Налаштування легкого доступу

Вибрати мову

Перейти до другорядного меню

Перейти до змісту

Перейти до матеріалу

Свідки Єгови

українська

Ісус — дорога, правда і життя

 РОЗДІЛ 101

Вечеря в домі Симона у Віфанії

Вечеря в домі Симона у Віфанії

МАТВІЯ 26:6—13 МАРКА 14:3—9 ІВАНА 11:55—12:11

  • ІСУС ПРИХОДИТЬ У ВІФАНІЮ БІЛЯ ЄРУСАЛИМА

  • МАРІЯ ВИЛИВАЄ НА ІСУСА ПАХУЧУ ОЛІЮ

З Єрихона Ісус йде у Віфанію. Щоб дістатися туди, потрібно подолати близько 20 кілометрів, постійно піднімаючись вгору важкою дорогою. Єрихон розташовується приблизно 250 метрів нижче рівня моря, а Віфанія — 610 метрів над рівнем моря. У Віфанії живе Лазар і дві його сестри. Це невелике село лежить на східному схилі Оливкової гори приблизно за 3 кілометри від Єрусалима.

Багато юдеїв вже поприходили в Єрусалим на Пасху. Вони прибули раніше, щоб «очиститися згідно з обрядом», оскільки могли занечиститись через дотик до померлого чи з якоїсь іншої причини (Івана 11:55; Числа 9:6—10). Дехто з цих людей збирається в храмі. Вони обговорюють між собою, чи Ісус прийде на свято (Івана 11:56).

Між людьми точаться гарячі суперечки про Ісуса. Релігійні провідники хочуть схопити і вбити його. Вони навіть наказали, щоб кожен, хто дізна́ється про місцеперебування Ісуса, повідомив про це, аби «вони могли його схопити» (Івана 11:57). Ці провідники вже намагалися вбити Ісуса, коли він воскресив Лазаря (Івана 11:49—53). Тож зрозуміло, чому дехто сумнівається, що Ісус взагалі з’явиться на людях.

Ісус приходить у Віфанію в п’ятницю, за «шість днів» до Пасхи (Івана 12:1). Наступний день, субота 8 нісана, починається після заходу сонця в п’ятницю і закінчується із заходом сонця в суботу. Ісус завершує свою подорож з Єрихона ще до заходу сонця в п’ятницю, тобто до початку суботнього дня, тому що в цей день юдейський закон забороняє подорожувати. Як і раніше, Ісус, мабуть, іде до дому Лазаря.

У Віфанії також живе Симон, який в суботу запрошує Ісуса та його товаришів, в тому числі Лазаря, до себе на вечерю. Симона названо «прокаженим», тому що він, можливо, колись хворів на проказу, але потім Ісус зцілив його. Під час вечері Марта з властивою їй працьовитістю прислуговує гостям. А Марія приділяє всю свою увагу Ісусові, проте цього разу її дії викликають суперечку.

Марія відкриває алебастрову пляшечку, в якій міститься приблизно фунт (327 грамів) пахучої олії, «щирого нарду» (Івана 12:3). Ця олія дуже дорога — вона коштує 300 денаріїв, що дорівнює річному заробітку. Марія виливає олію Ісусові на голову, а потім на ноги і витирає їх своїм волоссям. Аромат олії наповнює весь дім.

Учні обурюються і питають: «Нащо марнувати таку олію?» (Марка 14:4). Юда Іскаріот говорить: «Чому цю пахучу олію не продали за 300 денаріїв, а гроші не роздали бідним?» (Івана 12:5). Насправді Юда не турбується про бідних. Він каже це тому, що краде гроші зі скриньки, яку йому доручили носити.

Ісус захищає Марію: «Чому ви непокоїте цю жінку? Вона зробила для мене добре діло. Адже бідні завжди з вами, а я з вами буду не завжди. Виливши цю олію на моє тіло, вона підготувала мене до поховання. Правду кажу вам: хоч би де у світі проповідувалася добра новина, розповідатимуть і про вчинок цієї жінки на згадку про неї» (Матвія 26:10—13).

Ісус перебуває у Віфанії вже більше ніж день, і новина про це швидко розходиться серед людей. Багато юдеїв приходить до дому Симона, щоб побачити Ісуса і Лазаря, «якого він воскресив з мертвих» (Івана 12:9). Тож старші священики змовляються вбити не тільки Ісуса, але й Лазаря. Вони вважають, що чимало людей починають вірити в Ісуса саме тому, що бачать Лазаря живим. Яке ж велике зло чинять ці релігійні провідники!