Налаштування легкого доступу

Search

Вибрати мову

Перейти до другорядного меню

Перейти до змісту

Перейти до матеріалу

Свідки Єгови

українська

Ісус — дорога, правда і життя

 РОЗДІЛ 73

Самарянин — справжній ближній

Самарянин — справжній ближній

ЛУКИ 10:25—37

  • ЯК УСПАДКУВАТИ ВІЧНЕ ЖИТТЯ

  • МИЛОСЕРДНИЙ САМАРЯНИН

Коли Ісус все ще перебуває поблизу Єрусалима, до нього приходять юдеї. Дехто хоче чогось навчитися від нього, а інші — випробувати його. Один чоловік, обізнаний у Законі, запитує: «Учителю, що мені робити, щоб успадкувати вічне життя?» (Луки 10:25).

Ісус бачить, що чоловік ставить запитання не для того, щоб дізнатися більше. Можливо, він сподівається почути від Ісуса відповідь, яка образить юдеїв. Розуміючи, що чоловік вже має свою думку, Ісус робить дуже мудро: спонукує чоловіка сказати, що той сам про це думає.

Ісус запитує: «Що написано в Законі? Як ти розумієш?» Чоловік досліджує Божий Закон, тому ґрунтує свою відповідь на ньому. Він цитує слова з Повторення Закону 6:5 і Левіт 19:18, кажучи: «“Люби Єгову, Бога свого, всім своїм серцем, всією своєю душею, всією своєю силою і всім своїм розумом” і “свого ближнього, як самого себе”» (Луки 10:26, 27). Чи це і є відповідь на запитання, яке поставив чоловік?

Ісус говорить йому: «Ти відповів правильно. Роби так, і отримаєш життя». Але розмова на цьому не закінчується. Чоловік хоче не просто почути відповідь. Він прагне «показати свою праведність» — отримати підтвердження, що його погляди правильні, а отже правильним є і його ставлення до інших людей. Тому він питає: «А хто мій ближній?» (Луки 10:28, 29). Це начебто просте запитання має глибоке значення. Чому можна так сказати?

Юдеї вважають, що слово «ближній» стосується тільки тих, хто дотримується юдейських традицій, і може здатися, що слова з Левіт 19:18 підтверджують це. Деякі юдеї навіть кажуть, що їм «недозволено» спілкуватися з людьми з інших народів (Дії 10:28). Тому, на думку чоловіка і, можливо, декого з Ісусових учнів, для того щоб бути праведним, достатньо виявляти доброту до юдеїв. А до інших так ставитись необов’язково, бо насправді вони не є ближніми.

Як Ісусу виправити неправильне мислення слухачів і при цьому не образити їх? Він розповідає історію: «Один чоловік спускався дорогою з Єрусалима до Єрихона і став жертвою розбійників. Вони відібрали в нього все, побили його і пішли, залишивши його ледь живим. Сталося так, що тією дорогою йшов священик, але, побачивши його, пройшов другим боком. Подібно й левіт, коли дійшов до того місця і побачив чоловіка, оминув його другим боком. Але на нього натрапив якийсь самарянин, що подорожував тим шляхом, і, побачивши його, пройнявся жалем» (Луки 10:30—33).

Чоловік, якому Ісус розповідає цю історію, безумовно, знає, що в Єрихоні живе багато священиків, а також левітів, які допомагають при храмі. Повертаючись з храму додому, вони спускаються приблизно 23 кілометри небезпечною дорогою, на якій можуть чатувати розбійники. Якщо священик або левіт зустрічає юдея, який потрапив у біду, він має допомогти йому. В Ісусовій розповіді ні священик, ні левіт не зробили цього. На допомогу пораненому чоловікові прийшов самарянин — один з тих, кого юдеї зневажають (Івана 8:48).

Що зробив самарянин? Ісус розповідає: «Він підійшов, перев’язав чоловікові рани, поливши їх олією та вином, а тоді посадив його на свою тварину, привіз у заїжджий двір і там попіклувався про нього. Наступного дня він вийняв 2 денарії, дав їх господарю двору та сказав: “Піклуйся про нього, а якщо витратиш більше, я віддам тобі, коли повернуся”» (Луки 10:34, 35).

Розповівши цю історію, Ісус, Великий Вчитель, запитує чоловіка: «Як ти думаєш, хто з цих трьох став ближнім чоловікові, який був жертвою розбійників?» Можливо, Ісусовому співрозмовнику незручно сказати, що це самарянин, тому він відповідає: «Той, хто повівся з ним милосердно». Тоді Ісус чітко показує, який урок можна взяти з цієї історії. «Іди й роби так само»,— говорить він (Луки 10:36, 37).

Як же чудово навчає Ісус! Він міг просто сказати чоловікові, що люди з інших народів також є його ближніми. Але чи погодився б із цим чоловік та інші юдеї? Мабуть, ні. А завдяки простій історії з відомими для слухачів подробицями відповідь на запитання: «Хто мій ближній?» — стала очевидною. Справжній ближній — це той, хто виявляє любов і доброту, як цього вимагає Святе Письмо.

Довідатися більше

«Люби свого ближнього, як самого себе»

Що Ісус мав на увазі, коли звелів нам любити свого ближнього? Як нам робити це?