Налаштування легкого доступу

Search

Вибрати мову

Перейти до другорядного меню

Перейти до змісту

Перейти до матеріалу

Свідки Єгови

українська

Щорічник Свідків Єгови 2014

 ПРОПОВІДУЄМО І НАВЧАЄМО ПО ВСІЙ ЗЕМЛІ

Африка

Африка
  • КІЛЬКІСТЬ КРАЇН І ТЕРИТОРІЙ 58

  • НАСЕЛЕННЯ 979 685 702

  • КІЛЬКІСТЬ ВІСНИКІВ 1 363 384

  • КІЛЬКІСТЬ ВИВЧЕНЬ 3 265 314

«Тепер я готовий вийти з Вавилона Великого»

Юнак, на ім’я Томсон, з Уганди розчарувався в релігії. Йому не подобалось, що священики постійно випрошують у парафіян гроші, тому він перестав ходити на богослужіння. Все ж Томсон щодня читав Біблію. Особливо його цікавила книга Об’явлення. Хлопець намагався зрозуміти її і свої  тлумачення записував у зошит. Якось Томсон читав Біблію на будівельному майданчику, де працював. До нього підійшов наш брат, і між ними зав’язалась цікава розмова. Брат дав Томсону книжку «Чого насправді вчить Біблія?», і той прочитав її за одну ніч. Наступного дня Томсон надіслав брату повідомлення: «Дякую Господу за інформацію у вашій книжці. Тепер я готовий вийти з Вавилона Великого». Юнак попросив у брата всі публікації, згадані у примітках цієї книжки. Він з головою поринув у вивчення Біблії, зробив швидкий духовний поступ і 2012 року охрестився на обласному конгресі «Стережи своє серце!». У березні 2013 року Томсон розпочав служіння сталим піонером і тепер допомагає іншим зрозуміти, наскільки важливо вийти з Вавилона Великого.

З ним вивчало аж восьмеро братів

Джиммі виростав у Порт-Луї, столиці Маврикію. У 16 років він став зловживати алкоголем, а згодом майже щодня напивався. Будучи п’яним, Джиммі втрачав самовладання, через що кілька разів потрапляв до в’язниці. Іноді за день він випивав до трьох пляшок рому і викурював шістдесят цигарок. Коли закінчувались гроші, хлопець пив рідину для миття вікон і навіть мамині парфуми. Одного разу хтось сказав Джиммі, що він виглядає як живий мрець, тож юнак звернувся до наркологічного центру. Він лікувався там півтора року, але це не принесло результатів.

Родригес. Джиммі постановив змінити своє життя

 Якось Джиммі зустрів Свідків Єгови і став вивчати Біблію. Час від часу він зривався і починав пити, тож вивчення припинялось. Загалом з ним вивчало аж восьмеро братів. На щастя, юнак усвідомив, що мусить змінитися. Джиммі каже: «Я відчув, як духовний меч, описаний в Євреїв 4:12, проникає в моє серце. Одного разу я прочитав Приповістей 24:16: “Праведний сім раз впаде — та зведеться”. Ці слова були поворотним пунктом у моєму житті». З Джиммі вивчало семеро братів, і кожного разу він «падав», але коли восьмий брат запропонував вивчення, він постановив «звестися», тобто цілковито змінитися. Юнак благав Єгову додати йому сил і не пропускав жодного зібрання. Зрештою він позбувся усіх шкідливих звичок і 2003 року охрестився. У 2012 році Джиммі став сталим піонером і нині є служителем збору на острові Родригес.

«Єгова та ангели стануть моїми друзями»

Сімдесятилітня Мері з Кенії все життя ходила до пресвітеріанської церкви. Вона завжди давала щедрі пожертви та допомогла збудувати місцеву церкву. Коли один з її синів став Свідком Єгови, Мері засмутилася. Син запрошував маму на зібрання, але вона відмовлялася, пояснюючи, що хоче чути біблійну звістку рідною мовою кікуйю, а не суахілі. Проте Мері погодилася відвідати обласний конгрес мовою кікуйю. На конгресі вона зайняла місце в секторі для літніх осіб і була  приємно вражена теплотою та любов’ю, яку до неї виявляли. Жінка зізналася, що ніколи не відчувала такої любові у своїй церкві. Вона уважно слухала всі промови, і їй дуже сподобалася програма. Коли Свідки запропонували Мері вивчати Біблію з допомогою брошури «Слухайся Бога», вона відразу погодилась.

Після кількох місяців жінка захотіла стати Свідком Єгови, тому покинула свою церкву. Колишні пастори дуже розлютилися і викликали пастора аж з Найробі, столиці Кенії, щоб провести з нею розмову. Пастор переконував жінку повернутися, але вона залишалась невблаганною. «Хто буде твоїми друзями, якщо покинеш нашу церкву? — запитав пастор і додав: — У тебе тут стільки друзів та сусідів».

— Єгова та ангели стануть моїми друзями,— відповіла Мері.— А також Свідки Єгови.

Пастор пішов, так і не переконавши жінки. Мері продовжує вивчати Біблію, росте духовно  і відвідує всі християнські зібрання, які проводяться досить далеко від її дому. Недавно їй не вдалося добратися на зібрання громадським транспортом, тому вона дві години йшла під дощем. Незважаючи на спротив сусідів, ця літня жінка планує охреститися.

Ліберія. Підготовка до Спомину. У 2013 році 6148 Свідків у цій країні раділи, що на Спомині було аж 81 762 особи

Пастор штовхнула її

Чотирнадцятилітня Аштон з Камеруну вивчає Біблію зі Свідками Єгови. Через це її тітка і дядько, з якими вона живе, чинять їй опір. Вони наполягали, щоб дівчина ходила з ними на зібрання п’ятидесятників. Під час одного з таких зібрань жінка-пастор клала руки на голови присутніх, передаючи їм «духа», і ті падали. Та на Аштон «дух» не діяв. Пастор знову і знову молилась, але Аштон стояла. Зрештою, щоб дівчинка впала, пастор штовхнула її. Вдома Аштон розповіла, що сталося, проте тітка з дядьком не повірили. Після цього дівчина постановила більше не ходити до п’ятидесятників. Сьогодні попри переслідування й обра́зи родичів і сусідів вона відвідує зібрання Свідків.

Її запросила півторарічна дівчинка

Анілпі ще не було й півтора року, а вона вже брала активну участь у кампанії з розповсюдження запрошень на обласний конгрес, що проходив в Анголі минулого року. Анілпа мала важливе завдання — стукати в двері і після того,  як мама пояснить причину візиту, вручати господарям запрошення. Іноді мама Анілпи не встигала закінчити розмову, як дівчинка стукала в наступні двері. Така ревність дитини дуже подобалась людям. В останній день конгресу до Анілпи підійшла жінка і сказала: «Я рада, що знайшла тебе, бо ти запросила мене на цей конгрес».

Вони розчарувалися в церковних лідерах

У серпні 2012 року вісники збору в Антавіранамбо (Мадагаскар) зустріли людей, які хотіли стати Свідками Єгови. Вони розчарувалися в своїх церковних лідерах, які говорили одне, а робили інше. За словами парафіян, в їхніх церквах немає програми біблійного навчання і духовної літератури, між людьми пропала єдність і справжня християнська любов, а грошові збори дуже високі. Ці парафіяни знали, що у Свідків немає такого.

 Згодом ця група написала листа до філіалу Свідків Єгови. У ньому говорилося: «Ми хочемо, аби ви знали про наше бажання служити Єгові. На жаль, ми живемо досить далеко. Декому з нас треба йти пішки на зібрання 9—15 годин. Дуже просимо прислати когось, хто б навчав нас Біблії. Ми прагнемо служити Єгові від усього серця і зростати в любові до нього, але нам потрібна ваша допомога. Усіх нас — 215 осіб, ми з трьох різних сіл і належимо до різних релігій. Проте всі ми щиро хочемо чинити волю Єгови і впевнені, що ви допоможете нам».

Щоб зустрітись з тими людьми, брати йшли до першого села дев’ять годин. Там вони провели зібрання для 65 осіб. Ця новина швидко поширилась, і люди з інших сіл теж захотіли вивчати Біблію. Брати пройшли ще чотири години до наступного села і теж провели зібрання для більше ніж 80 селян. Там були мешканці сусіднього села, які благали прийти і до них. Брати охоче пройшли ще дві години і провели третє зібрання для понад 50 осіб.

Двічі на конгрес у місті Махануру приходило більше 30 жителів цих сіл. Для цього їм довелося йти пішки півтора дня в один бік. Двадцять п’ять з них прийшло на візит районного наглядача. Це були подружні пари, цілі сім’ї й похилі віком особи, і усі вони зупинились в одному домі. Зацікавлені допізна ділились враженнями від почутого і обговорювали різні запитання. Селяни казали, що ще чимало людей, які розчарувалися у церковних лідерах, хочуть стати Свідками.