Налаштування легкого доступу

Search

Вибрати мову

Перейти до другорядного меню

Перейти до змісту

Перейти до матеріалу

Свідки Єгови

українська

Щорічник Свідків Єгови 2016

Брат Рассел тісно співпрацював з відданими пілігримами

Сто років тому. 1916 рік

Сто років тому. 1916 рік

ЙШОВ 1916 рік. У світі вже понад рік лютувала Велика війна, яку згодом назвали Першою світовою. Численних втрат у цьому кровопролитті зазнавали обидві сторони.

У «Вартовій башті» за 1 січня 1916 року зазначалось: «Велика європейська війна навернула деяких людей до релігії та спонукала їх задуматись про майбутнє». Також там містилось заохочення: «Пам’ятаймо про честь і перспективи, які ми маємо, тоді в нашому серці не буде місця боягузтву, а воно палатиме ревністю до Бога і його звістки».

Річним віршем на 1916 рік стали слова з Римлян 4:20, які спонукували братів зміцнятися у вірі. Чимало Дослідників Біблії прислухалось до цієї поради, і Єгова їх рясно благословив.

Пілігрими несуть підбадьорення

Роз’їзні представники Товариства «Вартова башта», яких називали пілігримами, мандрували від міста до міста, щоб навчати і підбадьорювати Дослідників Біблії. У  1916 році цю працю виконувало щонайменше 69 пілігримів, які подолали загалом близько 800 000 кілометрів.

Виступаючи на конгресі у місті Норфолк (штат Віргінія), пілігрим Уолтер Торн порівняв війну, яку ведуть християни, до Великої війни. Він сказав: «Підраховано, що сьогодні воює приблизно 20—30 мільйонів людей... Проте існує інше військо, якого світ не помічає. Це воїни Господа, котрі, подібно до воїнів Гедеона, теж воюють, але не з буквальною зброєю в руках. Вони змагаються за правду і праведність та ведуть добру боротьбу віри».

Служіння в час війни

У Франції лише в одній битві на Соммі, яка відбулась у другій половині 1916-го, було вбито або поранено понад мільйон людей. Але навіть за найскладніших воєнних умов віддані брати підтримували класи, тобто збори, по всій Франції. У «Вартовій башті» за 15 січня 1916 року було опубліковано листа від Дослідника Біблії Джозефа  Лефевра. Він був змушений покинути своє рідне місто Денен, коли в 1914 році туди вторглися німецькі війська. Джозеф подався на південь до Парижа, де почав співпрацювати з єдиним у місті класом Дослідників Біблії. Невдовзі попри погане здоров’я він проводив там усі зібрання.

Згодом до Парижа приїхав Теофіл Лекім, який теж втік з Денена. Спершу брат Лекім поїхав до Ошеля. Там він почав перекладати статті з «Вартової башти» та надсилати їх братам в інші ще не окуповані частини Франції. Оскільки своєю діяльністю він викликав підозри у військової влади, його змусили покинути Ошель. Брат Лефевр вважав приїзд Теофіла Лекіма до Парижа відповіддю на свої молитви.

Їхнє служіння в Парижі принесло хороші плоди. Брат Лефевр писав: «У нашому класі вже приблизно 45 осіб... Чимало людей удостоїлося великої честі прийняти присвячення, і зараз вони швидко роблять духовні успіхи. Майже всі з нашого класу відвідують щотижневі зібрання свідчення».

Вони зберегли нейтралітет

Оскільки війна не вщухала, багато наших братів зіткнулося з питанням нейтралітету. У Великобританії вийшов закон про військову службу, який зобов’язував усіх чоловіків віком від 18 до 40 років йти до війська. Все ж чимало Дослідників Біблії залишались у цьому питанні непохитними.

Наприклад, у «Вартовій башті» за 15 квітня 1916 року було надруковано листа В. О. Вордена з Шотландії, в якому він писав: «Одному з моїх синів виповнилося 19. Він відмовився йти до війська і цим дав добре свідчення для Господа. Навіть якщо йому загрожуватиме розстріл, я впевнений, що з Божої ласки він залишиться відданим принципам правди і праведності».

 Джеймса Фредеріка Скотта, молодого колпортера з Единбурга (Шотландія), судили за те, що він не з’явився до призовного пункту. Однак, розглянувши всі докази, суд постановив, що на брата Скотта «не поширюється дія цього закону і його визнано невинним».

Все ж багатьох інших не звільнили від служби. Як повідомляла «Вартова башта» за 15 жовтня 1916 року, у вересні з 264 братів, які подали прохання про звільнення від військової служби, лише 23 призначили в нестройові частини. Решту братів, у тому числі і тих, хто «зазнав різних покарань», змусили виконувати «роботи державного значення, тобто будувати дороги, працювати в кар’єрах чи каменоломнях тощо». Від військової служби звільнили тільки п’ятьох братів.

Смерть Чарлза Тейза Рассела

16 жовтня 1916 року Чарлз Тейз Рассел, який брав провід серед Дослідників Біблії, вирушив на захід США, аби виступати там з лекціями. До дому він так і не повернувся. 31 жовтня, у вівторок пополудні, брат Рассел помер у поїзді в місті Пампа (штат Техас) у віці 64 років.

Чимало Дослідників Біблії не могли собі уявити когось іншого на місці Рассела. У «Вартовій башті» за 1 грудня 1916 року було опубліковано його заповіт. Там він виклав свої бажання стосовно праці, яку очолював не один рік. Все ж залишалось нез’ясованим питання, хто буде наступником Рассела.

Це питання мало вирішуватись на загальних річних зборах Пенсильванського біблійного і трактатного товариства «Вартова башта» на початку 1917 року. Проголосувавши, присутні одноголосно вибрали наступного президента Товариства. Однак така одностайність тривала недовго. Вже через кілька місяців брати зіткнулись з серйозними випробуваннями.