Налаштування легкого доступу

Search

Вибрати мову

Перейти до другорядного меню

Перейти до змісту

Перейти до матеріалу

Свідки Єгови

українська

Ісус — дорога, правда і життя

 РОЗДІЛ 123

Палка молитва в саду

Палка молитва в саду

МАТВІЯ 26:30, 36—46 МАРКА 14:26, 32—42 ЛУКИ 22:39—46 ІВАНА 18:1

  • ІСУС У ГЕФСИМАНСЬКОМУ САДУ

  • ПІТ НЕМОВ КРАПЛІ КРОВІ

Коли Ісус закінчує молитися зі своїми вірними апостолами, вони, «заспівавши хвалебні пісні, [йдуть] на Оливкову гору» (Марка 14:26). Вони прямують на схід, до Гефсиманського саду, куди не раз приходив Ісус.

У цьому мальовничому місці росте багато оливкових дерев. Там, можливо при вході в сад, Ісус залишає вісьмох апостолів, кажучи: «Посидьте тут, поки я піду й помолюся». Він бере з собою трьох апостолів — Петра, Якова та Івана — і йде вглиб саду. Охоплений сильною тривогою, Ісус каже їм: «Я дуже засмучений, аж до смерті. Залишайтеся тут і пильнуйте зі мною» (Матвія 26:36—38).

Пройшовши трохи далі, Ісус падає на землю і починає молитися. Про що він просить Бога в такий напружений момент? Він благає: «Батьку, для тебе все можливо; забери від мене цю чашу. Але нехай буде не те, чого хочу я, а чого хочеш ти» (Марка 14:35, 36). Що Ісус має на увазі? Чи він відмовляється віддати своє життя як викуп? Зовсім ні!

Живучи на небі, Ісус бачив жахливі страждання тих, кого страчували римляни. Тепер, коли він є людиною, яка тонко відчуває емоційний і фізичний біль, Ісус аж ніяк не прагне цих страждань. Та найбільших мук йому завдає думка про те, що його стратять як найгіршого злочинця і це стягне ганьбу на ім’я його Батька. Вже через лічені години він буде прибитий до стовпа як богозневажник.

Після довгої молитви Ісус повертається до трьох апостолів і бачить, що вони сплять. Він говорить Петру: «Невже ви не могли попильнувати зі мною й годину? Пильнуйте й безупинно моліться, щоб не впасти в спокусу». Ісус розуміє, що в апостолів також був напружений день і що вже пізно, тому додає: «Звичайно, дух бадьорий, але плоть слабка» (Матвія 26:40, 41).

Ісус вдруге відходить від них і просить Бога забрати від нього «цю чашу». Повернувшись, він бачить, що три апостоли, які мали молитися, щоб не впасти в спокусу, знову сплять. Коли Ісус починає говорити до них, вони «не зна[ють], що йому відповісти» (Марка 14:40). Ісус відходить від них втретє, падає на коліна і знову молиться.

Його дуже тривожить те, що він помре як злочинець і цим стягне ганьбу на ім’я свого Батька. Єгова чує молитву свого Сина і посилає ангела, щоб зміцнити його. Однак навіть після цього Ісус не припиняє благати Батька, а «молит[ь]ся ще палкіше». Ісус перебуває в неймовірному емоційному напруженні. Який же тягар відповідальності лежить на його плечах! Адже йдеться про вічне життя Ісуса і вічне життя людей, які в нього вірять. Піт Ісуса стає «немов краплі крові, які пада[ють] на землю» (Луки 22:44).

Коли Ісус втретє повертається до апостолів, то бачить, що вони знову сплять. Він каже: «У такий час ви спите й відпочиваєте?! Ось надходить година, коли Син людський буде зраджений і відданий у руки грішників. Вставайте, ходімо. Мій зрадник уже близько» (Матвія 26:45, 46).

Довідатися більше

Чому треба молитися в ім’я Ісуса?

Розгляньте, чому, молячись в ім’я Ісуса, ми віддаємо честь Батькові і виявляємо вдячність Ісусу.