідування Пабло, була Селесте Росаріо. Вона розповіла: «До однієї з груп, які навчав Пабло Гонсалес, належав  Негро Хіменес, двоюрідний брат моєї мами. Коли мені було 17 років, він завітав до нашої сім’ї і показав цікаві вірші з Біблії. Це спонукало мене покинути католицьку церкву, адже там служба правилася латинською, якої ми зовсім не розуміли. Невдовзі підбадьорити нас приїхав і сам Пабло. Пригадую, як він сказав: “Ми не належимо до жодної з відомих релігій, але в нас є брати по цілому світі. Поки що ми не знаємо, хто вони і як називаються, все ж одного дня ми їх знайдемо”».

Пабло заснував групи дослідників Біблії у містах Лос-Какаос-Сальседо, Монте-Адентро, Сальседо та Війя-Тенарес. У 1948 році на зупинці в Сантьяго Пабло пересідав на інший автобус і побачив, як на вулиці проповідують Свідки. Вони запропонували йому «Вартову башту». Іншого разу сестра-Свідок дала Пабло дві книжки і запросила на Спомин Христової смерті у Сантьяго. Прийшовши на Спомин, Пабло був глибоко вражений почутим і зрозумів, що зрештою знайшов правду та тих, кого так довго шукав.

 Місіонери стали відвідувати людей, з якими вивчав Пабло. В одному з приміщень, де він проводив зібрання, на братів з нетерпінням чекало 27 осіб. Дехто з них подолав 25 кілометрів пішки, а дехто 50 кілометрів їхав верхи на коні. В іншому місці зібралося 78 зацікавлених Пабло, а ще в іншому — 69.

Пабло Гонсалес віддав місіонерам список, в якому були імена майже 150 зацікавлених. Ці смиренні й духовно спраглі люди вже вивчали Біблію та намагались застосовувати її поради, однак вони потребували подальшого навчання і організації. Селесте розповідала: «Місіонери відвідали нас і провели зібрання. Вони підготували все необхідне для хрещення. Я охрестилася першою у нашій сім’ї, а згодом — моя мама Фіделія Хіменес та сестра Кармен».

З 23 по 25 вересня 1949 року в місті Сантьяго відбувся перший районний конгрес, який значно посприяв проповідницькій праці в Домініканській Республіці. На цьому триденному конгресі охрестилося 28 осіб і побувало чимало зацікавлених. Лише в неділю на публічну промову зібралося 260 людей. Більшість з тих, хто завітав на конгрес уперше, чітко зрозуміла, що саме цю організацію Бог використовує для виконання своєї волі.