Перейти до матеріалу

Перейти до другорядного меню

Перейти до змісту

Свідки Єгови

українська

Ісус — дорога, правда і життя

 РОЗДІЛ 125

До Анни, а потім до Кайяфи

До Анни, а потім до Кайяфи

МАТВІЯ 26:57—68 МАРКА 14:53—65 ЛУКИ 22:54, 63—65 ІВАНА 18:13, 14, 19—24

  • ІСУСА ВІДВОДЯТЬ ДО КОЛИШНЬОГО ПЕРВОСВЯЩЕНИКА АННИ

  • СИНЕДРІОН ВЛАШТОВУЄ НЕЗАКОННИЙ СУД

Ісуса зв’язують як звичайного злочинця і ведуть до Анни. Він був первосвящеником, коли юний Ісус вразив своїми відповідями вчителів у храмі (Луки 2:42, 47). Пізніше первосвящениками служили кілька синів Анни, а тепер це становище обіймає його зять Кайяфа.

Поки Ісус перебуває в домі Анни, Кайяфа встигає скликати Синедріон. Цей суд складається з 71 члена, серед яких є теперішній та колишні первосвященики.

Анна розпитує Ісуса «про його учнів та його вчення». У відповідь Ісус говорить: «Я промовляв до світу відкрито і завжди навчав у синагозі та в храмі, де збираються всі юдеї. Я нічого не казав потай. Чому ж ти розпитуєш мене? Запитай тих, хто чув мої слова» (Івана 18:19—21).

Один з охоронців, який стоїть поряд, б’є Ісуса по щоці і з докором каже: «Оце так ти відповідаєш старшому священику?» Проте Ісус, знаючи, що не зробив нічого поганого, говорить: «Якщо я сказав щось неправильно, то засвідчи, що са́ме, коли ж правильно, то чому мене б’єш?» (Івана 18:22, 23). Після цього Анна відсилає Ісуса до свого зятя Кайяфи.

Тим часом у домі Кайяфи вже зібрався  весь Синедріон — теперішній первосвященик, старійшини народу і книжники. Проводити такий суд в пасхальну ніч незаконно, але це не стримує релігійних провідників від здійснення їхнього лихого задуму.

Цих суддів аж ніяк не назвеш безсторонніми. Після того як Ісус воскресив Лазаря, Синедріон постановив, що Ісус має померти (Івана 11:47—53). І зовсім недавно релігійні провідники домовилися схопити Ісуса і вбити його (Матвія 26:3, 4). Можна сказати, що йому виносять смертний вирок ще до початку суду!

Старші священики та інші члени Синедріону не лише незаконно збираються на суд, але й намагаються знайти свідків, щоб висунути фальшиві звинувачення проти Ісуса. Хоча свідків багато, їхні свідчення не узгоджуються між собою. Зрештою вперед виступають двоє з них і говорять: «Ми чули, як він казав: “Я зруйную цей рукотворний храм і за три дні збудую інший, нерукотворний”» (Марка 14:58). Але навіть їхні свідчення не повністю узгоджуються.

Кайяфа запитує Ісуса: «Ти нічого не хочеш сказати у відповідь? Чуєш, що́ вони свідчать проти тебе?» (Марка 14:60). Однак Ісус мовчить, ніяк не відповідаючи на фальшиві звинувачення цих свідків. Тож первосвященик Кайяфа вдається до іншої тактики.

Йому відомо, як гостро реагують юдеї, коли хтось видає себе за Божого Сина. Раніше, коли Ісус називав Бога своїм Батьком, вони хотіли вбити його, бо вважали, що так він «прирівнює себе до Бога» (Івана 5:17, 18; 10:31—39). Знаючи про це, Кайяфа хитро запитує: «Поклянися живим Богом і скажи нам, хто ти. Ти Христос, Божий Син?» (Матвія 26:63). Ісус уже говорив, що він Божий Син (Івана 3:18; 5:25; 11:4). Але якщо він зараз промовчить, це виглядатиме так, ніби він заперечує, що є Божим Сином і Христом. Тому Ісус каже: «Я. І ви побачите Сина людського, який сидітиме праворуч від Сильного і йтиме з небесними хмарами» (Марка 14:62).

Почувши це, Кайяфа театрально роздирає свій одяг і вигукує:

— Він зневажає Бога! Навіщо нам ще свідки? Таж ви самі чули ці богозневажні слова. Що ви скажете на це?

— Він заслуговує смерті! — звучить несправедливий вирок Синедріону (Матвія 26:65, 66).

Тоді одні починають глузувати з Ісуса і бити його кулаками, а інші б’ють його по щоках і плюють в обличчя. Потім вони закривають йому обличчя, б’ють його і з насмішкою говорять: «Ану, пророкуй! Хто вдарив тебе?» (Луки 22:64). Яких же знущань зазнає Божий Син під час цього незаконного нічного суду!