Налаштування легкого доступу

Вибрати мову

Перейти до другорядного меню

Перейти до змісту

Перейти до матеріалу

Свідки Єгови

українська

Ісус — дорога, правда і життя

 РОЗДІЛ 87

Будьте мудрими і далекоглядними

Будьте мудрими і далекоглядними

ЛУКИ 16:1—13

  • ПРИКЛАД ПРО НЕПРАВЕДНОГО УПРАВИТЕЛЯ

  • ЗДОБУВАЙТЕ ДРУЗІВ СВОЇМ БАГАТСТВОМ

Приклад про загубленого сина, який щойно розповів Ісус, має допомогти збирачам податків, книжникам та фарисеям зрозуміти, що Бог охоче прощає розкаяних грішників (Луки 15:1—7, 11). Тепер Ісус звертається до своїх учнів. Він розповідає приклад про багатого чоловіка, який дізнається, що його управитель погано виконує свої обов’язки.

За словами Ісуса, управителя звинувачують у тому, що він розтрачує майно свого пана. Тож пан збирається його звільнити. Управитель міркує: «Що я буду робити, адже мій пан знімає мене з управителя? Я не маю сили копати, а жебрати соромно». Роздумуючи, як подбати про своє майбутнє, він каже: «Знаю, що зробити, аби люди радо приймали мене у своїх домах, коли я більше не буду управителем». Він негайно кличе до себе боржників свого пана і запитує першого: «Скільки ти винен моєму панові?» (Луки 16:3—5).

Боржник відповідає: «Сто мір оливкової олії». Це приблизно 2200 літрів. Можливо, боржник має великий оливковий гай або торгує олією. Тоді управитель каже йому: «Забери свою розписку, сідай і швиденько пиши 50 [1100 літрів]» (Луки 16:6).

Іншого боржника він запитує: «А ти скільки винен?» Той відповідає: «Сто великих мір пшениці». Це приблизно 22 000 літрів. Цьому боржнику управитель каже: «Забери свою розписку й напиши 80». Тож він списує 20 відсотків боргу (Луки 16:7).

Управитель все ще керує фінансовими справами свого пана, тому формально має право списати частину боргів. Так він здобуває собі друзів, які зможуть віддячити йому, коли він втратить роботу.

Через якийсь час про все це дізнається пан. Він розуміє, що зазна́є збитків, все ж він сильно вражений і навіть хвалить свого управителя за те, що той, «хоча був неправедний», «діяв з практичною мудрістю». Ісус додає: «В стосунках з іншими сини цього віку кмітливіші, ніж сини світла» (Луки 16:8, примітка).

Ісус не виправдовує вчинку управителя і не заохочує до нечесних ділових справ. У чому ж тоді суть його прикладу? Він говорить учням: «Здобувайте собі друзів багатством неправедним, щоб, коли воно вичерпається, вони прийняли вас у вічні оселі» (Луки 16:9). Цей приклад вчить нас бути далекоглядними і мудрими. Божим служителям, «синам світла», треба використовувати своє майно мудро, пам’ятаючи про нагороду — вічне життя.

Тільки Бог Єгова і його Син можуть дати нам можливість увійти в небесне Царство або жити під його правлінням в Раю на землі. Ми повинні розвивати з ними міцну дружбу, використовуючи все, що маємо, для підтримки справ Царства. Тоді наше майбутнє буде певним, навіть якщо золото, срібло чи будь-які матеріальні цінності вичерпаються або стануть нічого не вартими.

Ісус каже, що люди, які вірно розпоряджаються своїми матеріальними цінностями та всім, що мають, виявляють вірність і у важливіших справах. Тому він говорить: «Якщо ви не були вірними, коли використовували неправедне багатство, хто ж довірить вам правдиве [наприклад, справи Царства]?» (Луки 16:11).

Як пояснює Ісус, його учні мають відповідати високим вимогам, якщо хочуть, щоб їх прийняли «у вічні оселі». Ніхто не може бути водночас справжнім служителем Бога і рабом неправедного, матеріального багатства. Ісус робить висновок: «Жоден слуга не може бути рабом двох панів, бо якщо одного з них він любитиме й буде горнутися до нього, то другого обов’язково зненавидить або принаймні ним знехтує. Не можете бути рабами Бога і багатства» (Луки 16:9, 13).