Перейти до матеріалу

Перейти до другорядного меню

Перейти до змісту

Свідки Єгови

українська

Ісус — дорога, правда і життя

 РОЗДІЛ 88

Багатий чоловік і Лазар

Багатий чоловік і Лазар

ЛУКИ 16:14—31

  • ПРИКЛАД ПРО БАГАЧА І ЛАЗАРЯ

Ісус щойно дав своїм учням чудові поради щодо того, як використовувати матеріальні цінності. Серед його слухачів є також фарисеї, яким було б варто звернути увагу на Ісусові поради. Чому? Тому що вони люблять гроші. Почувши слова Ісуса, вони починають «з нього кепкувати» (Луки 15:2; 16:13, 14).

Однак це не знеохочує його. Він каже фарисеям: «Перед людьми ви себе видаєте за праведних, але Бог знає ваші серця. Бо те, що звеличують люди,— мерзота в Божих очах» (Луки 16:15).

Фарисеї звикли, що їх «звеличують люди», але тепер прийшов час для докорінної зміни. Хоча ці релігійні провідники купаються в розкоші і мають політичну владу та релігійний вплив, вони будуть понижені. А прості люди, які усвідомлюють свої духовні потреби, будуть підвищені. Ісус вказує на цю величезну зміну, кажучи:

«Закон і Пророки були до Івана. А відтоді, як він прийшов, звіщається добра новина про Боже Царство, і всілякі люди докладають усіх зусиль, щоб до нього потрапити. І справді, швидше зникнуть небо і земля, ніж залишиться несповненою хоча б одна рисочка літери із Закону» (Луки 3:18; 16:16, 17). Як Ісусові слова показують, що час перемін вже настав?

Релігійні провідники пихато твердять, що дотримуються Мойсеєвого закону. Пригадаймо: коли Ісус повернув зір одному чоловікові в Єрусалимі, фарисеї гордовито сказали: «Ми ж учні Мойсея. Ми знаємо, що Бог розмовляв з Мойсеєм» (Івана 9:13, 28, 29). Закон Мойсея був даний зокрема для того, щоб привести смиренних людей до Месії, тобто до Ісуса. Іван Хреститель засвідчив, що Ісус — Ягня Боже (Івана 1:29—34). Тож, відколи Іван почав своє служіння, смиренні юдеї, особливо бідні, мають змогу почути звістку про «Боже Царство». Дійсно, «добра новина» проголошується для всіх, хто хоче стати підданим Божого Царства і отримати пов’язані з цим благословення.

Мойсеїв закон не залишився несповненим, адже він привів людей до Месії. Більше того, невдовзі люди вже не будуть зобов’язані дотримуватися його. Наприклад, Закон дозволяв розлучатися з різних причин, але тепер Ісус пояснює, що «кожен, хто розлучається зі своєю дружиною та одружується з іншою, чинить перелюб, і той, хто одружується на розлученій, чинить перелюб» (Луки 16:18). Як же такі  слова розлючують фарисеїв, котрі люблять створювати правила!

Далі Ісус показує, наскільки великою є зміна, що почала відбуватися. Він наводить приклад про двох чоловіків, в яких докорінно міняється становище. Роздумуючи над цим прикладом, пам’ятаймо, що серед Ісусових слухачів є жадібні і честолюбні фарисеї.

Ісус розповідає: «Жив один багатий чоловік, який звик носити пурпур і лляне вбрання та з пишнотою веселитися день у день. А біля його брами клали жебрака, на ім’я Лазар, який був вкритий наривами. Жебрак бажав насититися тим, що падало зі столу багача, і навіть пси приходили та облизували його нариви» (Луки 16:19—21).

Оскільки фарисеї люблять гроші, не важко здогадатися, кого зображає «багатий чоловік». Ці релігійні провідники також люблять одягатися в дорогі пишні шати. Крім того, вони мають не тільки великі статки, але й багато привілеїв та особливе становище в суспільстві. Тож розкішний пурпурний одяг багача представляє їхнє високе становище, а біле лляне вбрання — лицемірну праведність (Даниїла 5:7).

Як заможні і пихаті релігійні провідники ставляться до бідних, простих людей? Вони  з презирством називають їх ‛ам га’а́рец, тобто людьми землі, які не знають Закону і не гідні того, щоб їх навчали (Івана 7:49). Ісус описав їхнє становище на прикладі «жебрака, на ім’я Лазар», який бажав насититися хоча б «тим, що падало зі столу багача». Вкритий наривами Лазар зазнавав зневаги. Так само зазнають її прості люди, яких вважають духовно хворими.

Така несправедливість існує вже досить давно, але Ісус знає, що настав час для великої зміни. Відтепер становище цих двох груп різко змінюється.

ВЕЛИКА ЗМІНА

Ісус продовжує свою розповідь, описуючи цю докорінну зміну. Він каже: «Через деякий час жебрак помер, і ангели віднесли його до Авраама. Помер також багач, і його поховали. Зносячи муки в могилі, він підвів очі й побачив удалині Авраама, а поряд з ним Лазаря» (Луки 16:22, 23).

Слухачі Ісуса знають, що Авраам давно помер і перебуває в могилі. А в Писаннях чітко говориться, що ті, хто зійшов у могилу, тобто шеол, у тому числі Авраам, не можуть бачити чи розмовляти (Екклезіаста 9:5, 10). З огляду на це релігійні провідники, напевно, губляться в здогадах. Що ж цим прикладом Ісус хоче сказати про грошолюбних релігійних провідників і простих людей?

Ісус щойно вказав на зміну обставин, згадавши, що «Закон і Пророки були до Івана» і що «відтоді, як [Іван] прийшов, звіщається добра новина про Боже Царство». Отже, внаслідок проповідування Івана та Ісуса Христа багатий чоловік і Лазар «помирають» — змінюються їхні попередні обставини, і вони займають перед Богом нове становище.

Смиренні бідні люди довго перебували в жалюгідному духовному стані. Але тепер вони отримують духовну допомогу: вони чують звістку, яку проголошував спочатку Іван Хреститель, а потім Ісус, і відгукуються на неї. Раніше ці люди були змушені задовольнятися крихтами, які падали з духовного столу релігійних провідників. Тепер же вони втамовують свій духовний голод цінними істинами з Писань, зокрема чудовими істинами, які пояснює Ісус. Зрештою вони отримують, так би мовити, почесне становище перед Богом Єговою.

На противагу їм багаті і впливові релігійні провідники відмовляються прийняти звістку про Царство, яку проголошував Іван  і яку тепер по всьому краю проголошує Ісус (Матвія 3:1, 2; 4:17). Ця звістка дратує, або мучить, їх, тому що вказує на прийдешній вогняний суд Бога (Матвія 3:7—12). Грошолюбні релігійні провідники відчули б полегшення, якби Ісус і його учні перестали проголошувати Божу звістку. Вони подібні до багатого чоловіка, який благає: «Батьку Аврааме, змилосердься наді мною і пошли Лазаря, щоб він умочив кінчик пальця у воду й охолодив мені язика, бо я дуже страждаю в цьому палаючому вогні» (Луки 16:24).

Але так не станеться. Більшість релігійних провідників не зміниться. Вони не захотіли слухати «Мойсея і пророків», чиї писання мали допомогти їм прийняти Ісуса як призначеного Богом Месію і Царя (Луки 16:29, 31; Галатів 3:24). І вони не виявляють смирення та не прислухаються до бідних, які прийняли Ісуса і мають Боже схвалення. У свою чергу Ісусові учні не можуть піти на поступки та розбавити правду заради того, щоб догодити релігійним провідникам чи дати їм полегшення. В Ісусовому прикладі цю думку чітко видно зі слів, які «батько Авраам» промовляє до багача:

«Сину, пригадай, що за свого життя ти сповна зазнав добра, а Лазар зносив лише зло. Тепер же він тут має розраду, а ти страждаєш. Крім того, між нами і вами покладено величезну безодню, тож ані ті, хто хоче перейти звідси до вас, ані ті, хто хоче від вас перейти сюди, не зможуть цього зробити» (Луки 16:25, 26).

Як же справедливо і доречно, що відбувається така зміна! Становище гордих релігійних провідників займають смиренні люди, які беруть на себе ярмо Ісуса та отримують відсвіження і духовну поживу (Матвія 11:28—30). За кілька місяців ця зміна стане ще очевиднішою, оскільки Закон-угоду буде замінено новою угодою (Єремії 31:31—33; Колоссян 2:14; Євреїв 8:7—13). Коли в день П’ятидесятниці 33 року н. е. Бог виллє святий дух, не залишиться жодних сумнівів, що він схвалює Ісусових учнів, а не фарисеїв та інших релігійних провідників.