Перейти до матеріалу

Перейти до другорядного меню

Перейти до змісту

Свідки Єгови

українська

Щорічник Свідків Єгови 2016

Свідки проповідують на базарі в Джакарті

 ІНДОНЕЗІЯ

Праця Царства пришвидшується

Праця Царства пришвидшується

Коли провідники християнських церков дізналися, що Свідки Єгови отримали свободу віросповідання, то почали бити на сполох. Понад 700 пасторів та впливових представників семи протестантських церков прибули на семінар до Джакарти з метою спонукати уряд скасувати свободу. Проте позиція уряду залишалась незмінною.

Новина про зняття заборони розлетілася по всій країні, і чимало зацікавлених стали звертатися до філіалу з проханням надіслати їм літературу чи розпочати з ними біблійне вивчення. У 2003 році Спомин відвідало понад 42 000 осіб, це майже в два з половиною рази більше ніж вісників в Індонезії. А на районний конгрес у Джакарті прийшло майже 10 000 осіб. Серед присутніх був один високопосадовець з Департаменту в справах релігій. Його вразило те, як молоді і літні відшукують у своїх Бібліях згадані промовцем вірші. Він запевнив братів, що буде боротися з неправдивою інформацією, яку поширюють про Свідків Єгови.

Зняття заборони також дало можливість місіонерам повернутися до Індонезії. Одними з перших повернулися Йозеф і Гераваті Нойгардт * з Соломонових островів, Еса та Вільгельміна Таргонен, Райнер і Феломена Тайхманн з Тайваню та Білл і Нена Перрі з Японії. Окрім них, приїхали нові місіонери, які щойно закінчили «Гілеад» та були призначені на  Калімантан, у Північну Суматру, Північне Сулавесі й інші віддалені території.

«Мені дуже подобалося допомагати студентам ставати ліпшими вчителями та промовцями» (Юліанус Беніг)

У 2005 році філіал організував навчання у двох теократичних школах. Юліанус Беніг, один з викладачів Школи удосконалення служіння (сьогодні Школа для проповідників Царства), розповів: «Я допомагав студентам ставати ліпшими вчителями та промовцями, аби вони приносили ще більшу користь для організації, і це мені дуже подобалося». Чимало випускників цієї школи служать сьогодні спеціальними піонерами чи районними наглядачами. Більшість братів, які відвідали перший клас Школи для роз’їзних наглядачів *, вчилися, як служити ще під час заборони. Школа допомогла їм віддано виконувати роз’їзне служіння після того, як заборону було знято. Пончо Прачойо, який закінчив перший клас цієї школи, зазначив: «Навчання допомогло  мені стати співчутливішим і відповідальнішим у районному служінні, а також відсвіжило мене і спонукало до дій!»

Гостра потреба в Залах Царства

Упродовж 25-річної заборони збори в Індонезії зазвичай проводили зібрання у невеликих приватних будинках. Мало який збір міг дозволити собі збудувати Зал Царства, і майже неможливо було отримати дозвіл на таке будівництво. Оскільки кількість зборів швидко зростала, то зростала і потреба в місцях для поклоніння. Тож у філіалі було організовано відділ будівництва Залів Царства (сьогодні місцевий відділ проектування та будівництва).

Острів Ніас, що в провінції Північна Суматра, став однією з перших територій, де почала діяти нова програма будівництва. Брат Гаугоаро Геа, який вже довгий час служить у зборі міста Гунунгсітолі, каже: «Ми були у захваті, коли почули, що в нас збираються будувати Зал Царства. Філіал призначив на цей проект семеро будівельників-добровольців. І в 2001 році будівництво було завершено». Фаунасекі Лаулі, член місцевого будівельного комітету, пригадує: «Раніше ми збиралися в малих приватних будинках, і через це люди зневажливо ставилися до Свідків Єгови. Але коли в нас з’явився свій зал, на зібрання вже приходило не 20, а 40 осіб. За рік кількість присутніх зросла більш ніж на 500 відсотків. Наш зал є найгарнішою будівлею в цій території, і тепер Свідків Єгови поважають».

Зал Царства в Бандунзі

У 2006 році в Бандунзі (Західна Ява) брати почали шукати ділянку для будівництва першого в місті Залу Царства. «Ми шукали відповідну ділянку майже рік,— розказує старійшина, на ім’я Сінгап Панджейтан, який служив у будівельному комітеті.—  Крім того, щоб отримати дозвіл на будівництво, нам треба було мати згоду сусідів. І, хоча ми потребували тільки 60 підписів, свою згоду дали 76 людей, у тому числі одна впливова жінка, яка спершу протидіяла нам. Коли будівництво було закінчено, ми запросили до залу наших сусідів та мера Бандунга, який сказав: “Інші церкви можуть навчитися від вас того, яким чистим і охайним має бути місце для поклоніння Богові”». У 2010 році відбулося присвячення цього двоповерхового Залу Царства.

З 2001 року в Індонезії побудовано понад 100 Залів Царства, але й далі існує велика потреба.

^ абз. 3 Життєпис Гераваті Нойгардта можна прочитати у «Пробудись!» за лютий 2011 року.

^ абз. 1 Сьогодні це Школа для районних наглядачів і їхніх дружин.