Налаштування легкого доступу

Search

Вибрати мову

Перейти до другорядного меню

Перейти до змісту

Перейти до матеріалу

Свідки Єгови

українська

Наслідуймо їхню віру

 РОЗДІЛ 21

Він боровся зі страхом і сумнівами

Він боровся зі страхом і сумнівами

1—3. Свідком якої події став Петро і що було ввечері?

НАЛЯГАЮЧИ на весла, Петро вдивлявся в нічну темряву, яка вкривала Галілейське море. Чи те мерехтливе світло на обрії, бува, не ранкова зоря? Виснажений довгим веслуванням, він відчував пекучий біль у спині та плечах. Вітер куйовдив волосся Петра, а розбурхані хвилі раз у раз вдаряли в човен та обдавали його холодними бризками. Але все це не зупиняло Петра, він веслував далі.

2 Десь там на березі залишився Ісус. Того дня Петро та інші учні бачили, як він усього п’ятьма хлібинами та двома рибами нагодував кількатисячний натовп. Вражені таким чудом, люди хотіли зробити Ісуса царем, але він відмовився. Ісус тримався осторонь політики й заохочував до цього своїх послідовників. Полишивши натовп, Ісус звелів учням перепливти на другий берег. Сам він пішов на гору помолитись. (Марка 6:35—45; прочитайте Івана 6:14, 15).

3 Коли учні сідали в човен, високо в небі світив майже повний місяць. Вони пропливли лише кілька кілометрів, а місяць уже хилився на захід, до обрію. Усі мовчали, тому що були втомлені. До того ж розмовляти заважав постійний шум вітру і хвиль. Петро поринув у роздуми.

За два роки Петро багато чого навчився від Ісуса, але йому ще треба було вчитись

4. До якої боротьби був готовий Петро і чому його варто наслідувати?

4 Петрові було над чим поміркувати. Скільки всього сталося за два роки, які він провів з Ісусом! Він багато чого  навчився, втім найважливіші уроки чекали його попереду. Петро був готовий боротися зі страхом та сумнівами, і це є для нас чудовим прикладом.

«Ми знайшли Месію»

5, 6. Яким було Петрове життя?

5 День, коли Петро зустрів Ісуса з Назарета, запам’ятався йому назавжди. Він уперше почув про Ісуса від свого брата Андрія, який схвильовано сказав: «Ми знайшли Месію». Ця приголомшлива новина повністю змінила Петрове життя (Ів. 1:41).

6 Петро мешкав у місті Капернаумі на березі прісноводного озера, яке називали Галілейським морем. Він та його брат Андрій разом з синами Зеведея, Іваном та Яковом, займалися рибальством. Петро жив з дружиною, тещею і своїм братом. Щоб забезпечити таку сім’ю, потрібно було чималих зусиль і винахідливості. Лише уявіть довгі важкі ночі, коли чоловіки закидали невід поміж двох човнів, а тоді витягали на борт усе, що потрапило в сіті. Удень, виснажені нічною працею, вони мусили перебрати й продати рибу, полагодити і почистити невід.

7. Що Петро почув про Ісуса і чому ця новина вражала?

7 З Біблії відомо, що Андрій був учнем Івана Хрестителя. Петро, безсумнівно, з цікавістю слухав свого брата, який розповідав про Іванове свідчення. Одного дня Андрій почув, як Іван, вказуючи на Ісуса з Назарета, промовив: «Ось Агнець Божий!» Андрій без вагань став послідовником Ісуса. Він одразу повідомив Петрові вражаючу новину про те, що з’явився Месія (Ів. 1:35—41). Чотири тисячі років тому, після бунту в Едемі, Бог Єгова пообіцяв, що пошле людству визволителя (Бут. 3:15). Андрій на власні очі побачив цього Рятівника, Месію. Петру теж нетерпеливилось з ним зустрітись.

8. Що означало ім’я, яке Ісус дав Петрові, і чому дехто вважає, ніби воно йому не пасує?

8 До знайомства з Ісусом Петро був відомий як Симон. Побачивши його, Ісус сказав: «Ти — Симон, Іванів син. Відтепер ти будеш називатися “Кифою” (що грецькою перекладається як “Петро”)» (Ів. 1:42). Єврейське «кифа» означає «камінь» або «скеля». Очевидно, слова Ісуса були пророчими. Він передбачив, що Петро стане немов скеля — непохитною, стійкою і надійною опорою для Христових  послідовників. А що думав Петро? Чи уявляв себе таким? Навряд. Нині деякі люди, читаючи Євангелія, не бачать у Петрові цих рис. А інші навіть вважають, що, згідно з біблійним описом, він був неврівноважений, непостійний та нерішучий.

9. Який погляд на людей мають Єгова та його Син і чому такий погляд правильний?

9 Звичайно, Петро мав недоліки, про які Ісус добре знав. Втім Ісус, як і його Батько, Єгова, завжди мав позитивний погляд на людей. Він бачив добрі риси Петра і прагнув допомогти йому їх розвивати. Єгова та Ісус бачать добре також у нас,— і вони не помиляються,— хоча нам може здаватись, ніби ми нічого не варті. Тож наслідуймо Петра, дозволяючи Богові та його Сину навчати і формувати нас. (Прочитайте 1 Івана 3:19, 20).

«Не бійся»

10. Що, напевне, побачив Петро, але до якого заняття він повернувся?

10 Петро, ймовірно, деякий час був з Ісусом, коли той проповідував, подорожуючи містами та селами. Він міг бачити, як Ісус здійснив своє перше чудо, перетворивши воду у вино на весіллі в Кані. А що найважливіше, Петро неодноразово чув від Ісуса чудову новину про Боже Царство, яка вселяла надію у серця людей. Все ж Петро покинув Ісуса та повернувся до рибальства. Минуло кілька місяців, і вони знову зустрілися. Того разу Ісус запросив Петра постійно йти за ним, тобто стати його учнем.

11, 12. а) Що цілу ніч марно робив Петро? б) Про що, можливо, думав Петро, слухаючи Ісуса?

11 Рибалки цілу ніч закидали невід у воду, але раз у раз витягали його порожнім. Тож Петро був розчарований. Він, як досвідчений рибалка, напевне, використав усю свою винахідливість, шукаючи рибу в різних місцях, де вона зазвичай шукає для себе поживу. Безумовно, Петро, так само як інші рибалки, мріяв зазирнути у глибини озера, щоб знайти косяки риб і якось заманити їх у сіті. Ця нездійсненна мрія лише поглиблювала його розчарування. Рибальство не було для Петра розвагою: від улову залежали люди. Петро повертався на берег без риби і ще мусив почистити сіті. Саме за цією роботою його застав Ісус.

Петро завжди з радістю слухав, як Ісус навчав про Боже Царство

12 Люди юрмилися навколо Ісуса, ловлячи кожне його слово. Ісус сів у човен і попросив Петра трохи відплисти від  берега. Поверхня озера чудово відбивала звуки, тож усі могли добре чути Ісуса. Петро був дуже уважний. Він завжди із захопленням слухав, як Ісус пояснює істини про Боже Царство — головну тему свого навчання. Як же йому хотілося разом з Ісусом поширювати цю звістку надії в рідному краї! Та хіба це можливо? За що вони будуть жити? Петро, мабуть, згадав, як важко працював минулої ночі, але нічого не зловив (Луки 5:1—3).

13, 14. Яке чудо Ісус здійснив для Петра і як це на нього вплинуло?

13 Коли Ісус закінчив навчати, то звернувся до Петра: «Відпливи на глибину, і там закиньте сіті для лову». Петро з сумнівом сказав: «Наставнику, ми цілу ніч трудилися, та нічого не впіймали. Але якщо ти так кажеш, я закину». Петрові зовсім не хотілося знову закидати невід, особливо тепер, коли риба не виходить на пошуки їжі. Все ж Петро послухався Ісуса і, очевидно, подав знак рибалкам на іншому човні, щоб ті пливли за ними (Луки 5:4, 5).

14 Петро почав тягнути сіті й раптом відчув, що вони дуже важкі. Здивувавшись, він потягнув сильніше і побачив — невід кишить рибою! Петро став кликати на допомогу інших рибалок. Невдовзі вони зрозуміли, що риба не поміститься в одному човні, і наповнили нею другий. Обидва човни аж почали тонути. Петро був приголомшений. Він уже бачив, як Ісус робив чуда, але цього разу чудо торкалося безпосередньо його. Що ж це за чоловік, який може спрямувати рибу в невід?! Петра охопив страх. Він упав на коліна і почав просити: «Полиш мене, Господи,— я грішна людина». Петро вважав себе недостойним перебувати з Особою, яку Бог наділив такою силою і владою. (Прочитайте Луки 5:6—9).

«Господи... я грішна людина»

15. Як Ісус запевнив Петра, що його сумніви і страхи безпідставні?

15 Ісус лагідно промовив: «Не бійся. Відтепер ти будеш ловити людей» (Луки 5:10, 11). Це не був час для страху чи сумнівів. Петро даремно боявся, що не зможе забезпечити себе та рідних. Він також безпідставно тривожився через власні слабкості й недоліки. Ісус збирався доручити йому величну працю, яка мала вплинути на хід історії. До того ж  Петро служив Богові, котрий «пробачає багато» (Ісаї 55:7). Єгова, безумовно, подбав би про фізичні і духовні потреби Ісусових послідовників (Матв. 6:33).

16. Як Петро, Яків та Іван відгукнулись на Ісусове запрошення і чому це рішення було для них найліпшим?

16 Петро разом з Яковом та Іваном без зволікань прийняли рішення. «Вони витягнули човни на берег і, покинувши все, пішли за ним» (Луки 5:11). Петро виявив віру в Ісуса і в Того, хто його послав. Це був найкращий вибір у житті Петра. Подібну віру мають сучасні християни, котрі, долаючи свої сумніви і страх, вирішують розширити служіння Богові. Єгова завжди дбає про тих, хто йому довіряє і хто на нього надіється (Пс. 22:5, 6).

 «Чому ти засумнівався?»

17. Які події відбулись у житті Петра, відколи він уперше побачив Ісуса?

17 Петро, як згадано на початку цього розділу, зосереджено веслував серед розбурханого Галілейського моря. Ми не знаємо, які думки роїлися в його голові. Але йому було що згадати. З того часу, як Петро вперше побачив Ісуса, минуло два роки. Він міг думати про те, як Ісус зцілив його тещу, або про Ісусову Нагірну проповідь. Усі вчення та могутні вчинки підтверджували, що Ісус був Божим Обранцем, Месією. Петро вже трохи навчився приборкувати свої страхи і не піддаватись сумнівам. Ісус навіть вибрав Петра, щоб той став одним з його 12 апостолів. Втім незабаром Петро зрозуміє, що страх та невпевненість досі є в його серці.

18, 19. а) Що Петро побачив на Галілейському морі? б) Як Ісус виконав Петрове прохання?

18 Уже четверта сторожа ночі, приблизно між третьою годиною та світанком. Раптом Петро перестає веслувати і випрямляється — щось рухається по воді. Може, то місячне світло відбивається у бризках хвиль? Ні, Петро бачить силует людини, яка йде по поверхні моря! Вона наближається і, здається, хоче пройти повз них. Охоплені жахом, учні думають, що це примара. Несподівано постать звертається до них: «Наберіться духу, це я. Не лякайтесь». Перед ними стоїть Ісус! (Матв. 14:25—27).

19 У пориві емоцій Петро каже: «Господи, якщо це ти, накажи — і я піду до тебе по воді» (Матв. 14:28). Вражений таким чудом, Петро прагне укріпити свою віру. Він не хоче просто сидіти і спостерігати. Тож Ісус кличе його до себе. Петро перелазить через борт і ступає на морські хвилі. Уявіть, що́ він відчуває, коли йде поверхнею води, наче по землі. Прямуючи до Ісуса, Петро не може отямитись від подиву. Але невдовзі його огорнули зовсім інші почуття. (Прочитайте Матвія 14:29).

«Через бурю він злякався»

20. а) Чому Петро перестав зосереджуватись на Ісусові і що сталося внаслідок цього? б) Який урок Ісус дав Петрові?

20 Петру необхідно повністю зосередитись на Ісусові, адже саме Ісус силою Єгови тримає його на поверхні води. Петрова віра спонукала Ісуса зробити це чудо, але апостол втрачає пильність. Біблія каже: «Через бурю він злякався». Коли Петро відводить погляд від Ісуса і починає дивитись  на хвилі, які, вдаряючись об човен, розкидають піну та бризки, він панікує. Петро, мабуть, уявляє, як холодні хвилі накривають його і він тоне. Страх щомиті зростає в його серці, а віра слабшає. Чоловік, котрого було названо Скелею, тоне наче камінь. Незважаючи на непохитність, яку Ісус проникливо побачив у Петрові, віра цього чоловіка похитнулась. Петро був добрим плавцем, але тепер страх настільки паралізував його, що він починає тонути. Петро кричить: «Господи, рятуй мене!» Ісус хапає його за руку і витягує з води. Вони все ще стоять на воді, коли Ісус каже: «Маловіре, чому ти засумнівався?» (Матв. 14:30, 31). Цими словами Ісус дає Петрові важливий урок.

21. Чим небезпечні сумніви і як з ними боротися?

21 «Ти засумнівався». Як точно Ісус вказав на проблему Петра. Сумніви — це могутня руйнівна сила. Якщо їм піддатися, вони можуть знищити нашу віру і ми почнемо «тонути». Їх треба рішуче відкидати. Для цього необхідно бути пильними. Якщо ми зосереджуємось на тому, що нас лякає, знеохочує і віддаляє від Єгови та його Сина, сумніви зростатимуть. Спрямовуймо свій духовний зір на Бога та Христа. Роздумуймо про те, що вони вже зробили, роблять тепер і робитимуть далі для всіх, хто їх любить. Тоді згубні сумніви не зруйнують нашої віри.

22. Чому варто наслідувати Петрову віру?

22 Коли Ісус та Петро повернулися в човен, буря вщухла і на Галілейському морі запала тиша. Петро та інші учні підтвердили: «Ти дійсно Божий Син» (Матв. 14:33). Світало. Петрове серце переповнювала радість, адже він поборов свої сумніви й страх. Звичайно, перш ніж стати непохитним немов скеля, Петро мав ще багато чого навчитись. Він постановив не здаватись і рости духовно. А що сказати про вас? Приклад Петра допоможе вам здобути таку ж рішучість.