Налаштування легкого доступу

Вибрати мову

Перейти до другорядного меню

Перейти до змісту

Перейти до матеріалу

Свідки Єгови

українська

Ісус — дорога, правда і життя

 РОЗДІЛ 118

Суперечка про те, хто найбільший

Суперечка про те, хто найбільший

МАТВІЯ 26:31—35 МАРКА 14:27—31 ЛУКИ 22:24—38 ІВАНА 13:31—38

  • ІСУС РАДИТЬ БУТИ СМИРЕННИМИ

  • ПЕТРО ЗРЕЧЕТЬСЯ ІСУСА

  • ІСУСОВИХ УЧНІВ РОЗПІЗНАЮТЬ ПО ЛЮБОВІ

В останній вечір, який Ісус проводить зі своїми апостолами, він миє їм ноги і цим дає чудовий урок смиренного служіння. Чому він це робить? Тому що апостоли мають серйозну проблему. Хоча вони віддано служать Богу, але все ще переймаються тим, хто серед них найбільший (Марка 9:33, 34; 10:35—37). І тепер це знову стає очевидним.

Між апостолами зчиняється «гостра суперечка про те, хто з них найбільший» (Луки 22:24). Як же Ісусові, мабуть, сумно бачити, що вони знову сваряться! Що він робить?

Ісус не починає суворо дорікати апостолам, а терпеливо допомагає їм виправити неправильне мислення і поведінку. Він повчає їх: «Царі народів панують над людьми, і ті, хто має владу, називаються добродійниками. Однак ви не повинні бути такими... Бо хто більший: той, хто їсть, чи той, хто служить?» Далі Ісус нагадує їм, як він сам завжди поводиться: «Я ж серед вас як той, хто служить» (Луки 22:25—27).

Попри свою недосконалість апостоли залишалися з Ісусом у багатьох випробуваннях. Тому він каже: «Я укладаю з вами угоду про царство,— як і мій Батько уклав угоду зі мною» (Луки 22:29). Ці чоловіки є вірними послідовниками Ісуса, і він запевняє, що завдяки цій угоді вони правитимуть разом з ним у Царстві.

Хоча апостоли мають таку чудову надію, вони все ще перебувають у тілі і залишаються недосконалими. Ісус каже, що «Сатана зажадав просіяти [їх], як пшеницю», яка під час просіювання розлітається в різні боки (Луки 22:31). Крім того, він попереджає: «Усі ви спіткнетесь через те, що станеться зі мною цієї ночі, бо написано: “Я вражу пастиря — і вівці з отари розпорошаться”» (Матвія 26:31; Захарія 13:7).

Петро рішуче заперечує: «Навіть якщо всі спіткнуться через те, що станеться з тобою, я ніколи не спіткнуся!» (Матвія 26:33). Ісус каже Петру, що той зречеться його цієї ж ночі, перш ніж двічі проспіває півень. Але він також додає: «Я благав про тебе, щоб віра твоя не ослабла. І ти, коли повернешся, зміцни своїх братів» (Луки 22:32). Все ж Петро самовпевнено твердить: «Навіть якщо мені доведеться померти з тобою, нізащо не зречуся» (Матвія 26:35). Інші апостоли говорять так само.

Далі Ісус каже учням: «Я пробуду з вами недовго. Ви будете мене шукати, але те, що я казав юдеям, тепер кажу і вам: “Куди я йду, ви прийти не можете”». Також він говорить: «Даю вам нову заповідь: любіть одне одного. Як я люблю вас, так любіть одне одного і ви. Якщо між вами буде любов, по цьому всі розпізна́ють, що ви мої учні» (Івана 13:33—35).

Почувши, що Ісус пробуде з ними недовго, Петро запитує:

— Господи, куди ти йдеш?

— Куди я йду,— каже Ісус,— зараз ти не зможеш за мною піти, але потім підеш.

— Господи,— здивовано говорить Петро,— чому я не можу піти за тобою тепер? Я готовий навіть життя своє віддати за тебе (Івана 13:36, 37).

Потім Ісус нагадує апостолам, як він посилав їх проповідувати по Галілеї без гаманця і торби (Матвія 10:5, 9, 10). Він запитує:

— Чи вам бракувало чогось?

— Ні! — відповідають вони.

Але відтепер все буде по-іншому. Ісус продовжує:

— Той, хто має гаманець, нехай візьме його, а також торбу; і той, хто не має меча, нехай продасть вбрання і купить його. Говорю вам: на мені має виконатись написане: «Він був зарахований до беззаконників». І ці слова сповняються на мені (Луки 22:35—37).

Ісус говорить про час, коли його приб’ють до стовпа поряд зі злочинцями, тобто беззаконниками. Після того його послідовники зазнаватимуть жорстокого переслідування. Апостоли вважають, що готові до цього, і кажуть:

— Господи, ось два мечі.

— Цього достатньо,— відповідає Ісус (Луки 22:38).

Завдяки тому що вони мають з собою мечі, Ісус невдовзі зможе дати їм ще один важливий урок.