Перейти до матеріалу

Перейти до другорядного меню

Перейти до змісту

Свідки Єгови

українська

Наслідуймо їхню віру

 РОЗДІЛ 13

Він вчився на власних помилках

Він вчився на власних помилках

1, 2. а) Яке лихо Йона стягнув на себе і моряків? б) На чому наголошує розповідь про Йону?

ЙОНА хотів би не чути тих моторошних звуків. Шалений вітер свистів між корабельними тросами, величезні хвилі зі страшним гуркотом розбивалися об борти корабля, на якому рипіла і стогнала кожна дошка. Але найбільше Йону лякали крики моряків, капітана й команди, які з усіх сил намагались утримати корабель на плаву. Його жахала думка, що ті люди ось-ось загинуть — і все через нього.

2 Чому Йона потрапив у таку жахливу ситуацію? Він повівся так, що це не сподобалось його Богу, Єгові. Що ж він зробив? Чи міг Йона сподіватися Божого прощення? Ми багато чого навчимось, розглянувши відповіді на ці запитання. Наприклад, з історії Йони ми довідаємося, що хибні кроки роблять навіть люди, котрі мають міцну віру, і що все можна виправити.

Пророк з Галілеї

3—5. а) Про що думають люди, коли згадують Йону? б) Що відомо про походження Йони? (Дивіться також примітку). в) Чому Йонине служіння пророком не було легким та приємним?

3 Коли люди чують про Йону, то здебільшого згадують його негативні риси — неслухняність і впертість. Але чи це все, що про нього можна сказати? Зауважте, Йона став пророком, оскільки його вибрав Єгова. Бог не доручив би Йоні такого відповідального завдання, якби він був невірним чи неправедним.

Попри недоліки Йона мав чимало позитивних рис

4 З Біблії ми дещо довідуємося про походження Йони. (Прочитайте 2 Царів 14:25). Він народився у Ґат-Гахефері,  розташованому за чотири кілометри від Назарета, в якому пізніше, через вісім століть, виростав Ісус Христос *. Йона служив під час правління Єровоама II, царя десятиплемінного царства Ізраїль. Вже давно минули часи пророка Іллі та його наступника, Єлисея, який помер ще за днів царювання Єровоамового батька. Цими пророками Єгова послуговувався, щоб викоренити серед свого народу поклоніння Ваалу. Але ізраїльтяни і далі продовжували грішити. Державою знову правив цар, який «робив... зло в Господніх очах» (2 Цар. 14:24). Отже, служіння Йони було не таким вже й легким і приємним. Проте він витривало його виконував.

5 Одного дня в житті Йони сталася велика зміна. Єгова доручив пророкові завдання, яке здалось йому надзвичайно складним. У чому воно полягало?

«Устань, іди до Ніневії»

6. Яке доручення Єгова дав Йоні і чому воно здавалося непосильним?

6 Єгова сказав Йоні: «Устань, іди до Ніневії, великого міста, і проповідуй проти нього, бо їхнє зло прийшло перед лице Моє» (Йони 1:2). Неважко зрозуміти, чому це доручення здавалося Йоні непосильним. Ніневія лежала за 800 кілометрів на схід від Ізраїлю, і піша подорож туди могла тривати цілий місяць. Однак це була не найскладніша частина завдання. У Ніневії Йона мав проголошувати присуди Єгови ассирійцям, відомим своєю брутальністю і жорстокістю. Якщо звістку Йони неохоче слухав навіть Божий народ, то чого він міг сподіватися від цих язичників? Як міг один-єдиний слуга Єгови успішно виконати це доручення у величезній Ніневії, котру з часом стали називати «містом... кровожерним»? (Наума 3:1, 7).

7, 8. а) Наскільки сильним було небажання Йони виконувати доручення від Єгови? б) Чому не варто вважати Йону боягузом?

7 Ми не знаємо, з’являлись у Йони такі думки чи ні, проте ми знаємо, що він утік. Єгова звелів йому йти на схід, а Йона вирушив якнайдалі на захід. Він подався до портового міста Яфи і сів там на корабель, котрий плив до Таршішу. Згідно з припущеннями деяких вчених, Таршіш лежав на території сучасної Іспанії. Якщо це так, то Йона прямував за 3500  кілометрів від Ніневії. Така подорож до протилежного кінця Великого моря, як тоді називали Середземне море, могла тривати аж цілий рік. Але Йону нічого не зупиняло — тільки б утекти від доручення Єгови. (Прочитайте Йони 1:3).

8 Чи це означає, що Йона був боягузом? Не поспішаймо робити такий висновок. Як ми побачимо, Йона згодом виявив неабияку мужність. Проте він, як і всі ми, був недосконалою людиною та боровся з багатьма слабкостями (Пс. 51:7). А кому з нас не доводилось долати страх?

9. Як ми інколи можемо сприймати завдання від Єгови і про що необхідно пам’ятати у зв’язку з цим?

9 Іноді нам здається, що слухатись певних Божих вимог надто важко, а то й неможливо. Це може стосуватись даного християнам наказу проповідувати добру новину про Боже Царство (Матв. 24:14). Трапляється, ми легко забуваємо важливу істину, про яку говорив Ісус: «Для Бога можливе все» (Марка 10:27). Мабуть, у такі хвилини ми добре розуміємо почуття Йони. До чого призвела його втеча?

Єгова виправляє свого неслухняного пророка

10, 11. а) Чого міг сподіватися Йона, коли корабель вийшов з порту? б) В яку небезпеку потрапив корабель і команда?

10 Уявімо собі, як Йона сідає на корабель, очевидно, фінікійське торгове судно. Він спостерігає за капітаном і командою, які здійснюють останні приготування перед виходом у море. Корабель відпливає, берег повільно віддаляється і зрештою зникає за обрієм. Йона заспокоюється, і йому здається, що він утік від небезпеки, якої так боявся. Аж раптом починається шторм.

11 Сильний вітер розбурхує море з несамовитою лютістю. Він здіймає хвилі, які можуть перекинути навіть сучасний лайнер. Скільки протримається дерев’яний вітрильник, яким наче іграшкою жбурляють гігантські хвилі? Згодом Йона написав: «Господь кинув сильного вітра на море». Важко сказати, чи Йона усвідомлював це під час тої бурі. Він чув, як моряки кликали до різних богів, і розумів, що це не допоможе (Лев. 19:4). Як сказав Йона, люди «вже думали, що корабель буде розбитий» (Йони 1:4). Але пророк не наважувався молитись до Бога, від якого тікав.

12. а) Чому не варто засуджувати Йону за те, що він заснув під час лютого шторму? (Дивіться також примітку). б) Як Єгова виявив, через кого корабель потрапив у лихо?

12 Йона бачив, що нічого не може вдіяти, тож спустився  у трюм, ліг на підлогу і міцно заснув *. Там його знайшов капітан корабля. Розбудивши Йону, він почав благати, щоб той молився до свого бога, як і решта людей. Моряки були переконані, що бурю спричинили надприродні сили, і стали кидати жеребок, аби зрозуміти, хто винен у цьому лихові. Серце Йони завмирало щоразу, коли під час жеребкування відсівалась одна людина за іншою. Невдовзі все з’ясувалося. Єгова скерував жереб на Йону, аби показати, що спричинив бурю саме через нього. (Прочитайте Йони 1:5—7).

13. а) У чому Йона зізнався морякам? б) Що Йона настійно просив моряків зробити і чому?

13 Йона усе розповів морякам. Він зізнався, що є служителем Всемогутнього Бога Єгови, від якого тікає і якого образив, і що саме тому всі вони опинились у смертельній небезпеці. Чоловіки були приголомшені, і Йона бачив в їхніх очах страх. Вони спитали його, що́ з ним зробити, аби врятувати себе і корабель. Йона, мабуть, здригався від однієї думки, що його вкинуть у розбурхане холодне море. Але хіба він може приректи на смерть усіх цих чоловіків, знаючи, що міг би їх врятувати? Отже Йона сказав: «Візьміть мене, і киньте мене до моря, і втихомириться море перед вами; бо я знаю, що через мене оця велика буря на вас» (Йони 1:12).

14, 15. а) Як наслідувати Йонину віру? б) Як моряки зреагували на прохання Йони?

14 Не схоже, що таке міг промовити боягуз. Як же, мабуть, зігріла серце Єгови Йонина саможертовність та мужність за часу небезпеки. Цей чоловік виявив справжню віру. Ми можемо наслідувати приклад Йони, ставлячи добро інших вище за власне (Ів. 13:34, 35). Чи готові ми пожертвувати собою, щоб допомогти комусь, хто потребує фізичної, емоційної або духовної підтримки? Якщо так, то це дуже тішить Єгову.

15 Слова Йони, очевидно, зворушили й моряків, адже вони спочатку відмовились зробити те, що він їм сказав. Чоловіки з усіх сил намагалися втримати корабель на плаву. Але шторм ставав дедалі лютішим, і зрештою вони зрозуміли, що не мають вибору. Благаючи Йониного Бога, Єгову, про милосердя, вони викинули Йону за борт (Йони 1:13—15).

На прохання Йони моряки викинули його в море

 Порятунок Йони

16, 17. Що відбувалося з Йоною, коли його викинули за борт? (Дивіться також ілюстрації).

16 Йона опинився серед величезних хвиль, піни та бризок і бачив, як корабель швидко віддаляється від нього. Спочатку він, можливо, боровся зі стихією. Але потім могутні хвилі накрили Йону, і його потягнуло на дно. Опускаючись нижче й нижче, він втрачав останню надію.

17 Пізніше Йона описав, як тоді почувався. В уяві проминали картини його життя. Йона з сумом думав, що вже ніколи не побачить прекрасного храму Єгови в Єрусалимі. Він мав відчуття, що сходить до найнижчих глибин моря, до самого підніжжя гір, де його обплутають водорості. Здавалося, морське дно стане його могилою. (Прочитайте Йони 2:3—7).

18, 19. Що трапилося з Йоною в морській глибині, з якою істотою він стикнувся і хто всім цим керував? (Дивіться також примітку).

18 Аж ось він помітив, як на нього рухається щось велике і темне. Невиразні обриси ставали дедалі чіткішими.  Перед Йоною розкрилася гігантська паща і проковтнула його.

«Призначив Господь велику рибу, щоб вона проковтнула Йону»

19 Мабуть, це кінець! Однак, на здивування Йони, він був живий. Він не задихнувся і не зазнав жодної іншої шкоди, хоча місце, в яке він потрапив, могло стати його могилою. Потроху Йону почало охоплювати благоговіння. Безумовно, це Єгова, його Бог, «призначив... велику рибу, щоб вона проковтнула Йону» * (Йони 2:1).

20. Що ми довідуємося про Йону з молитви, яку він промовив у череві великої риби?

20 Йона опинився у повній темряві, і йому здалося, що хвилини тягнуться, наче години. Він трохи заспокоївся і почав молитись до Єгови. Ця молитва, яку записано в другому розділі книги Йони, багато чого розкриває про нього. Вона показує, що Йона добре знав Писання, оскільки часто посилався на Псалми. Вона також свідчить про цінну рису Йони — вдячність. Він завершив молитву словами: «Голосною подякою принесу Тобі жертву, про що присягав я, те виконаю. Спасіння — у Господа!» (Йони 2:10).

21. Що Йона зрозумів стосовно порятунку і про що нам необхідно пам’ятати?

21 Йона зрозумів, що Єгова може врятувати будь-кого, будь-де і за будь-яких обставин. Бог знайшов свого збентеженого служителя навіть «в середині цієї риби» та врятував його (Йони 2:1). Тільки завдяки Єгові людина могла протягом трьох днів і трьох ночей залишатися живою та здоровою в череві величезної риби. Отже, нам ніколи не варто забувати, що Єгова є Богом, «в руці якого [наше] дихання» (Дан. 5:23, переклад І. Хоменка). Ми завдячуємо йому кожним подихом і кожною хвилиною свого життя. А чи виявляємо ми Богові свою вдячність? Якщо так, то хіба ми не повинні бути йому слухняними в усьому?

22, 23. а) Як невдовзі Йонина вдячність була випробувана? б) Чого ми вчимося від Йони щодо власних помилок?

 22 А що сказати про Йону? Чи вдячність Єгові спонукувала його виявляти послух? Так. Через три дні і три ночі риба припливла до берега і «викинула Йону на суходіл» (Йони 2:11). Звичайно, він ще мав з’ясувати, де опинився. Але подумайте, Йоні навіть не довелося пливсти самому. Незабаром його вдячність була випробувана. В Йони 3:1, 2 говориться: «Було Господнє слово до Йони вдруге таке: “Устань, іди до Ніневії, великого міста, і проповідуй на нього те слово, що Я говорив був тобі”». Що зробить пророк цього разу?

23 Він анітрохи не вагався. У Біблії сказано: «Йона встав, і пішов до Ніневії за Господнім словом» (Йони 3:3). Він послухався Єгови. Без сумніву, Йона навчився з власних помилок. Це також хороший приклад для нас. Усі ми грішимо і багато помиляємось (Рим. 3:23). Але що ми тоді робимо: опускаємо руки чи вчимось на своїх помилках і продовжуємо слухатись Єгови?

24, 25. а) Яку нагороду отримав Йона за свого життя? б) Яку нагороду він отримає в майбутньому?

24 Чи Єгова винагородив Йону за його слухняність? Безперечно. Наприклад, Йона довідався про те, що моряки врятувались. Шторм ущух відразу після саможертовного вчинку Йони. Тоді ці чоловіки «налякалися... Господа великим страхом». Вони принесли жертву Єгові, а не своїм фальшивим богам (Йони 1:15, 16).

25 Проте найбільшу нагороду Йона отримає в майбутньому. Ісус порівняв перебування Йони в череві риби з часом, протягом якого він сам мав перебувати в могилі. (Прочитайте Матвія 12:38—40). Йона дуже радітиме, коли воскресне й почує, що ця подія з його життя стала пророчим образом (Ів. 5:28, 29). Єгова прагне винагородити і вас. Йона вчився на власних помилках, виявляв послух і дух саможертовності. Чи будете ви наслідувати його приклад?

^ абз. 4 Те, що Йона походив з Галілеї, варте уваги. Натякаючи на Ісуса, фарисеї зухвало казали: «Досліди Писання і переконаєшся, що жоден пророк не має прийти з Галілеї» (Ів. 7:52). На думку багатьох перекладачів і дослідників, фарисеї робили надто загальний висновок, ніби з незначної Галілеї не походив і навіть не міг походити жоден пророк. У такому разі вони нехтували історією та пророцтвами (Іс. 8:23—9:1, переклад І. Хоменка).

^ абз. 12 Щоб показати, наскільки глибоко заснув Йона, у перекладі Септуагінта додається, що він навіть хропів. Те, що Йона заснув, зовсім не свідчить про його байдужість. Іноді сон огортає людину, коли вона емоційно виснажена. Наприклад, коли Ісус переживав найважчі години свого життя в Гефсиманському саду, Петро, Яків та Іван «через смуток задрімали» (Луки 22:45).

^ абз. 19 У грецькому перекладі єврейський відповідник слова «риба» було передано як «морська потвора», або «велетенська риба». Неможливо точно визначити, яка морська істота це була, але в Середземному морі водяться достатньо великі акули, щоб проковтнути цілу людину. Існують навіть ще більші акули. Наприклад, китова акула може сягати 15 метрів завдовжки, а то й більше.