Перейти до матеріалу

Перейти до другорядного меню

Перейти до змісту

Свідки Єгови

українська

Ісус — дорога, правда і життя

 РОЗДІЛ 49

Ісус проповідує в Галілеї і навчає апостолів

Ісус проповідує в Галілеї і навчає апостолів

МАТВІЯ 9:35—10:15 МАРКА 6:6—11 ЛУКИ 9:1—5

  • НОВА ПРОПОВІДНИЦЬКА ПОДОРОЖ ПО ГАЛІЛЕЇ

  • ІСУС ПОСИЛАЄ АПОСТОЛІВ ПРОПОВІДУВАТИ

Ісус активно проповідує вже близько двох років. Чи не настав час сповільнитись і віддавати служінню менше сил? Ні, навпаки. Ісус ще енергійніше береться за проповідування. Він вирушає «у подорож по всіх містах та селах [Галілеї] і там навча[є] у синагогах, проповіду[є] добру новину про Царство й зціля[є] людей від усіляких хвороб та недуг» (Матвія 9:35). Те, що він бачить, переконує його в необхідності розширити проповідницьку діяльність. Але як він це зробить?

Подорожуючи, Ісус зустрічає людей, які потребують духовного зцілення і потіхи. Вони нещасні та розпорошені, як вівці без пастуха. Ісус проймається до них жалем і каже учням: «Жниво велике, а робітників мало. Тож благайте Господаря жнив, щоб він вислав робітників на свої жнива» (Матвія 9:37, 38).

Ісус знає, як допомогти людям. Він кличе 12 апостолів і розділяє їх по двоє. Цим шістьом парам проповідників Ісус дає чіткі вказівки: «Не виходьте на дорогу, яка веде до інших народів, і не заходьте в жодне самарійське місто, а йдіть до загублених овець з народу Ізраїля. Коли ж будете йти, проповідуйте: “Наблизилося Царство небесне”» (Матвія 10:5—7).

Царство, про яке вони мають проповідувати, Ісус вже згадував у зразковій молитві. Слова: «Наблизилося Царство» — означають, що серед людей присутній призначений Богом Цар, Ісус Христос. Але як учні доведуть, що є представниками цього Царства, тобто уряду? Ісус наділяє їх силою зціляти хворих і навіть воскрешати померлих. За все це апостоли не повинні брати жодної плати. Як же тоді вони подбають про свої потреби, наприклад про їжу на щодень?

Ісус каже учням не брати з собою у проповідницьку подорож ніяких речей і не складати в гаманці золото, срібло чи мідь. Їм не потрібно брати в дорогу ані торби, ані одягу на заміну, ані сандалій. Чому? «Бо робітник вартий своєї поживи»,— запевняє Ісус (Матвія 10:10). Люди, які з вдячністю приймуть звістку, подбають про основні потреби учнів. Ісус говорить: «До якого дому ввійдете, там і залишайтесь, аж поки не підете звідти» (Марка 6:10).

Ісус також навчає своїх учнів, як починати з господарем дому розмову про Царство: «Увійшовши в дім, вітайте його мешканців, і, якщо дім достойний, нехай мир, якого бажаєте йому, прийде в нього, а якщо не достойний, то нехай ваш мир повернеться до вас. Коли ж хтось вас не прийме або не слухатиме ваших слів, то, виходячи з того дому чи міста, обтрусіть порох зі своїх ніг» (Матвія 10:12—14).

Може так статись, що їхню звістку відкине навіть ціле місто або село. Що чекає на жителів таких місцевостей? Ісус говорить, що вони будуть суворо засуджені. Він пояснює: «Правду кажу вам: землı́ Содома і Гоморри в Судний день буде легше, аніж тому місту» (Матвія 10:15).