Перейти до матеріалу

Перейти до другорядного меню

Перейти до змісту

Свідки Єгови

українська

Ісус — дорога, правда і життя

 РОЗДІЛ 61

Ісус зціляє опанованого демоном хлопця

Ісус зціляє опанованого демоном хлопця

МАТВІЯ 17:14—20 МАРКА 9:14—29 ЛУКИ 9:37—43

  • ЩОБ ЗЦІЛИТИ ЦЬОГО ХЛОПЦЯ, ПОТРІБНА СИЛЬНА ВІРА

Коли Ісус, Петро, Яків та Іван спускаються з гори, то бачать великий натовп людей. Щось тут не так. Довкола учнів зібралися книжники і сперечаються з ними. Помітивши Ісуса, люди дуже дивуються і підбігають до нього, щоб привітатися. «Про що ви сперечаєтесь?» — запитує він (Марка 9:16).

Один чоловік з натовпу падає перед Ісусом навколішки і каже: «Учителю, я привів до тебе свого сина, бо він має духа, який не дає йому говорити. Де тільки він схопить сина, там і кидає його на землю, а той пускає піну з рота, скрегоче зубами і зовсім знесилюється. Я просив твоїх учнів вигнати його, але вони не змогли» (Марка 9:17, 18).

Очевидно, книжники критикують учнів за те, що їм не вдалося зцілити хлопця, і, можливо, навіть насміхаються з них. Перш ніж відповісти згорьованому батькові, Ісус звертається до натовпу: «О безвірне й зіпсоване покоління! Скільки мені ще бути з вами? Скільки ще терпіти вас?» Ці слова осуду, безумовно, стосуються книжників, які за Ісусової відсутності завдають учням прикрощів. Тоді Ісус говорить засмученому батькові: «Приведіть його до мене» (Матвія 17:17).

Коли хлопець наближається до Ісуса, демон кидає його на землю і трясе у сильних судомах. Хлопець качається по землі та пускає піну з рота.

— Скільки часу це в нього? — питає Ісус.

— Ще з дитинства. Дух часто кидав його то у вогонь, то у воду, бо хотів погубити,— відповідає батько і благає: — Якщо  можеш щось зробити, змилосердься над нами і допоможи (Марка 9:21, 22).

Батько у відчаї, бо навіть Ісусові учні не змогли допомогти. У відповідь на розпачливе прохання чоловіка, Ісус підбадьорює його:

— Кажеш: «Якщо можеш»? Для того, хто вірить, можливо все.

— Вірю! — відразу вигукує батько і просить: — Допоможи, якщо мені в чомусь бракує віри! (Марка 9:23, 24).

Ісус помічає, що до нього збігається багато людей. Тоді він у всіх на очах докоряє демону: «Духу німоти й глухоти, наказую тобі: вийди з нього і більше ніколи не повертайся!» Виходячи з хлопця, демон змушує його кричати і трясе у сильних судомах. Після цього хлопець нерухомо лежить на землі, тому багато людей говорить: «Він помер!» (Марка 9:25, 26). Але Ісус бере його за руку, і той встає. Хлопець «у ту ж мить одужав» (Матвія 17:18). Усі дивуються Ісусовим ділам.

Раніше, коли Ісус посилав учнів проповідувати, вони виганяли демонів. Тому тепер, увійшовши в дім, учні наодинці запитують Ісуса: «Чому ми не змогли його вигнати?» Ісус пояснює, що їм бракувало віри: «Такий рід не змусиш вийти нічим, крім молитви» (Марка 9:28, 29). Щоб вигнати такого сильного демона, потрібно мати міцну віру і молитися до Бога про силу і допомогу.

Тож Ісус говорить: «Правду кажу вам: якщо ви будете мати віру хоча б з гірчичне зернятко, то скажете цій горі: “Пересунься звідси он туди”, і вона пересунеться, і для вас не буде нічого неможливого» (Матвія 17:20). Яку ж силу може мати віра!

Перешкоди і труднощі, які заважають робити поступ у служінні Єгові, можуть здаватися такими ж нездоланними і великими, як гори. Однак якщо ми розвиваємо віру, то зможемо їх подолати.