Перейти до матеріалу

Перейти до другорядного меню

Перейти до змісту

Свідки Єгови

українська

Ісус — дорога, правда і життя

 РОЗДІЛ 97

Приклад про робітників у винограднику

Приклад про робітників у винограднику

МАТВІЯ 20:1—16

  • «ОСТАННІ» РОБІТНИКИ СТАЮТЬ «ПЕРШИМИ»

Ісус щойно сказав своїм слухачам у Переї, що «багато перших стануть останніми, а останні — першими» (Матвія 19:30). Щоб пояснити ці слова, він розповідає приклад про робітників у винограднику:

«Небесне Царство подібне до господаря дому, який вийшов удосвіта, щоб найняти робітників у свій виноградник. Домовившись з робітниками за 1 денарій в день, він відправив їх у виноградник. Пізніше він вийшов коло третьої години і побачив інших, які стояли без роботи на ринковій площі. Господар і їм сказав: “Ви теж ідіть у виноградник, а я заплачу вам скільки належить”. Тож вони пішли. І він вийшов ще раз коло шостої години, а пізніше коло дев’ятої і зробив те саме. Зрештою господар вийшов коло 11-ї години і побачив ще інших, які там стояли, та й сказав: “Чому ви тут стоїте цілий день без роботи?” Вони відповіли: “Бо ніхто нас не найняв”. Тоді він сказав: “І ви йдіть у виноградник”» (Матвія 20:1—7).

Коли Ісус згадує про «небесне Царство» та «господаря дому», його слухачі, напевно, розуміють, що мова йде про Бога Єгову. В Писаннях Єгова зображається як господар винограднику, а ізраїльський народ — як виноградник (Псалом 80:8, 9; Ісаї 5:3, 4). Отже, робітники у винограднику — це ті, хто перебуває під Закон-угодою. Але Ісус не говорить про минуле. Він описує ситуацію, яка склалася за його днів.

Релігійні провідники нібито постійно трудяться, служачи Богу. Серед них — фарисеї, які недавно випробовували Ісуса, поставивши запитання про розлучення. Вони немов працівники, яких найняли на цілий день і які сподіваються отримати повну плату — 1 денарій за день.

Священики та інші релігійні провідники вважають, що прості юдеї служать Богові набагато менше, подібно до робітників, котрі працюють у винограднику не цілий день. В Ісусовому прикладі ці люди зображені чоловіками, яких наймають на роботу «коло третьої години» (о 9:00) або пізніше — о шостій, дев’ятій та одинадцятій годині (о 17:00).

Чоловіки і жінки, які йдуть за Ісусом, вважаються «про́клятими» (Івана 7:49). Більшу частину свого життя вони займалися рибальством або чимось іншим. Але восени 29 року н. е. «власник винограднику» доручає Ісусу покликати цих смиренних людей, щоб вони стали його учнями і служили Богу. Як говорить Ісус, вони є «останніми», тобто робітниками, яких найняли об 11-й годині.

Зрештою Ісус розповідає, що стається в кінці робочого дня: «Як звечоріло, власник винограднику наказав своєму управителю: “Поклич робітників та видай їм платню, починаючи від останнього і до першого”. Коли прийшли чоловіки, які працювали з 11-ї години, кожен з них отримав по денарію. Тому як прийшли перші, то сподівалися, що отримають більше, проте і їм заплатили по денарію. Отримавши платню, вони почали нарікати на господаря дому і казати: “Останні попрацювали лише годину, а ти заплатив їм нарівні з нами. Ми ж цілий день трудилися і зносили нестерпну спеку!” Проте у відповідь одному з них господар сказав: “Чоловіче, я нічим не скривдив тебе. Хіба не за 1 денарій ти домовлявся зі мною? Бери своє і йди. А цьому останньому я хочу дати стільки ж, скільки й тобі. Хіба я не маю права робити зі своїм майном усе, що хочу? А може, ти заздриш через те, що я виявив великодушність?” Тож  останні стануть першими, а перші — останніми» (Матвія 20:8—16).

Учням, напевно, цікаво дізнатись, що означає завершальна частина Ісусового прикладу. Як юдейські релігійні провідники, котрі вважають себе «першими», стануть «останніми»? І як Ісусові учні стануть «першими»?

Учні Ісуса, яких фарисеї та інші вважають «останніми», будуть «першими» — тими, хто отримає повну плату. Після смерті Ісуса Бог відкине земний Єрусалим та обере собі новий народ, «Ізраїль Божий» (Галатів 6:16; Матвія 23:38). Про членів цього нового народу говорив Іван Хреститель, коли передрікав хрещення святим духом. Ті, хто був «останнім», приймуть це хрещення першими і отримають честь бути свідками Ісуса «у найвіддаленіших куточках землі» (Дії 1:5, 8; Матвія 3:11). Навіть якщо учні не до кінця розуміють, що принесе згадана Ісусом велика зміна, вони, мабуть, здогадуються, що зазна́ють ворожого ставлення з боку релігійних провідників, які стануть «останніми».